Читання мовчки художнього тексту розповідного характеру з елементами опису приміщення. 6 клас

 

Читання мовчки художнього тексту розповідного характеру з елементами опису приміщення 6 клас

У Катерини Білокур

Оселю Катерини Білокур я розшукував недовго. Запитав у босоногих дівчаток, які гралися на стежці. У відповідь на моє запитання вказівні пальчики ткнули повітря в напрямі, де білів причілок звичайної української хати.

Я підійшов до хати, зупинився. Відчинила хвіртку, вийшла жінка в темній терновій хустці, заговорила м’яким голосом, гостинно запросила увійти.   

На покуті темніли образи старі, ледь помітно виблискували тьмяною позолотою. Недалечко від ікон висів портрет Шевченка. З простенької його рами розгорнуто звисав рушник, наче гаптовані крила якогось дивного білого птаха або величезного метелика.

У кутку була охайно підведена червоною глиною піч, що милувала око мальованим килимом. Вона, наче огрядна молодиця в білій вишиваній сорочці, посідала в хаті чимале місце.

Вздовж стола стояла лава. На довгому ослоні, на яке падало світло з двох невеликих вікон, — тюбики фарб, саморобні пензлики. За палітру правив шматок скла, що лежав поруч.

На стінах світлиці висіло кілька картин. Я замилувався квітами, що жили на полотнах такою яскравою красою. Картини, що висіли на стінах, були в неоковирних рамках, а деякі висіли без рам.

У цій пропахлій фарбами і живими квітами кімнаті художниця творила. Тут не було навіть звичайнісінького мольберта.

Я мовчав. Був зачарований, але й здивований життям цієї скромної і разом з тим такої талановитої та наполегливої жінки.

(За М. Сарма-Соколовським; 205 сл.).

 

Запитання до тексту

1. У кого журналіст запитав дорогу до оселі К.Білокур?

А. У водія.   

Б. У бабусі.    

В. У Перехожих.    

Г. У дівчаток, які гралися на стежці.

2. Яка хустка була на жінці, що відчинила хвіртку?

А. Синя.   

Б. Чорна.  

В. Темна тернова.      

Г.  Була без хустки.

3. Що темніло в хаті на покуті?

А. Лампадка.  

Б. Вишиті рушники.  

В. Старі образи.   

Г.  Автопортрет Шевченка.

4. У чого були наче гаптовані крила якогось птаха чи метелика?

А. У рушника.   

Б. У картин.   

В. У сорочки.   

Г. У скатертини на столі.

5. Що було підведено червоною глиною?

А. Поріг.  Б. Підлога.    В. Піч.    Г. Стіни.

6. Хто був тією огрядною молодицею в білій вишиваній сорочці?

А. Хата.   Б. Сусідка.    В. Піч.    Г. Клуня.

7. Де стояли тюбики фарб та пензлики?

А. На столі.  

Б. На підвіконні.  

В. В кутку.  

Г. На ослоні.

8. Що пропахло фарбами та живими квітами?

А. Одяг.  

Б. Кімната. 

В. Повітря. 

Г. Картини.

9. Навіщо художниці був потрібен шматок скла?

А. Розрізати тканину.   Б. Правив за палітру.

В. Ним К.Білокур закривала розведену фарбу.  Г. Він просто лежав без потреби.

10. Чим був здивований журналіст?

А. Виглядом художниці. 

 Б. Виглядом хати.

В. Життям художниці. 

Г. Її картинами.

 

Стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі. 8 клас.

 

Українська мова 8 клас

 

Тема: стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі

.

Бесіда

— Що таке текст? (Текст — це зв’язне висловлювання, яке складається з кількох речень і має певну змістову та структурну завершеність).

— Укажіть змістові особливості тексту. (Наявність теми, основної думки, можливість дібрати відповідний заголовок, зв’язок між складовими частинами).

— Які структурні особливості тексту? (Наявність зачину і кінцівки, послідовність викладу змісту, використання мовних засобів зв’язку між складовими частинами).

— Які стилі мовлення вам відомі?

— Які особливості художнього стилю мовлення?

— Які типи мовлення ви знаєте?

— Які особливості стислого переказу тексту?

IV. Робота з текстом переказу.

Читання тексту

                                                                       Місто на камені

Є на Поділлі місцина, подібної до якої не знайдеш у цілій країні. Тут, на самому кордоні Хмельниччини з Буковиною, здійнялися в застиглому кам’яному танку невисокі лісисті кряжі Медоборів. Тут неширока скляна стрічка Смотрича химерно вигнулася кільцем у глибокому каньйоні. Тут уже багато століть стоїть на кам’яному півострові древнє місто Кам’янець-Подільський.

Кам’янцю судилася довга та бурхлива історія. Цей важливий оборонний вузол на шляху зі Східної Європи до Балкан уходив до складу кількох держав: монголо-татарської орди, Великого князівства Литовського, польської Корони, Туреччини, Росії; та СРСР. Попри це, місто по духу завжди залишалося українським.

Загалом же у створенні неповторного обличчя Кам’янця протягом століть взяли участь представники різних народів. Крім Руської брами та православних церков у Старому місті є Петропавлівський кафедральний собор, що, дихає щирою польщизною, а ще — вірменський бастіон, Татарське урочище, Турецький міст...

Звичайно ж, найбільшими складовими в культурі Кам’янця були українська та польська, адже місто виросло на межі заселення двох народів.

За Польщі Кам’янець був місцем ув’язнення багатьох, українських патріотів. Зокрема, у фортеці тримали незламного Устима Кармелюка. З цим епізодом в історії міста пов’язана цікава місцева легенда.

Кажуть, коли Кармелюка везли до фортеці, його побачила молоденька польська панночка. Закохавшись у мужнього красеня, вона почала шукати спосіб визволити його з неволі. І от, піднявшись одного дня на 40-метровий мінарет, прибудований турками до Петропавлівського собору панянка вистрілила з лука в те вікно Папської вежі, де, як вона знала, мав знаходитися в’язень.

До стріли, крім записки досить палкого змісту, було прикріплено згорнуту в кульку довгу і міцну турецьку шаль.

Кажуть, що Кармелюкові вдалося тоді втекти з фортеці саме завдяки цьому у подарунку...

Бачив Кам’янець і гострі козацькі шаблюки Богдана Хмельницького, Максима Кривоноса, Івана Богуна, Петра Дорошенка.

Кілька днів пробув у Кам’янці в 1846 році Тарас Шевченко, мандруючи Україною за завданням Археографічної комісії.

Майже вісім місяців у часи визвольних змагань Невеликий Кам’янець був тимчасовою столицею Української Народної Республіки.

Так дивно відобразилася на долі маленького містечка на Поділлі вся історія України. Туристичний потенціал «Міста на камені» багатий. Його складає розкішна навколишня природа Подільських Товтрів, надзвичайно мальовничий каньйон річки Смотрич, трикілометрова сталактитова печера «Атлантида» поблизу Кам’янця, архітектурні ансамблі Старого міста і, звичайно, сама Стара фортеця. Що ж до фортеці, яка давно стала візитівкою Кам’янця, то аналогу їй в Україні немає. Туристична цінність цієї пам’ятки останнім часом стрімко зростає разом з поширенням серед європейської молоді ретро-моди на середньовічну лицарську культуру.

У вихідні дні на фортечному подвір’ї відбуваються поєдинки лицарів, оглушливо стріляє невеличка гармата. Щороку тут проходить лицарський турнір «Золотий меч», а сам приз турніру позолочений меч — свідчить про майстерність кам’янецьких зброярів.

Кам’янець-Подільський залишається й буде залишатися в пам’яті як символ українського духу, що протягом століть гартувався вогнем і мечем (За С. Пономарьовим; 432 слова).

                                                          Мовностилістичний аналіз тексту.

Метод «Закінчи речення». Письмово.

— Тема й основна думка тексту…

— Текст належить до стилю мовлення….

— Типи мовлення поєднані в цьому тексті…

— Визначте мікротеми висловлювання.

Словникова робота (компетентність саморозвитку й самоосвіти).

— Про які пам’ятки місцевої архітектури згадується в тексті? (Руська брама, Петропавлівський Кафедральний собор, Вірменський бастіон, Турецький міст, Стара фортеця).

— Поясніть значення слів

«мінарет» (висока вежа при мечеті, з якої скликають мусульман на молитву),

«потенціал» (приховані здатності, сили для будь-якої діяльності, що можуть виявитися за певних умов).

— Доберіть синоніми до слова «химерний» (незвичний, чудернацький).

Самостійне складання плану.

Орієнтовний план

1.  Місто, що зародилось на кам’яному півострові.

2.   Історія Кам’янця-Подільського — дзеркало історії України.

2.1 Полінаціональне обличчя древнього міста.

2.2 Легенда про Устима Кармелюка.

2.3 Згадка про козацьку звитягу.

2.4 Перебування Тараса Шевченка в Кам’янці.

3. Туристичний потенціал «Міста на камені».

Повторне читання тексту вчителем.

 

V. Підсумки. НАПИСАТИ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ,

 

Тематична контрольна робота №3. Словотвір. Орфографія. 6 клас.

 

Початковий та середній рівні (по 0,5 б.)

1.              Словотвір — це:

А розділ, який вивчає способи творення слів;

Б розділ, який вивчає значущі частини слова;

В розділ, який вивчає словотвірне гніздо.

2. Визначити спосіб творення слова Донеччина:

а) префіксальний;                                     б) суфіксальний;

в) префіксально-суфіксальний;                г) безафіксний.

3. Визначити, що потрібно писати в словах Слобожан...ина, Чернігів... ина, Херсон...ина:

а) букву ч;                                      б) букву щ;

в) буквосполучення шч;                г) буквосполучення чч.

4. Основа, від якої утворюється нове слово, називається:

а) основною;

б) твірною;

в) морфемною;

г) словотвірною.

5.  Указати на те слово, яке з пів- пишеться разом:

а) пів/юрти;                 б) пів/оберт;

в) пів/Ялти;                 г) пів/літа.

6. Визначити, яке складне слово пишеться через дефіс:

а) куле/мет;                        б) чорно/білий;

в) фото/графія;                  г) паро/плав.

7. Визначити, яке з поданих слів пишеться разом:

а) темно/червоний;               б) мото/крос;

в) стоп/кран;                          г) лисичка/сестричка.

8. Слова з напів-, полу- завжди пишуться:

а) через дефіс;               в) окремо;

б) разом;                        г) через апостроф.

9. Словотвірний словник — це:

А словник, який містить інформацію про способи творення слів;

Б словник, у якому подаються розібрані за будовою слова;

В словник, у якому подаються словотворчі ланцюжки.

10. Визначити спосіб творення слова душевність:

а) префіксальний;                                 б) суфіксальний;

в) префіксально-суфіксальний;           г) безафіксний.

11. Визначити, що потрібно писати в словах Доне..ина, Німе..ина, Хмельни...ина:

а) букву ч;                                      б) букву щ;

в) буквосполучення шч;                г) буквосполучення чч.

12. Основоскладання — це такий спосіб творення слів, при якому:

а) дві й більше основи об’єднуються в одне слово;

б) нове слово утворюється додаванням до твірної основи префікса;

в) нове слово утворюється додаванням до твірної основи суфікса;

г) нове слово утворюється без додавання до твірної основи префікса чи суфікса.

13. Виділіть рядок, у якому всі слова утворені префік­сальним способом:

а) густенький, загуснути, густошерстий, густо-синій;

б) густонаселений, густобровий, густота, загустий;

в) негустий, згуснути, загуснути, згущений;

г) загуслий, густо, гуща, густозаселений.

14. Указати на слово, яке з пів- пишеться разом:

а) пів/міста;                                 б) пів/землі;

в) пів/Африки;                             г) пів/захист.

15. Визначити, яке зі складних слів пишеться через дефіс:

а) льотчик/космонавт;                                   б) лісо/смуга;

в) вербо/ліз;                                                    г) напів/автомат.

16. Визначити, яке з поданих складних слів пишеться разом:

а) купівля/продаж;                              б) глухо/німий;

в) синьо/жовтий;                                 г) фізико/математичний.

 

Граматичне завдання.

Достатній рівень 

17. Записати слова, розкриваючи дужки (1,5 б).

Мед(інститут), кіловат(година), червоно(гарячий), само(диктант), пів(України), вагон(їдальня).

 

18. Записати слова, розкриваючи дужки (1,5 б).

Чар(зілля), екс(чемпіон), жовто(гарячий), бал(маскарад), пів(аркуша), пів(Європи).        

19. Зробіть морфемний розбір поданих слів: листопад, прибігти, веселенький     (1,5 б).

20. Скласти й записати речення зі словами черговий (прикметник), черговий (іменник)  (2 б.).

Високий рівень (3 б.)

21. Скласти 5-6 речень, об’єднаних темою «Чому я люблю свою Батьків­щину?», використовуючи складні слова, які пишуться разом або через дефіс.

 

Контрольний диктант з граматичним завданням. 9 клас.

 

                       

Переписати, озставити розділові знак, відредагувати текст

 Д(д)журинський водо(з,с)пад

Д(д)журинський водо(с,з)пад         одне з не/повторно красивих місць (У,у)країни. Це най/більший рівнин...ий водо(с,з)пад (Є,є)вропи    який має шіс...на...цять метрів зав...ишки. Т...че він біля с(е,и)ла (Н,н)ирків на (Т,т)...рнопільщині. 

До речі  ця пам...ятка виникла завдяки втручан...ю людини. Як сві...чать п...рекази  колись не/подалік т...п...рішнього водо(с,з)паду стояв не/приступний (Ч,ч)ервоногруд(с,з)ький замок графині (Л,л)юбомирської. У ц...ому місці річка (Д,д)журин  що текла по своє/рідному кан...йону  робила закрут  ом...ваючи пів/острів,\   на якому в...сочів палац.... Місцина ця була не/вимовно красивою    могутні д...рева та чисті води   спів птахів і горді лісові мешканці     усе це було схоже на справжній рай...ький куточок. Саме тому  мабуть    багато хто хотів загарбати цю тер...торію. Після не/вдалої тр...валої облоги турки вирішили пов...рнути русло річки    відкриваючи собі підступ до не/скореного ними замку. Ось так утворився (Д,д)журинський водо(с,з)пад. Підтверджен...я цієї л...генди     б...зводний    порослий де/не/де віко/вічними д...ревами гл...бокий рів навколо руїн фортеці. 

Особливе враж...н...я ця місцина справляє на початку зими   коли на сте...ці до водо(с,з)паду  крізь   біло/сніжну ковдру проступає вогнен...о/червоний ґрунт   а прозора вода стікає по оксамитовому з...леному килиму з моху.

За А. Клімовим (160 слів)

Граматичне завдання. 

Вправа Перепишіть, розставте, де потрібно, розділові знаки. Підкресліть усі члени речення. визначте, які речення є складні (письмово)

1. Мине багато часу і ти зрозумієш свою помилку (Д. Бедзик). 2. Ні листя не шелестить ні пташки не щебечуть (Марко Вовчок). 3. Гроза пройшла і грім вдарив десь збоку (І. Сенченко). 4. Я не нездужаю нівроку а щось такеє бачить око і серце жде чогось... (Т. Шевченко). 5. І ламалося гілля на дереві і зривалося листя і далеко гонив його вітер в сумнеє поле (С. Васильченко). 6. І раптом темінь неба осяяв яскравий спалах і над землею загуркотів перший грім. 7. На добрий врожай не було надії й серце хлібороба проймала тривога (З тв. Я. Гримайла). 8. Ідуть часи та материнські груди годують нам нащадків день за днем (Ю. Дмитренко).

Контрольна робота. Тарас Шевченко, Леся Українка, В.Сосюра. Творчість поетів. 8 клас.

 

Контрольна робота. Тарас Шевченко й Леся Українка

1.Хто був учителем малювання Тараса Шевченка в Петербурзі?

а)Пан Енгельгардт.

б)В.Ширяєв.

в)К.Брюллов.

г)І.Сошенко

2.За яку суму друзі викупили Шевченка з кріпацтва?

 а)500 карбованців.

 б)2000 карбованців.

 в)2500 карбованців.

 г)2200 карбованців.

3.Формальна причина арешту Тараса Шевченка-

а)маленький альбом з віршами й малюнками;

б)книжки писаних віршів під заголовком "Три літа";

 в)його твори антиімперського змісту;

 г)участь у Кирило-Мефодіївському товаристві.

4.Група художніх творів, об'єднаних темою, ідеєю чи місцем написання,-

 а)цикл;

 б)збірка;

 в)книжка;

 г)диптих.

5.У дусі народної творчості Тарас Шевченко написав поезію:

 а)"Ой три шляхи широкії";

 б)"Думи мої,думи...";

 в)"Мені однаково,чи буду";

 г)"Мені тринадцятий минало".

6.Які з указаних поезій Тараса Шевченка належать до філософської лірики?

 а)"Мені однаково, чи буду...";

 б)"Ой три шляхи широкії";

 в)"Заповіт";

 г)"За сонцем хмаронька пливе..."

7.У якому віці Леся Українка написала для молодшої сестри книжку                        " Стародавня історія східних народів"?

 а)Тридцятирічному.

 б)Десятирічному.

  в)Дев'ятнадцятирічному.

  г)Шістнадцятирічному.

 8.Перша збірка поезій Лесі Українки-

 а)"На крилах пісень";

 б)"Думи і мрії";

 в)"Відгуки".

9.Мотив естетичного задоволення від приходу весни є провідним у поезії

 а)"Мрії";

 б)"Хотіла б я піснею стати...";

 в)"Тиша морська";

 г)"Давня весна".

10.Яке слово придумав письменник Михайло Старицький, а Леся Українка вподобала його й активно використовувала у своїй поезії, зокрема й вірші "Хотіла б я піснею стати..."?

 а)Луна.

 б)Море.

 в)Мрії.

 г)Зорі.

11.Леся Українка в ліро-епічній поемі "Давня казка" протиставляє розкішне життя та свавілля графа і страждання простого люду. Таке протиставлення називається:

а)порівнянням;

б)контрастом;

 в)паралелізмом;

 г)антитезою

12.Укажіть, які проблеми порушені  в ліро-епічній поемі "Давня казка" :

 а)війна і мир;

 б)сімейні стосунки;

 в)добро і зло;

  г)життєве покликання людини;

  д)роль мистецтва;

  е)взаємодопомога.

13. Який регіон представляє Володимир Сосюра в українській літературі?
А Буковину;      Б Галичину;  В Волинь;      Г Донеччину;   Д Крим.
14. Вкажіть наскрізну думку поезії В. Сосюри «До брата»:
А Вірш "Любіть Україну" має форму:

А. послання;

Б. діалогу;

В. монологу;

Г. полілогу.

15. Жанр лірики поезії "Васильки":

А. інтимна;

Б. пейзажна;

В. філософська;

Г. громадянська.

16. Квіти ("Васильки") ліричний герой порівнює з кольором:

А. неба;

Б. річки;

В. очей коханої;

Г. раннього туману.

17. У творі "Осінь" В.Сосюри красуня-осінь рухалася:

А. за допомогою вітру;

Б. на баскім коні.

В. у прозорому човні;

Г. наче місяць по небу.

18. Відтворюючи красу героїні вірша "Осінь", автор зазначив, що вона:

А. хожа на королеву;

Б. нагадує чарівницю;

В. здається звичайною дівчиною;

Г. гордовита й жовтокоса.

19. Рухаючись за літом, осінь ("Осінь") прямувала:

А. в далечінь холодну

Б. вслід за вітром;

В. до квітучої галявини;

Г. шляхами, встеленими різнобарвним лис

20. Прикметною ознакою осені є те, що вона:

А. завжди навіює смуток;

Б. носить різнокольоровий одяг;

В. має сині очі;

Г. добра і щедра

21. Де проїде красуня ("Осінь"), там усе довкола:

А. стає червоногарячим;

Б. зеленіє й пахне;

В. в'яне, марніє;

Г. здається чарівним.

22. Героїня твору "Осінь" їхала:

А. цілеспрямовано до зими;

Б. тихо і впевнено;

В. навмання;

Г. збираючи лісові ягоди.

23. Що ліричний герой поезії "Осінь" спостерігає за вікном:

А. як квітнуть жоржини;

Б. як мерзне берізка;

В. як у вирій відлітають журавлі;

Г. як жовтіє травичка.

24 Які почуття описує Володимир Сосюра у вірші "Васильки"?

А. суму;

Б. щастя;

В. любові;

Г. розпачу.