У кубельці згорнувся калачиком сонячний котик,

і закутий у сни вечір стомлено сів на поріг.

А мені б на крило і відчути повітря на дотик,

відшукати би власну одну у сплетінні доріг.

Свої біди на плаху зжену під нагострене лезо,

і з надією лину у свій ще не програний бій,

підібрати би вчасно мені до невдач антитезу

і зуміти зігрітися посеред лютих завій.