«Дихайте на повні груди
і ви відчуєте, як пахне липа»
Презентація
поетичної книги «Пахне липа…»
викладача Немирівського коледжу архітектури і
будівництва ВНАУ
Марини Довбні
6 червня 2016 року у стінах НКБА ВНАУ
відбулася презентація поетичної книги «Пахне липа…» - довгоочікуваної та значущої
збірки віршів Марини Олексіївни Довбні, викладача коледжу. На урочистий захід
були запрошені студенти та викладачі, представники центральної районної
бібліотеки, ведуча районного радіо, поетеса, член Спілки журналістів України
«Акценти» Оксана Дунська, поетеса Леся Леськів, редактор районної газети
«Прибузькі новини» Тетяна Сквірська.
Ми радіємо тому, що нарешті перша збірка поетеси отримала
можливість побачити світ. Хто знає, можливо маємо справу з приходом у
літературний світ унікуму, яка пропонує читачам перевірену думку, що гоїть і
зцілює. Її ім’я ще не відоме, але самі вірші мають дивовижний вплив на
стривожені серця. Втім, в цьому мали змогу переконатися всі присутні.
Вірші поетеси можна було почути не лише
з вуст її самої, а й у виконанні студентів та викладачів. Прочитана поезія дала змогу відчути легкість
та спокій, поринути глибоко у внутрішній простір душі. У ній звучать мелодії
кохання, сім’ї, духовні мотиви. Акцент робиться саме на біблійних образах,
зокрема на образі Ісуса Христа. Пейзажна
лірика, що також звучала для присутніх,
наповнила захід барвами і ароматами природи у всіх її проявах. Природні
явища оживають і ніби блукають сторінками книги, розмовляють з читачем, заглядають
у вічі.
Особливу увагу заслуговує тема війни,
яка зараз є найактуальнішою у час нашого буремного сьогодення.
Так приємно, коли ми мали змогу почути
одночасно і талановиту студентську молодь, вірші та пісні у їхньому виконанні. Адже Марина є керівником клубу творчої молоді
«Златоуст», де кожен студент має можливість розкрити свої здібності.
Ця чарівна жінка, яка щоденно спішить до
коледжу, аби навчати студентів українській мові, відчуває нестримну потребу
писати, звертатися до нас голосом любові, весняного вітру і теплих днів.
Погодимось з Оксаною Дунською: «Мова письма у неї така, яка дуже необхідна у
нинішні часи, коли навколо безліч смертей, розпачу, втрат і безвиході».
Наталія Назаренко.
