Граматичні категорії дієслова
Вид
дієслова
|
Дія,
яку позначає
|
Питання
|
Форма
|
Приклади
|
Доконаний
|
завершена,
обмежена в часі
|
що
зробити?
|
нфінітив
|
сказати,
привезти
|
що
зробив? що зробила? тощо
|
минулого
часу
|
віддали,
змалював
| ||
що
зроблю? що зробиш? тощо
|
майбутнього
часу (проста форма)
|
покажу,
подарую
| ||
Недоконаний
|
не
завершена, не обмежена в часі
|
що
робити?
|
нфінітив
|
говорити,
квітнути
|
що
робив? тощо
|
минулого
часу
|
шукав,
писав
| ||
що
робить? тощо
|
теперішнього
часу
|
розповідає,
запрошують
| ||
що
робитиме? тощо
|
майбутнього
часу (проста форма)
|
мандруватиму,
буде викладати
|
Вид дієслова
Спосіб і час
дієслова
|
Спосіб
|
Дійсний
|
Умовний
|
Наказовий
|
||
|
Що
виражає
|
дійсну,
реальну дію
|
бажану,
можливу за певних умов дію
|
спонукання
до дії
|
||
|
На
які питання відповідає
|
що
робить? що зробив? що робили? тощо
|
Що
робив би? що зробив би?
|
що
робив? що зробив?
|
||
|
Як
змінюється
|
форми
минулого часу
|
форми
теперішнього часу
|
форми
майбутнього часу
|
за
числами та родами
|
за
числами й особами
|
|
за
родами та числами
|
за
особами та часлами
|
за
особами та числами
|
|||
|
Приклад
|
ч.
р. заспівав
ж. р. заспівала с. р. заспівало мн. заспівали |
однина
1 ос. люблю 2 ос. любиш 3 ос. любить |
однина
1 ос. розкажу 2 ос.розкажеш 3 ос. розкаже |
ч.
р. мовчав би
ж. р. мовчала б с. р. мовчало б мн. мовчали б |
однина
1 ос. - 2 ос. працюй 3 ос. хай (нехай) працює |
|
множина
1 ос. любимо 2 ос. любит 3 ос. люблять |
множина
1 ос. розкажемо 2 ос. розкажете 3 ос. розкажуть |
множина
1 ос. працюймо 2 ос. працюйте 3 ос. хай працюють |
|||
У
майбутньому часі від дієслів доконаного виду утворюються прості форми, а від
дієслів недоконаного виду — складні та складені форми.
|
Складна
форма
|
Складена
форма
|
|||
|
1
ос.
|
садитиму
|
садитимемо
|
буду садити
|
будемо садити
|
|
2 ос.
|
садитимеш
|
садитимете
|
будеш садити
|
будете садити
|
|
3 ос.
|
садитиме
|
садитимуть
|
буде садити
|
будуть садити
|
Зауважте! Творення форми наказового
способу за допомогою часток давай, давайте (давай зупинимося, давайте читати)
не відповідає літературній нормі (використовується лише в розмовному стилі).
Інколи дієслова у формі одного способу
вживаються в значенні іншого способу: Чи не допоміг би ти мені
розв’язати задачу? (умовний у значенні наказового); Усі чекають мене
на подвір’ї школи! (дійсний у значенні наказового); Стояти струнко!
(інфінітив у значенні наказового способу).
Дієвідміни
дієслів
Визначати дієвідміну дієслів треба для
того, щоб установити правильні особові закінчення.
|
жити
(І дієвідміна)
|
сидіти
(II дієвідміна)
|
|||
|
1
ос.
|
жив[у]
|
жив[емо]
|
сидж[у]
|
сид[имо]
|
|
2
ос.
|
жив[еш]
|
жив[ете]
|
сид[иш]
|
сид[ите]
|
|
3
ос.
|
жив[е]
|
жив[уть]
|
сид[ить]
|
сид[ять]
|
Отже,
дієслова І дієвідміни в особових закінченнях мають літеру е (або є): можеш,
чарує, кличемо, пишете, а II дієвідміни — літеру и (ї): шумиш, стоїть,
боїмося, варите, возите.
Визначити,
до якої дієвідміни належить дієслово, можна двома спо-гибами:
І
спосіб — за закінченнями 3 ос. множини
-[уть],
-[ють] — І дієвідміна (читати — читають, знати — знають);
-[ать], -[ять] — II дієвідміна (любити — люблять, говорити — говорять).
-[ать], -[ять] — II дієвідміна (любити — люблять, говорити — говорять).
II
спосіб — за основою інфінітива (частина слова без -ти)
|
Дієвідміна
|
Умова
|
Приклад
|
|
II
|
якщо
дієслово в інфінітиві має суфікси -и-, -і- (-Ї-) або після ж, ч, ш, щ суфікс
-а-, які зникають у 1 особі однини
|
кле[йі]ти
— кле[йу](-і- випадає), мовчати — мовчу (-а- після шиплячого, випадає),
стелити — стелю (-и- випадає) |
|
I
|
усі
інші дієслова (з іншими суфіксами, із суфіксами -м-, -і- (-Ї-), які
залишаються, із суфіксом -а- не після згаданих приголосних)
|
полоти
(відсутні згадувані суфікси),
сипати (-а- не після шиплячих), червоніти (-і- зберігається: червонію) |
|
Винятки
|
бігти,
спати, стояти, боятися — II дієвідміна; хотіти, гудіти, іржати, ревіти,
сопіти — І дієвідміна.
|
|
Дієвідмінювання
дієслів дати, їсти, …повісти, бути
Дієслова
дати, їсти, …повісти (розповісти, доповісти тощо) та похідні від них (продати,
доїсти тощо) не належать до дієвідмін, бо мають форми давньої системи
дієвідмінювання.
|
Однина
|
Множина
|
|||||
|
1
ос.
|
дам
|
їм
|
відповім
|
дамо
|
їмо
|
відповімо
|
|
2
ос.
|
даси
|
їси
|
відповіси
|
дасте
|
їсте
|
відповісте
|
|
3
ос.
|
дасть
|
їсть
|
відповість
|
дадуть
|
їдять
|
відповідять
|
Видові
пари таких дієслів (давати, доїдати, заповідати тощо) діє-нідмінюються за
сучасним зразком: давати — даю, даєш, дає, даємо, даєте, дають тощо.
Дієслово
бути в усіх формах теперішнього часу має форму є, іноді зі стилістичною метою
вживаються архаїчні форми: я єсмь, ти єси, він єсть.
Перехідні та
неперехідні дієслова.
|
Дієслова
|
|
|
Перехідні
(означають
дію, що переходить або спрямована на предмет)
|
при
них стоїть прямий додаток, виражений іменником (займенником) у знахідному
відмінку без прийменника: доглядати сад, відвідати друга
значенням
частини від цілого: насипати цукру, випити кави
|
|
Неперехідні
(означає
дію, що не переходить на предмет)
|
не
вимагають додатка: стояти, плакати
усі
дієслова з постфіксом -ся (-сь): розрісся, хвилюватися
|
Вправи на закріплення.
Вправа 1. Перепишіть прислів’я.
Дієслова, що в дужках, поставте в потрібній формі теперішнього чи майбутнього
доконаного часу.
1. Що маємо – не(дбати), втративши – (плакати). 2. (Стукотіти), (гуркотіти) – комар з дуба летить. 3. Скажеш гоп, як (перескочити). 4. Слово – не горобець, назад не (вернутися). 5. Орел мухи не (ловити), а слон за мишею не (ганятися).
1. Що маємо – не(дбати), втративши – (плакати). 2. (Стукотіти), (гуркотіти) – комар з дуба летить. 3. Скажеш гоп, як (перескочити). 4. Слово – не горобець, назад не (вернутися). 5. Орел мухи не (ловити), а слон за мишею не (ганятися).
6.
Поживемо – (побачити). 7. Лінивий двічі робить, скупий двічі (платити).
Вправа 2. Запишіть речення. Зробіть їхній синтаксичний розбір. Розберіть дієслова як частину мови.
Вправа 2. Запишіть речення. Зробіть їхній синтаксичний розбір. Розберіть дієслова як частину мови.
Дієслово. Морфологічний розбір дієслова
1.
Початкова форма (інфінітив).
2.
Постійні морфологічні ознаки ознаки:
• перехідне чи не перехідне;
• перехідне чи не перехідне;
•
вид (доконаний, недоконаний);
•
дієвідміна.
3. Непостійні морфологічні ознаки:
• спосіб (дійсний, умовний, наказовий);
• час (теперішній, минулий, майбутній);
• особа (якщо є);
• число (якщо є);
• рід (якщо є).
4. Синтаксична роль у реченні.
Праця людину годує, а лінь марнує. (Нар. тв.)
Годує — дієслово (що робить?), початкова форма годувати;
дія, перехідне, недоконаний, дійсний, теперішній, 3
особа, однина, жіночий рід, І дієвідміна, присудок.
1.
А людей, людей! Без ліку, та все чужі – минають і не глянуть на тебе. (Марко
Вовчок) 2. Льоня – цей просто мав знятись, подякувати своїй бабусі за всі
турботи і піти світ за очі, як ходять тепер тисячі людей. (О. Гончар) Напозичався
вже й по саму зав’язку. (М. Кропивницький) 3. Діти мої, діти! Є вас як цвіту по
всьому світу, тільки вас коло матері нема!.. (Марко Вовчок)4. Хто часто в
дорозі, був під возом і на возі. (нар. творчість) 5. “Знаєш, вражий сину, де
раки зимують, а гарбуза все – таки потягнеш!” – гукнули хлопці здалека. (І.
Нечуй - Левицький) 6. І рад би Вовк в які ворота вскочить, та лишенько йому:
куди не поглянь – усюди Вовченька недоленька морочить, - хоч сядь та й плач.
(Л.Глібов) 7. Чоловік наймудріший може вмерти з голоду, коли в нього вітер у
кишенях. (П. Загрибельний) 8. Іноді він такий добрий, хоч до рани приклади, а
інколи, ні сіло ні пало, зразу ж за попругу хапається. (М. Стельмах). 9. У хаті
виразно було чути, як довго й густо били на сполох. (В. Епік) 10. Жила собі
удова коло Києва… Терпіла вона превелику нужду та враждебство. (Марко Вовчок)
11. Ще раз по вулиці пройшла вона в задумі і зненацька зіткнулась майже ніс у
ніс з хлопцем. (М. Рильський) 12. У Свирида аж мороз пробіг поза спиною від
того таємного дідового шептання. (Панас Мирний) 13. Я не дивуюсь нічому, бо
вспів переконатися, що люди часто з мухи слона роблять. (І. Карпенко - Карий)
14. Остап опирався бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав. (М.
Коцюбинський) 15. Кайдаш і Лаврін кричали на все горло, змагались разом з
бабами й підняли такий гвалт на весь куток, що люди повибігали з хат.
Вишневецький сподівався, що Марися, як жінка, краще за його зуміє підійти з
хитрощами та лестощами, підластитись до Тодозі й по – жіноцьки намовляти її
виїхати до Брагина. (І. Нечуй - Левицький).
Вправа 3. Спишіть прислів'я, розкриваючи
дужки. Поясніть правопис дієслів.
1.
Ніщо (не) підноситься вище правди. 2. Два хитрих мудрого (не) переважать. З.
Раз добром нагріте серце — вік (не) прохолоне. 4. На годину спізнишся , за рік
(не) доженеш. 5. Якби людина знала, чого (не) знає, то б і мала, чого (не) має.
6. Поки (не) потрапиш у воду, (не) навчишся плавати. 7. Скільки б ворона (не)
каркала, солов'єм (не) стане. 8. Чого сам (не) любиш, того і другому (не) чини.
9. (Не) ходи, куди (не) просили; (не) бери, чого (не) поклав.
Вправа 4 Утворіть префіксальним способом
від дієслів недоконаного виду дієслова доконаного виду. Виділіть префікси. Казати, лити,
дивитися, їхати, вітати, креслити, бігти, сіяти, малювати, пливти, важити, просити,
класти, стояти.
Вправа 5. Утворіть префіксальним
способом від дієслів доконаного виду дієслова недоконаного виду. Виділіть
суфікси. Розважити,
відмінити, завершити, пригадати, створити, залишитися, скоротити, вишивати,
виправити,
продовжити, оформити, задивитися, згадати.
Вправа 6. Завдання: 1) виписати дієслова,
визначити їх вид і час; 2) зробити синтаксичний розбір п’ятого
речення. 1. У
дохристиянські часи писанка виконувала роль оберега. 2. Наші предки вірили у її
магічну силу. 3. Глиняні писанки, якими виганяли злі сили, були знайдені в
давніх похованнях. 4. В Україні археологи виявили близько двадцяти міст, які
були центрами виготовлення цього чудо-витвору. 5. Зберігати звичай писанкарства
– наш обов’язок (За О.Воропаєм).
Вправа 7. Завдання: 1) виписати дієслова,
визначити їх вид і час; 2) зробити синтаксичний розбір п’ятого
речення.
1) Зріла пісня в гаях солов’їна, вітерець пелюстки рвав з калини (М.Барчук). 2) А тим часом із діброви козак виїжджає, під ним коник вороненький насилу ступає (Т.Шевченко). 3) Ніч упаде в моря, зійде рясна зоря, а посеред степів знов розцвіте калина (В.Шовкошитний). 4) Не дасть собі в душу наплювати (Нар. тв.).
1) Зріла пісня в гаях солов’їна, вітерець пелюстки рвав з калини (М.Барчук). 2) А тим часом із діброви козак виїжджає, під ним коник вороненький насилу ступає (Т.Шевченко). 3) Ніч упаде в моря, зійде рясна зоря, а посеред степів знов розцвіте калина (В.Шовкошитний). 4) Не дасть собі в душу наплювати (Нар. тв.).
5)
Наші предки шанували сонце (Н.Кочережко).
Вправа 8. Завдання: 1) виписати
дієслова, визначити їх вид і час; 2) зробити синтаксичний розбір
п’ятого речення.
1)
Від того часу минуло вісім літ. 2) Відбувалося це одного майового поранку, ще
за годину перед сходом сонця. 3) День був зимний, схожий на типові весняні
поранки. 4) Ще спиться Закуттю, не видно ні життя, ні руху.
5)
На сході небо червоніло чимраз більше (За А.Чайковським).
V. Підбиття підсумків заняття.
Бесіда.
Оцінювання.
VІ. Домашнє завдання. Вправа 17.
Сайт https://teritorsyaz.blogspot.com
Немає коментарів:
Дописати коментар