Мене вражає лицеміртво окремих людей... Не розумію, як можна спочатку лізти в душу, розсипатися похвалами, розливати мед під ноги, а потім робити вигляд, ніби перший раз мене побачено ув вічі??? Яким би не було життя важким, завжди потрібно бути людиною, а не шакалом на службі у Шерхана... Спочатку шакал обливає лайном Шерхана перед Акеллою, а потім доносить Шерханові, що сказав Акелла... Гидко... Бридко... Одне радує: нарешті чари розвіялися і свята божа кульбабка перетворилася знову на огидну, стару, поточену червами бліду поганку і не надокучає мені своїми лицемірними теревенями та постійним скиглинням про своє важке життя... все стало на круги своя...
PS: лицеміри-ваш шлях-в один кінець, ви заробили те, що маєте...