Написання не з
різними частинами мови
Слід розрізняти
заперечну частку не, яка завжди пишеться окремо, і
префікс не-, який завжди пишеться разом.
Заперечна частка не заперечує
щось, відкидає, перекреслює (не робота, не прийшов, не забуду, не ти),
а префікс не- творить нові слова, часто з протилежним
значенням (неробство, незабутній, незабаром).
Разом Окремо
Тільки разом не пишеться тоді, коли слово без не не
вживається: невдаха, нездара, негода, неук; невблаганний, невпинний, нещадний; невдовзі, невтямки, неподалік, нещодавно, нехотя. Завжди
окремо не пишеться з
числівниками, займенниками і прийменниками: не два, не десять, не перший, не четвертий, не ми, не наш, не будь-який (але
виняток: неабиякий і не абиякий), не до
речі, не з руки.
Якщо йдеться про нове поняття, то не з
іменниками пишемо разом: небезпека
(загроза); небилиця (вигадка); неволя (рабство); недоля
(лихо); недруг (ворог); недовіра (підозра); неправда
(брехня); неприязнь (ворожість); неслава
(поговір); неспокій (тривога, рух). Якщо
заперечується, відкидається щось, то не з
іменниками пишемо окремо: не друг (а товариш,
співробітник, просто знайомий, випадкова людина, ворог); не приязнь (а любов,
байдужість, ворожість), не правда (а жарт,
вигадка, брехня), не слава (а вдячність
людей, почуття обов’язку, заробіток, гроші, ганьба і т. д.).
З прикметниками й прислівниками не найчастіше
пишеться разом: невибагливий (скромний у вимогах), невмілий
(безпорадний), недобрий (злий), нелегкий
(важкий), недалеко (близько), недоброзичливо
(вороже), нерішуче (вагаючись), несумлінно (абияк). Окремо не з прикметниками й прислівниками пишеться
тоді, коли в реченні щось заперечується: робота не важка;
дорога не далека; надворі не холодно. Іноді
таке заперечення підсилюється заперечними словами ні, ані, ніяк,
нітрохи, ніколи, ніде, ніщо, ніхто і под.: робота аж
ніяк не важка; ні, дорога не далека;
надворі нітрохи не холодно; нам ніщо не страшне.
Увага! В цих самих висловах (якщо в них нема заперечних слів) не можна
писати й разом: робота неважка; дорога недалека;
надворі нехолодно. У такому разі речення стає
стверджувальним.
Завжди
окремо пишеться не, коли є протиставлення: робота не важка, а
легка; дорога не далека, але й не близька; надворі не холодно, а
так собі.
Правопис НЕ з дієсловами
Окремо
Разом
З усіма формами дієслова (крім дієприкметника) не звичайно пишеться окремо: не написати, не написав, не пишу, не писатиму, не пишучи, не написавши, не написано.
У дієсловах неволити, ненавидіти, непокоїти, непритомніти, нехтувати, нетерпеливитися, нетямитися, нездужатися, незчутися, які
без не не вживаються;
У дієсловах нездужати (хворіти), непокоїтися (турбуватися), неславити (ганьбити), нестямитися (втратити
самовладання)*;
* Ці дієслова не слід сплутувати з дієсловами не здужати (не
могти, не подолати), не покоїтися (не
лежати, не спочивати), не славити (не
прославляти), не стямитися (не прийти до
тями, не встигнути збагнути), з якими не пишеться окремо.
Від дієслів з префіксом недо- треба відрізняти дієслова з
префіксом до-, перед якими вжито заперечну
частку не: не добачити (не помітити), не дослуха́тися (не
прислуховуватися), не дотягнутися (не
дістати).
Разом не пишеться в префіксі недо-, який
вказує на неповноту, половинчатість дії: недобачати (погано
бачити), недочувати (погано чути), недочути (погано
почути), недолюблювати (відчувати
неприязнь), недосипати (мало спати), недоїдати (голодувати), недооцінювати (знижувати
оцінку), недовиконувати (виконувати неповністю).
Якщо при дієприкметнику є слово, яке пояснює його,
то не обов’язково
пишеться окремо: не знаний (де?) тут; не бачений (доки?) ще; не чуваний (доки?) досі; не полоханий (ким?) ніким; не задоволений (як?) зовсім.
Якщо при дієприкметнику нема пояснювального
слова, то не можна писати і разом, і окремо,
як із прикметником: незасіяне поле і поле не засіяне.
Слід розрізняти заперечне слово немає (його можна замінити
формою нема), у якому не пишеться разом, і
дієслово не має (він не має), з яким частка не пишеться
окремо.
