Вправа 6.
Перепишіть.
Зробіть синтаксичний розбір поданих речень. Накресліть схему складних речень.
1.
Останній сніг приречено білів, Струмочок перший жебонів у тиші, І урочистий
клекіт журавлів Стояв до ранку в зорянім узвишші. 3. Хліб і сіль для друга й
брата, а для ката — грім (Б. Коломієць). 5. То сонце усміхнеться нам крізь
хмари, то дощик рясно землю полива (Г. Чубач). 6. Ще молоко на губах
не обсохло, а він женитися надумав (Народна творчість). 7. Де кров текла
козацькая, трава зеленіє (Т. Шевченко). 8. Лесі Українці було тринадцять років,
коли вона надрукувала в журналі свій перший поетичний твір (3 журналу). 9.
Хмельницький відновлює український політичний організм там, де він давно
перестав існувати, створює могутнє високоорганізоване військо. 10. Краса
безсмертна, і добро житиме вічно.
Теоретичний матеріал.
Складне речення. Види зв'язку у складному реченні.
Складне
речення — це речення, яке має дві або більше граматичних основ, тобто
складається з двох або більше простих речень. Складні речення поділяють
на складні безсполучникові, складні сполучникові (складносурядні,
складнопідрядні) і складні з різними видами зв'язку.
Складносурядне
речення — складне речення, в якому прості (сурядні) речення рівноправні за змістом і пов'язані сурядними сполучниками. Змістова та граматична самостійність частин
складносурядного речення має відносний характер, оскільки часто лише перша
частина будується вільно, а друга певною мірою залежить від її змісту та
структури. Наприклад:
Поїдемо
поговоримо з лісом, а вже тоді я можу і з людьми (Ліна Костенко)
Ялинка
затремтіла від низу до вершечка, і кілька зелених глиць упало на сніг (А.
Антонов)
Частини
складносурядного речення з'єднуються сполучниками сурядності. Їх є кілька типів:
|
Розділові
|
Єднальні
|
Протиставні
|
|
Одиничні: або,
чи, хоч;
повторювані: або…або,
чи…чи, хоч…хоч, то…то, не то…не то.
|
Одиничні: і,
й, та (в значенні і), також;
повторювані: і…і,
ні…ні (ані…ані).
|
А,
але, та (в значенні але), проте, зате, все ж, однак.
|
Складнопідря́дне
ре́чення — складне речення, в якому одне просте речення є головним, а інше (підрядне)
граматично залежить від головного і з'єднується з ним за допомогою
підрядного сполучника або сполучного слова. Підрядне речення може бути
розташовано до, всередині або після головного речення
Підрядні
сполучники
Підрядні
сполучники у складнопідрядних реченнях приєднують підрядну частину до головної.
За значенням їх поділяють на:
часові:
коли, доки, поки, тільки, ледве, як тільки (Пішли, коли стемніло)
умовні:
якщо, якби (аби), коли, тільки (Я був би поетом, якби умів писати
вірші!)
мети:
щоб, для того щоб, з тим щоб (Марго вийшла, щоб попрощатися із садом)
допустові:
попри те що, хоч, дарма що, хай (Я встиг, дарма що був останнім в
черзі)
порівняльні:
як, ніби, наче, неначе, нібито, начебто (наче пташка, злетів на
підвіконня);
причинові
та наслідкові: тому що, бо, через те що (повірив, бо)
способу
дії: щоб, що, як, чим, тим
міри
та ступеня: щоб, що, як, чим, тим (Так швидко, що і обернутися не встиг) місця:
де, звідки, куди
