Подовження, подвоєння приголосних. Домашнє завдання. І курс. Вправа 12.

Вправа 12. Спишіть, вставляючи, де потрібно, букву н.

     Вогня…ний, вогнен…ий, несказан…ий, незапрошен…ий, бездоган…ий, нездолан…ий, левин…ий, припинен…ий, височен…ий, апельсин...овий, шален…ий, самовіддан…ий, священ…ий, вітрян…ий, письмен…ий, незлічен…ий, пташин…ий, кін...ий, ячмін...ий, росян...ий, туман...ий, чавун...ий, мідн...ий, бездон…ий, зрошен…ий, востан…є, стомлен…ий, безнастан…о, вікон…ий, незвідан…ий, гостин…ий, стриман…ий, віддан…ий, старан…о, напоєн…ий, притаман…ий, напружен…ість, бездоган…ість, зацікавлен…ість, засніжен…ий, натхнен…ий, здійснен…ий, довгождан…ий, одноден…ий, первоздан…ий, насін...євий, бекон...ий, вчен...я, індичен...я, качин...ий, качан...ий, ен...ий, солом’ян…ий, гарбузин…я, вільшан…ик.

Односкладне речення. Українська мова. Домашнє завдання. ІІ курс.

Вправа 5. 

        1. Перепишіть речення,  підкресліть граматичні основи, визначте їх тип. 

       1. Один з останніх його рейсів був винятковим (О. Гончар). 2. Погане літо, не було врожаю (Л. Костенко). 3. З одинокої на ціле татарське село кав'ярні дуже добре видно було і море, і сірі піски, берега (М. Коцюбинський). 4. Вас сіпнуло; ви кинулися, наче проснулись, розкриваєте очі (Панас Мирний). 5. Мене любили, я любив — і це найбільше в світі щастя (М. Стельмах). 6. На морі здіймались великі хвилі (І. Багмут). 7. Сіяли всю ніч (О. Гончар). 8. Спросоння озвалися качки,скинулася риба, попливла купина, од якої повіяло татарським зіллям (М. Стельмах). 9. Холодом з долини тягне вітровій (О. Ющенко). 10. Неоране поле жовтіє. Смолою пахне дощок білий ряд (В. Сосюра). 11. Ївга стоїть, як дерев'яна, труситься, а в очах жовтіє (Г. Квітка-Основ'яненко). 12.І пахне житом молодим, і рибним виловом багатим (А. Малишко). 13. Пахне кропом село, полином і катраном (М. Луків). 14. Скрізь було чути гук, шум, гам, свист (І. Нечуй-Левицький). 15. Дорога. Ранок. Тиша. Довгий яр, весь білою черемхою залитий. Гроза минула, і пахучі квіти усі в краплинах (М. Рильський). 16. Допоки горіти буде долоні твоєї дотик (Д. Павличко). 17. Але ж бо й справді, щоб таке утнути (Л. Костенко). 18. За бортом стиха дунайська хвиля, корабель до гавані зайшов... (Б. Степанюк). 19. У травні стихло навкруги, і встала знову хата (М. Луків).

Односкладні речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена. Розділові знаки в односкладному реченні. Односкладними називаються речення з одним головним членом.

Вид односкладного речення	Спосіб вираження головного члена	Приклад
Означено – особові (дію виконує певна особа, яку можна встановити)	дієслово у формі 1-ї чи 2-ї особи теперішнього або майбутнього часу; дієслово наказового способу.	Йду поміж люди (М. Коцюбинський) Не милуй мене шовково (П. Тичина
Неозначено- особові (дію виконує невизначена особа)	дієслово у формі 3-ї особи множини; дієслово минулого часу у формі множини;	Вже і пороги ось-ось одягнуть в крицю та граніт (Є. Плужник). На другий день тільки про повінь і говорили (О. Довженко).
Безособові (дія або стан, що мисляться незалежно від активного діяча)	дієслово у формі 3-ї особи множини; безособове дієслово; безособові форми на -но, -то; особове дієслово в значенні безособового; прислівник (часто сполучається з дієсловом-зв'язкою); інфінітив; заперечне слово нема (немає).	Надворі світає. Багато слів написано пером. (Л. Костенко). З поля тягне холодом (А. Головко). На серці у Насті було тихо, весело(М. Коцюбинський). Доволі мовчати! (О. Олесь). Немана світі Заходу і Сходу (О. Пахльовська).
Узагальнено- особові (дія сприймається узагальнено як властива будь-якій особі)	• дієслово у формі 2-ї особи однини; • дієслово 1-ї або 3-ї особи множини.	Хоч вовком вий! (Нар. тв.). Лежачою не б'ють (Нар. тв.).
Називні (ствердження існування предмета чи явища)	іменник у формі називного відмінка	Сухе надвечір'я (3 газети). Океанчистоти й сяйва (О. Гончар).

Подовження та подвоєння приголосних. Домашнє завдання. Українська мова. І курс.Вправа 10.

    Вправа 10. Перепишіть. Зрозкрийте дужки відповідно до правил подовження(1) та подвоєння(2) приголосних. 

       1. Суцві(т)я, попідти(н)ю, повнолі(т)я, повніс(т)ю, на(л)ю, весі(л)я, навма(н)я, узбере(ж)я, роздорі(ж)я, папоро(т)ю, дер(т)ю, радіомовле(н)я, заси(л)я, попідвіко(н)ю, безчес(т)я, ні(ч)ю, відкри(т)в, безлі(ч)ю, шерс(т)ю, І(л)я, мудріс(т)ю, клу(н)я, щас(т)я, скри(н)я, жи(т)я, жи(т)євий, лис(т)я, безлі(с)я, рі(л)я, мі(д)ю, скатер(т)ю, пам’я(т)ю, су(д)ів, (л)ється, поста(т)ю, пові(н)ю, моло(д)ю, молодіс(т)ю, жов(ч)ю, у піднебе(с)і, радіс(т)ю, ста(т)ею, ста(т)ей.

               2. Ро(з)броєння, (в)ічливий, ві(д)ати, за(в)ишки, о(б)ити, ро(з)ява, де(н)ий, осі(н)ій, закон — зако(н)ість — зако(н)ий — зако(н)о, па(с)я, розрі(с)я, во(з)'єднання, ю(н)ат, місь(к)ом.

Матеріал для опрацювання.

Подовження та подвоєння приголосних

Подовження (між голосними)	Подвоєння (на межі морфем)
У питомо українських словах
В іменниках середнього роду: зілля, узлісся, Запоріжжя. УВАГА! Наприкінці таких іменників пишемо літеру Я.	Префікса і кореня: піддашшя, віддати, Наддніпрянщина.
В іменниках жіночого роду, що стоять в орудному відмінку: подорожжю, ніччю, сіллю. УВАГА! Наприкінці таких іменників пишемо літеру Ю.	Кореня і суфікса: туманний, осінній, годинник;
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо сумніваєтеся щодо правопису таких слів, поставте їх у називному відмінку однини. Коли наприкінці слова один приголосний, дописуйте відповідну літеру в орудному відмінку: Н.в. Керч, О.в. Керчю; Н.в. ніч, О.в. ніччю	Основ: юннат (юний натураліст), військкомат (військовий комісаріат), міськком (міський комітет).
Подовження не буває у словах шалений, скажений, навіжений, студений, даний, жаданий, довгожданий, священик; у прикметниках, що означають матеріал: олов’яний, дерев’яний, піщаний, кам’яний (але камінний); у дієприкметниках і похідних прикметниках на зразок:вАрений – варЕний, пЕчений – печЕний, свЯчений – свячЕний, сУшений – сушЕний.	У прикметниках із наголошеними суфіксами -енн- , -анн- , -янн-:височЕнний, невблагАнний, свящЕнний (але священик).
Орієнтуйтеся на наголос: якщо наголос падає на суфікс – пишемо дві Н, не падає – одну: нескІнчений і нескінчЕнний, нескАзаний і несказАнний тощо.	У словах бовван, Ганна, лляний, овва, ссати й похідних від них.
Запам’ятайте правопис слів: Алла, Аполлон, Белла, Віссаріон, Ганна (Анна), Геннадій, Елла, Жанна, Ізабелла, Нонна, Римма, Стелла, Сусанна; ллє (ллю, ллє, наллєш і под.), лляний, ссавці, бовваніє, бовван, суддя, баддя (але бадей, Р.в. множ.), рілля, стаття (але статей, Р.в. множ.), зрання, спросоння, навмання, попідтинню, попідвіконню.