Вправа 22. У наданих словосполученнях визначте головне і залежне слово. Розберіть словосполучення і накресліть схему кожного.
1. творча праця, 2. ранкова зарядка, 3. як у воду опущений, 4. цікава екскурсія в музей, 5. готуватися до екзамену, 6. міст через Дніпро, 7. дощ іде, 8. приїзд делегації, 9. герой твору, 10. буду працювати добре, 11. відпочивати в селі, 12. далеко від берега, 13. засохлий на сонці, 14. співаючи пісню, 15. буде читати, 16. навколо лісу.
Матеріал для опрацювання.
Синтаксис — це розділ граматики, який вивчає будову та значення словосполучень і речень. Основними одиницями синтаксису є словосполучення, речення і складне синтаксичне ціле (текст).
Словосполучення - це смислове й граматичне об'єднання двох або кількох повнозначних слів на основі підрядного синтаксичного зв'язку: святковий день, сумлінно працювати, грона винограду.
Словосполучення не ототожнюється ні зі словом, ні з реченням.
Ознаки словосполучення:
складається з двох (кількох) повнозначних слів;
називає предмет, дію, їхні ознаки;
становить розчленовану конкретизовану назву певного явища;
виступає елементом речення;
позбавлене завершеного інтонаційного оформлювання;
не є самостійною одиницею мовного спілкування.
Словосполучення різняться за будовою і значенням (яке залежить від будови).
Словосполучення характеризують за:
будовою;
типом синтаксичного зв'язку;
ступенем семантичного злиття компонентів;
засобами зв'язку компонентів;
морфологічним вираженням головного слова;
смисловими відношеннями між компонентами.
За будовою
Прості
|
Складні
|
Утворюються з двох (зимові канікули, підготовка до іспиту, яскраве сонце) чи з кількох повнозначних слів із залежною семантично неподільною частиною (дитина років п'яти, люди літнього віку, більш здібний учень, взуття великого розміру, дівчина з блакитними очима, бути скупим).
|
Утворюються поширенням компонента простого словосполучення: поговорити з учителем групи продовженого дня, тримати в міцних руках.
|
Компоненти словосполучення граматично нерівноправні: однин з них є головним (від якого ставиться питання), а інший – залежним (яке відповідає на це питання) словом. Лексичне значення головного слова самостійне, а значення залежного слова уточнює і поширює значення головного.
Морфологічні вираження головного слова
№
|
Морфологічне вираження
|
Приклади
|
1.
|
Іменникові
|
щира бесіда, ручка дверей, моє щастя, пожовкле листя, уміння промовляти
|
2.
|
Прикметникові
|
білий від снігу, вдячний учителю, дуже сильний, залежний від усього, змушений відмовити
|
3,
|
Числівникові
|
двоє учнів, кілька книжок, один з нас, до п'яти кілограмів, одна друга площі
|
4.
|
Займенникові
|
дехто з нас, хтось із однокласників, щось інше, кожний з них, я з тобою.
|
5.
|
Дієслівні
|
шанувати батьків, навчився грати, вітатися ґречно, піклується про мене, ішла берегом
|
6.
|
Прислівникові
|
близько до школи, рано вранці, удвоє довша, дуже голосно, зовсім недавно
|
Зауважте!
Не є словосполученнями:
- сполучення підмета і присудка: прийшла весна, забіліли сніги, гудуть вітри, зійшло сонце;
- сполучення відокремлених членів речення з пояснюваним словом: річка, швидка і стрімка, крига, гладенька й міцна;
- фразеологізми: байдики бити, впадає в око, голову сушити;
Хоч фразеологізми й не становлять словосполучення як окремої синтаксичної одиниці, проте можуть входити до складу синтаксичного словосполучення як один із його компонентів: сушити собі голову, рукою подати до школи, припнути язика з переляку.
- форми ступенів порівняння прикметників і прислівників: більш підготовлений, найбільш говіркий, більш докладно;
- форми майбутнього часу і наказового способу дієслів: буду говорити, будемо слухати, будуть вчити, нехай прочитають;
- сполучення повнозначних слів із службовими: край лісу, поблизу школи, перед учнями, давай напишемо;
- сполучення іменних частин мови з дієсловами – зв’язками: буду студентом, стане журналістом;
- слова, поєднані сурядним зв’язком: батько й мати, ніч і день, схилився та й дивиться;
- синтаксично нерозкладні сполучення слів та словоформ: перше вересня, усі ми.
