29 січня Україна відзначає День пам'яті
полеглих у бою під Крутами. В районі села Крути (130 км на північний-схід від
Києва) 29 січня 1918 року відбувся легендарний бій загону з київських
студентів і вільного козацтва з 400 воїнів проти чотирьохтисячної більшовицької
армії Михайла Муравйова.
В середині січня 1918 р. петроградський Раднарком
розгорнув повномасштабний військовий наступ проти Української Народної
Республіки. Зайнявши Полтаву, на захід просувалися радянські загони під командуванням
М. Муравйова, а з Гомеля наступав на Бахмач "революційний" відділ Р.
Берзіна. Нечисленні війська Центральної Ради чинили слабкий опір агресорові.
"Жваво почали строїти примітивні окопи по
залізниці Чернігів-Ічня, що перетинає біля Крут колію Київ-Бахмач, – згадував
один з юнаків. – Ніяких саперних приладь не було, тому під залізничним
насипом відкидали сніг, трошки відрубали замерзлої землі, наложили якогось
дерева і вийшли окопи, які могли захищати від куль лежачого".
Як стверджував у спогадах А. Гончаренко, разом сили
оборонців ст. Крути налічували 20 старшин і 500 бійців. Носенко був упевнений,
що не зможе втримати позицію без підкріплень. Сотник Ф. Тимченко від’їхав до
Ніжина, щоб спробувати переконати розташований там курінь ім. Т. Шевченка
приєднатися до оборони ст. Крути.
Бій під Крутами назавжди увійшов до історії як
символ жертовності й ідеалізму. Та водночас, це ще й символ невмілого
стратегічного планування.
Немає коментарів:
Дописати коментар