Частка як службова частина мови
Які
труднощі у вас виникають щодо часток? Знаєте особливості їхнього написання?
Розрізняєте їх за групами, видами і розрядами? Якщо вагаєтеся у відповіді, то
наш матеріал для вас! Якщо ж ви впевнені у своїх знаннях, то гайда ділитися
правилами із тими, хто цього ще не знає!)
Частка –
це службова незмінна частина мови, яка надає окремим словам чи реченням
додаткових смислових відтінків і служить для утворення нових слів або окремих
граматичних форм:
Тільки той
ненависті не знає, Хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка).
Частка
не є членом речення.
Розряди
часток за значенням
|
Формотворчі |
Словотворчі |
Заперечні |
Модальні |
|
а)
утворюють умовний спосіб дієслів: б, би (зробила
б); б)
утворюють наказовий спосіб дієслів: хай, нехай, бодай; в) творять зворотні дієслова: -ся, –сь (сміється,
знайшовсь); г)
творять найвищий ступінь порівняння
прикметників і прислівників: най-, що-, як- (найкращий,
щонайвище). |
утворюють
нові слова: будь-, -небудь, казна-, хтозна-, бозна-, аби-, де-, -сь,
чи-, що-, як-, чим- (будь-як, абищо, колись,
щодня, якраз, чимало, чимшвидше) |
Заперечують висловлене: не,
ні, ані (не образив,
ні про що,
аніскільки) |
надають
окремому слову в реченні або цілому реченню додаткових відтінків
(так, еге,
лише, ледве чи, це, власне, саме) |
|
Про написання
часток див. розділ «Орфографія. Правопис часток»! |
|||
Види
модальних часток
|
№ |
Види |
Приклади |
||
|
1. |
Питальні |
чи,
хіба, невже: Чи справді так було, чи, може, хто
збрехав? (Л.Глібов). |
||
|
2. |
Стверджувальні |
так,
еге, егеж, атож, аякже, авжеж: Так, я хочу крізь сльози сміятись… (Леся
Українка). |
||
|
3. |
Підсилювальні |
як, що
за, та, що то за, і, й, а, о, ой, ще: О Україно! О рідна ненько! Тобі
вірненько присягнем! (М.Вороний). |
||
|
4. |
Вказівні |
ось,
от, це, оце, то, ото, он, ген, онде: Онде балочка весела, в ній хороші
красні села (Леся Українка). |
||
|
5. |
Означальні |
саме,
якраз, справді, точно, власне, рівно: Сиділи ми в садочку, там саме зацвітав
і сипався з каштанів білий цвіт (Леся Українка). |
||
|
6. |
Видільні
(обмежувально-видільні) |
навіть,
тільки, лише, лиш, лишень, хоч, хоча б, аж, же, ж, таки, уже, собі, все ж:
Лиш боротись – значить жить! (І.Франко). |
||
|
7. |
Спонукальні |
Годі,
бодай, давай, ну, бо, но: Уперед! Годі скніти рабами!
(П.Грабовський). |
||
|
8. |
Кількісні |
Майже,
приблизно, мало не, трохи не, чи не, ледве не: На майдан
вийшло майже все село. |
||
|
9. |
Власне
модальні (висловлюють сумнів, непевність, припущення) |
мов,
мовляв, чи, наче, ніби, мовби, мабуть, навряд, навряд чи, ледве чи, ба, ой,
ну й: Навряд чи десь по інших країнах світу співають так гарно, як у нас
на Україні (О.Довженко). |
||
Групи
часток за походженням
|
Непохідні |
Похідні
(утворені від інших частин мови) |
|
Їх
походження встановити не можливо: чи, о, но, і |
Утворені
з інших частин мови: мовби, хоча б, онде, якраз, навряд чи, ніби |
Групи
часток за будовою
|
Прості |
Складні |
Складені |
|
непохідні,
їхнє походження визначити важко |
утворені
з двох чи більше непохідних слів (пишуться разом) |
утворені
з повнозначних слів і сполучників (пишуться окремо) |
|
й,
і, а, ні, як, он, це, он, ген |
нібито,
мовби, авжеж, атож, аякже, ото, онде |
навряд
чи, ледве чи, що за, ну й, куди там, де й, хоча б |
Розрізнення
часток та інших частин мови
|
Частки |
Сполучники |
|
Нехай
той люд потомлений хоч трохи відпочине! (І.Франко); Полохлива
ворона і куща боїться (Нар. тв.). |
Поєднують
однорідні члени речення або прості речення у складному: Хоч я
втомився, але тебе радий бачити (хоч приєднує підрядну частину
складного речення). Добре слово краще за цукор і мед (Нар.
тв.) – і поєднує однорідні члени речення. |
|
Прислівники |
|
|
Точно такий
подарунок ми придбали вчора бабусі. |
Відповідають
на питання: Відстань визначили точно (як?). |
Завдання
на правопис частки не може викликати труднощі в майбутніх
абітурієнтів. Тому варто розглянути усі можливі випадки, коли вживаємо не з
різними з різними частинами мови.
Перш
за все, слід розрізняти заперечну частку не, яка завжди пишеться окремо, і
префікс не-, який завжди пишеться разом.
Як частка, не заперечує якесь явище, ознаку чи дію, відкидає їх чи
перекреслює. Префікс не- творить нові слова, часто з протилежним
змістом.
Тому щоб написати не з будь-яким словом правильно, спочатку треба
визначити, до якої частини мови воно належить.
Іменник
РАЗОМ:
коли
слово без не не вживається: неук, невдаха;
у
префіксах недо-, що мають значення неповної дії: недоробка,
недооцінка;
якщо
слово можна замінити синонімом: нещастя (лихо), неволя (рабство).
ОКРЕМО:
якщо
заперечує лексичне значення слова. Найчастіше в таких реченнях є
протиставлення: Не сум, а жаль мене бере великий. (П. Куліш);
протиставлення
в реченні може бути відсутнє, проте його можна домислити: Не борода робить
чоловіка мудрим. Не свинячим рилом лимони нюхати. (Нар. творч.)
ЧЕРЕЗ
ДЕФІС пишеться частка не, вживана як префікс в іменниках – власних
назвах: не-Європа.
Прикметник
РАЗОМ:
коли
слово без не не вживається: негайний, невгамовний;
коли
можна замінити його синонімом: невисокий (низький), невеселий (сумний);
не пишеться
разом з прикметниками дієприкметникового походження на -анн(ий), -янн(ий),
-енн(ий): неподоланний, незрівнянний, незліченний.
ОКРЕМО:
якщо не вживається
для заперечення наявності ознак предмета: не веселий хлопець, а сумний;
якщо
між не і прикметником-присудком за змістом речення можна вставити
слова є, був, була тощо: Після дощу капелюх не потрібний (не буває
потрібний). (Нар. творч.);
якщо
прикметники мають пояснювальні слова з ні або далеко, аж ніяк,
зовсім: нікому не відомий, далеко не приємний.
Прислівник
РАЗОМ:
якщо
слово не вживається без не: негайно, невинно;
коли
його можна замінити синонімом: недалеко (близько), невисоко (низько);
коли
прислівник закінчується на -анн(о), -янн(о), -енн(о): несказанно,
незбагненно, незрівнянно;
у
складі префікса недо-, який означає якість, що виявляється неповною
мірою: недовгочасно, недосконало.
ОКРЕМО:
при
наявності протиставлення: Роби не кревно, а певно.(Нар. творч.);
коли
в реченні щось заперечується: Говори не пишно, щоб на зле не вийшло.(Нар.
творч.);
з
підсилювальними прислівниками та незмінними присудковими словами: не дуже,
не зовсім, не можна;
при
словах, що пишуться через дефіс: не по-людськи, не по-українському.
Дієприкметник
РАЗОМ:
якщо
слово без не не вживається: невблаганий;
у
складі префікса недо-, який означає якість, що виявляється неповною
мірою: недочутий;якщо дієприкметник виступає означенням без пояснювального
слова: лежав незаповнений бланк, знявся нестихаючий шум.
ОКРЕМО:
при
протиставленні: не шанований, а зневажений;
якщо
при дієприкметнику-означенні є пояснювальне слово: не знаний (де?) тут, не
полоханий (ким?) ніким;
коли
дієприкметник виступає присудком: Поле не міряне, вівці не лічені, пастух
рогатий. (Нар. творч.).
Дієслово
РАЗОМ:
без не не
вживається: незчутися, ненавидіти;
частка не надає
дієслову нового значення (можна замінити синонімом): непокоїтися
(хвилюватися), неславити (ганьбити);
у
складі префікса недо-, що означає неповноту дії: недобачати,
недочувати.
В
інших випадках дієслова з не пишуться окремо!
Слід
розрізняти присудкове слово немає (нема), яке завжди пишеться разом
з не, та дієслово в 3-й особі однини теперішнього часу, яке з не пишеться
окремо:
У
нього немає хисту до поезії. Він не має такого хисту.
(Немає, нема = (рос.) нет, не має = (рос.) не имеет.)
З
чотирма дієсловами не пишеться разом або окремо, залежно від їхнього
значення:
нездужати (хворіти) — не здужати (не змогти);
неславити (ганьбити) — не
славити (не прославляти);
непокоїтися (хвилюватися) — не
покоїтися (не спочивати);
нестямитися (втратити
самовладання) — не стямитися (не прийти до тями).
Дієприслівник
Разом,
коли слово без не не вживається: нехтуючи, ненавидячи; у
префіксі недо-, який указує на неповноту дії: недобачаючи.
В
інших випадках не з дієприслівниками пишеться окремо: не
знаючи, не сказавши.
З
чотирма дієприслівниками не пишеться разом або коремо, залежно від
їхнього значення:
нездужаючи (хворіючи) –
не здужавши (не змігши);
неславлячи (ганьблячи)
– не славлячи (не прославляючи);
непокоячись (хвилюючись)
– не покоячись (не спочиваючи);
нестямившись(втративши
самовладання) – не стямившись (не прийшовши до тями).
Якщо
це числівник, сполучник, частка, вигук, прийменник, більшість займенників,
то частка не пишеться окремо.
Немає коментарів:
Дописати коментар