Вправа 21. Підкресліть
прийменник, який доречний у сполуках.
Учитель (з, із, зі, зо) стажем, податись (у,
в, уві) мандри, читати (у, в, уві) оригіналі, бачити (у, в, уві) сні, кілометрів
(з, із, зі, зо) три, працював (у, в, уві) магазині, нависає (над, наді) мною, говорити
(з, із, зі, зо) братом, бачити (у, в, уві) вікні, працювати (над, наді)
рукописом, вітер (з, із, зі, зо) снігом, зупинитися (перед, переді) будинком,
стукати (у, в, уві) двері, повернутися (з, із, зі, зо) школи, рукавички (з, із,
зі, зо) шкіри, колиска (з, із, зі, зо) ясена, була (у, в, уві) Одесі, з’явитися
(перед, переді) мною, години (з, із, зі, зо) дві, дивитися (у, в, уві) очі, зазирнути
(у, в, уві) вічі, я (з, із, зі, зо) тобою, ти (з, із, зі, зо) мною.
СЛУЖБОВІ
ЧАСТИНИ МОВИ
Службові слова — це неповнозначні слова, які не називають реалій, а тільки
вказують на відношення між ними.
Службові
слова
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
прийменник
|
сполучник
|
частка
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
в, на,
під, поміж
|
|
і, й,
але, що, щоб, де
|
|
би, б,
ж, же,
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
До
службових частин мови належать прийменник, сполучник і частка. На відміну від
повнозначних слів, їм не властива номінативна функція, тобто вони не виступають
назвами предметів, дій, ознак, кількості, а тому на питання не відповідають і
членами речення не бувають.
Службові
частини мови служать тільки для вираження різних відношень між словами
(прийменники), між словами і реченнями (сполучники) або ж надають словам і
реченням різних відтінків (частки).
5.8.1.Прийменник
vАктуалізація опорних знань
Прийменник — службова частини мови, яка разом з
формою непрямого відмінка іменників, а також деяких числівників і займенників
виражає відношення між предметами, відношення дії, стану чи ознаки до предмета.
Службова роль прийменників полягає в
диференціації значень відмінкових форм:
1вбігла в хату — означає напрямок об’єкта дії;
2від чого осміхнулись — означає причинові відношення;
3стіни під стелею — означає просторові відношення;
4зробив з паперу — означає ознаку предмета за його відношенням до матеріалу;
5взялися в боки — означає спосіб дії.
За
походженням прийменники
первинні (непохідні)
|
вторинні (похідні)
|
|
|
|||||
(прості
прийменники)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
без,
біля, у, від
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
утворені
поєднан-
|
|
|
утворені
шляхом
|
||||
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|||||
|
|
ням
двох або кількох
|
|
|
переходу з
інших частин
|
|||
|
|
прийменників
|
|
|
|
мови
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
задля,
|
|
|
край (іменник),
|
|||
|
|
|
|
|
|
навпроти (прислівник),
|
||
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
зважаючи
на
|
||
|
|
|
|
|
|
(дієприслівник)
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За будовою
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
складні
|
|
|
складені
|
||
|
|
|
|
|
(утворені
поєднанням при-
|
|||
прості
|
|
(утворені
поєднанням
|
|
|
||||
|
|
|
йменника з
повнозначним
|
|||||
|
|
|
кількох
простих)
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
словом)
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
||
у, по, про, над
|
|
понад,
|
|
|
з метою, відповідно
до
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ПАМ’яТкА!
Прийменникякслужбовачастинамовинеєчленомречення,алеразомзповнозначнимичастинами
мови, здебільшого іменниками, може бути у структурі підмета, присудка, додатка,
обставини, неузго-
дженого
означення. Ми
пішлидо лісу (обставина), минаючи
сухі балки та невеличкі болітця.
Уживання
прийменників
1. З родовим відмінком уживаються
прийменники від,із,з,у,замість,задля,з-над , зі,зо,з-перед ,
2.З давальним відмінком уживаються прийменники завдяки,всупереч,наперекір,услід,назустріч,
навстріч, на противагу, навперейми.
3.Зі знахідним відмінком уживаються з,у,крізь,поза,близько,понад,попід,попри,проміж,зважа-
ючи на, біля, у відповідь на, коло, під тощо: зазирнути в очі, перебував
з місяць.
4.З орудним відмінком уживаються прийменники під,з,за,між,поза,проміж,услід за,згідно з,на-
рівні
з, одночасно з, побіг
з, порівняно з, поруч
із, разом із, слідом
за, у зв’язку з: розмовляти з колегою,
хліба з салом, лáнтух
з вівсом, сидимо під вербою.
5. З місцевим відмінком уживаються
прийменники в,у,на,по,при,о:був на Кавказі,зловити в озері.
ПАМ’яТкА!
Правильно
говорити в Україну, в Україні, оскільки
мова йде про державу, а не територію. Так само говоримо:в
Америку,в Європі,у
Росії,у Білорусь,але на Закарпаття. Отже, сполучення з приймен-
ником в уживається
на означення великого простору, а не частини цього простору.
vУдосконалення та систематизація знань
Завдання 1. Запитання для самоперевірки.
1.Яку частину мови
називають прийменником?
2.Чому прийменник називають
службовою частиною мови?
3.Яку функцію виконує
прийменник у реченні?
4.З якими частинами мови
прийменники поєднуються, а з якими ні і чому?
5.На які групи прийменники
поділяють за походженням?
6.Як поділяють прийменники
за будовою?
7.На які відношення можуть
указувати прийменники?
8.З якими частинами мови
вживаються прийменники?
9.З яким відмінком
уживається найменше прийменників?
10.Як пишуться прийменники,
складені з двох і більше частин?
11.Від яких частин мови
походять прийменники?
12.З якими відмінками
вживаються прийменники?
Немає коментарів:
Дописати коментар