пʼятниця, 29 квітня 2022 р.

Степан Руданський . Леонід Глібов. Тестові завдання.

 

Степан  Руданський. Леонід Глібов.

Тести

1. Хто автор цих рядків:

Здається, байка просто бреше,

А насправді ясну правду чеше.

а) Іван Франко;

б) Леонід Глібов;

в) Василь Симоненко.

2. Як в дитинстві називали Леоніда Глібова?

а) Льолик — кролик;

б) Льолик — болик;

в) Льолик — Квітчастий королик.

3. Якою мовою писав перші твори:

а) українською;

б) російською;

в) польською.

4. Після прочитання яких двох книг Л. Глібов заговорив рідною мовою?

а) «Кобзар» Тараса Шевченка та «Приказки» Євгена Гребінки;

б) «Кобзар» Тараса Шевченка та «Тарас Бульба» Миколи Гоголя;

в) «Кобзар» Тараса Шевченка та «Фарбований Лис» Івана Франка.

5. Після закінчення ліцею письменник працював:

а) учителем історії та географії;

б) бібліотекарем;

в) канцеляристом.

6. Л. Глібов став безробітнім, бо:

а) циркуляром Валуєва було заборонено друкувати українською мовою;

б) не хотів писати рідною мовою;

в) писав лише російською мовою.

7. Після циркуляра Валуєва збірку «Байки Леоніда Глібова»:

а) спалити;

б) передрукували;

в) віддали до бібліотек.

8. Л. Глібов як учитель виховував у своїх учнів:

а) страх перед навчанням;

б) свідоме ставлення до навчання (не запитував домашніх завдань);

в) байдуже ставлення до уроків.

9. З ким порівнює автор Муху, що сіла на красолі й від вітерця гойдається?

а) з царівною;

б) з панночкою;

в) з королевою.

10. Що сталося б із Мухою, на її ж думку, якби вона працювала, як бджола?

а) занедужала;

б) втратила жагу до праці;

в) змарніла.

11. Що таке байка?

12. Що таке мораль?


13.Невеликий  віршований  або  прозовий  твір  з  комічним  сюжетом – це…

        а) байка;         б) казка;         в) гумореска.

14. Усі  свої  твори  С. Руданський  називав…

        а) співанками;      б) співомовками;      в) приспівками.

15. Інверсія   в  поетичних  творах  використовується  для  того, щоб…

        а) створити  нові  цікаві  образи;

        б) змінити  порядок  слів  у  реченні;

        в) привернути  увагу  читача  до  найважливішого.  

16. Чумак  є  головним  героєм  твору  С. Руданського…

        а) «Добре  торгувалось»; б) «Гуменний»; в) «Запорожці  у  короля».

17. У  крамницях  чумак    хотів  купити…

        а) чоботи;          б) кінську  збрую;             в) дьоготь.

18. У гуморесці  «Добре  торгувалось»  С. Руданський  висміює…

        а) чумака;        б) купців;             в) дурнів.

19. У  розмові  з  купцями  чумак  виявив…

        а) кмітливість  і  дотепність;

        б) хитрість  і  улесливість;

        в) знання  і  надзвичайний  розум.

20. Інверсію   вжито  у  рядку…

         а) «В  найбагатшії  крамниці  два  купці  сиділо…»;

         б) «Реготять  купці  дурнії…»

         в) « Добридень  вам, добрі  люди!»

21. До  якого  короля  приїхали  запорожці?

         а) польського;       б) російського;        в) німецького.

22. Ляхи  запропонували  козакам  сметани, бо…

        а) хотіли  покепкувати  над  їхніми  вимазаними  вусами;

        б) знали, що  козаки  сметану  не  їдять;

        в) не  мали  більше  чим  пригощати;

23. У  творі  «Запорожці  у  короля»  прославляються  такі  риси  козаків…

        а) сила  і  відвага; 

        б) спритність  та  розум;

        в)  почуття  гумору  та  вміння  відстояти  свою  гідність.

24.  У  своїх  творах  С. Руданський  симпатизує…

        а) паничам;    б) королівській  знаті;      в) простій  людині.


Фонетика і орфографія. Теоретичний матеріал.

 


 Фонетика (від гр. phone - звук) - розділ науки про мову, який вивчає звуки мови.

ЗВУК

Основним об'єктом вивчення фонетики є звуки - найменші одиниці мовного потоку, з яких в мові складаються слова.

Звуки мови на письмі позначаються так:

Окремо взяті звуки (на відміну від слова та речення) не мають ніякого значення ([о], [у], [п], [с], [д], [і], [к], [м]), але з них творяться слова та їхні значущі частини. Наприклад, з наведених звуків легко складається слово підсумок, у якому виділяються три значущих частини під + сум + ок.

Звуки утворюють зовнішню, звукову оболонку слів і тим самим допомагають відрізнити одне слово від іншого.

Слова розділяються за кількістю звуків, з яких вони створені, набором цих звуків та їх послідовністю.

Звукова система української мови нараховує 38 звуків: 6 голосних і 32 приголосних.

ЯК ВИНИКАЮТЬ ЗВУКИ

Звуки мови виникають за допомогою мовного апарату, до якого відносять гортань з голосовими зв'язками, ротову та носову полості, губи, язик, зуби та піднебіння.

За способом творення звуки поділяються на голосні та приголосні.

Голосні звуки - це звуки людської мови, основу яких становить голос. При вимові голосних звуків струмінь повітря, вийшовши з легень і проходячи по гортані, спричинює вібрацію зімкнених напружених голосових зв'язок.

Пояснити це явище можна порівнянням з грою на будь-якому музичному струнному інструменті (скажімо, гитарі). Спробуйте заграти на струнах - і вам у нагороду буде чудова музика.

Саме такими "струнами" і є наші голосові зв'язки- головний речовий орган людини.

Після того як струмінь повітря, вже в вигляді звукової хвилі з періодичними коливаннями, проходить крізь ротову порожнину, він вільно виходить назовні.

Ротова порожнина відіграє при цьому роль резонатора, який за рахунок руху нижньої щелепи та переміщення язика в горизонтальній та вертикальній площині змінює свої розміри та форму, що є вирішальним при творенні голосних різної якості.

Приголосні звуки - це звуки людської мови, основу яких становить шум з більшою чи меншою частиною голосу або тільки шум.

При вимові приголосних звуків голосові зв'язки можуть бути напруженими і вібрувати під тиском повітряного струменя, утворюючи музикальний тон (голос), а можуть бути розслабленими, не замкненими і вільно пропускати видихуване повітря.

Характерні для приголосних шуми виникають переважно у ротовій порожнині при подоланні струменем повітря різноманітних перешкод, утворюваних на його шляху активними і пасивними мовними органами.

Рух і положення мовних органів при вимові певних звуків називається артикуляцією (від лат. articulo - розчленяю).

АКТИВНІ І ПАСИВНІ МОВНІ ОРГАНИ

Активні мовні органи при творенні звуків здійснюють певні рухи. Це - голосові зв'язки, задня стінка глотки, язичок (піднебінна завіса), язик і губи. Активні мовні органи відіграють головну роль у процесі звукоутворення.

Пасивні мовні органи - це нерухомі мовні органи, до яких наближаються активні чи навіть змикаються з ними, спричинюючи виникнення шумів. До них належать тверде піднебіння, зуби, альвеоли (горбочки коло зубів). Пасивні мовні органи при звукотворенні виконують допоміжну роль.

ГОЛОСНІ ЗВУКИ

Голосних звуків шість:

Голосні звуки можуть бути:

Голосні переднього і заднього ряду

За місцем творення (мається на увазі рух язика у горизонтальній площині ротової порожнини) голосні звуки поділяються на голосні переднього ряду і голосні заднього ряду:

Голосні низького, середнього і високого підняття

В залежності від ступеня підняття язика, тобто від його руху у вертикальній площині, розрізняють голосні низькогосереднього і високогопідняття:

Огублені і неогублені голосні

За участю губ голосні поділяються на огублені(лабіалізовані) і неогублені (нелабіалізовані):

Наголошені і ненаголошені голосні

Залежно від місця наголосу в слові голосні звуки можуть бути наголошеними і ненаголошеними:

ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ

В українській мові 32 приголосних звука:

Приголосні звуки можуть бути:

В основі поділу приголосних на шумні і сонорні, дзвінкі і глухі лежить участь голосу і шуму при їх творенні.

Сонорні і шумні приголосні

Сонорні приголосні

Сонорні приголосні (від лат. sonorus - звучний) - це приголосні, при творенні яких голос переважає над шумом. Цих звуків в українській мові дев'ять:

Шумні приголосні

Шумні приголосні, в залежності від того, у якому стані перебувають голосові зв’язки в момент творення, поділяються на дзвінкі і глухі.

Дзвінкі і глухі приголосні

Якщо голосові зв’язки більш напружені, тоді творяться дзвінкі шумні приголосні звуки.

При розслаблених голосових зв’язках творяться глухі шумні звуки.

Акустичні пари

Дзвінкі та глухі приголосні утворюють так звані акустичні пари (дзвінкий звук - глухий):

Глухий звук ф в українській мові співвідносного дзвінкого звуку не має.

Дзвінкі приголосні у кінці слова та в кінці складу вимовляються дзвінко.

Усі сонорні приголосні звуки належать до дзвінких і не мають парних глухих.

Губні, язикові та глоткові приголосні

За активним мовним органом приголосні поділяються на губні, язикові та глоткові:

Тверді і м'які приголосні

За ознакою твердості чи м'якості приголосні розмежовуються на тверді і м'які:

Окремі приголосні за ознакою "м’якість- твердість” утворюють пари:

Пом'якшені варіанти твердих приголосних, як правило, з'являються перед голосним і, проте у небагатьох українських словах і здебільшого у словах іншомовного походження зустрічаються перед іншими голосними (жур' нбл , м’ эзикл, с'в' б то).

Свистячі, шиплячі та носові приголосні

Враховуючи слухове сприйняття, пригололосні діляться також на свистячі і шиплячі.

Зовсім невелику групу складають носові приголосні, у творенні яких бере участь носова порожнина.

Звук [ґ]

Окремо треба сказати про звук [ґ ], що третім виданням Українського правопису було повернуто в українську абетку.

Звук [ґ] вживається у словах: ґанок, ґоґель- моґель, ґудзик, ґрунт, ґречний, ґрати (іменник), ґатунок, ґвалт, ґвалтувати, ґранчак та ін.

Звуки [ґ] та [г] легко розрізняються на слух:

Різницю в роботі мовних органів при вимові цих звуків можна відчути на дотик, прикладаючи пальці до гортані.

 Орфоепія (від лат. orthos- прямий, правильний, рівний і epos- слово, мова) - це сукупність правил літературної вимови звуків і словосполучень. В орфоепії також вивчаються правила наголосу.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ОРФОЕПІЇ

ВИМОВА ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

Голосні в українській мові у наголошеній позиції звучать чітко і виразно (голос, сила).

Так само чітко і виразно вимовляються і голосні [а], [і], [у] в ненаголошених складах (співати).

Ненаголошений [е] при вимові наближається до [и], так само як і ненаголошений [и] наближається до [е]. Особливо помітно це у випадку, коли [и] чи [е] знаходяться перед наголошеним складом (заметіль).

Голосні [е], [и] майже не змінюються у кінці слова і у складі з побічним наголосом (пити, пуля).

Ненаголошений звук [о], як і наголошений, теж вимовляється голосно, ніколи не перетворюючись на [а], як у російській мові. Проте перед складом з наголошеним [у] ненаголошений [о] стає схожим на [е] (ноша).

У дієслівних формах 3-ї особи однини і множини теперішнього часу буквосполучення
-ться вимовляється як ц' : (сміється- с'м’іjец':а).

Буквосполучення -шся вимовляється як довгий м'який [с’]: (смієшся- с'м’іjес':а).

ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

Дзвінкі приголосні[б], [д], [д’], [ґ], [ж], [з], [з’], [г], [дж], [дз], [дз’], як правило, зберігають свою дзвінкість.

Зокрема, це відбувається:

Дзвінкий [з] чергується з глухим [с] тільки у префіксі з- перед наступним глухим кореня (крім [ш] і [ч]) - с'ц'іпити, схот'іти. У випадку знаходження дзвінкого свистячого [з] перед шиплячими [ш] і [ч] він чергується з глухим шиплячим [ш] (зшити).

Глухі приголосні в середині слова перед дзвінкими чергуються з відповідними дзвінкими (Вишгород).

Приголосні шиплячі звуки[ж], [ч], [ш] перед наступними свистячими [ц'], [с'] чергуються відповідно зі свистячими [з'], [ц'], [с'] (книжка)

Сонорні приголосні[в][й], які не мають глухих відповідників, в середині слова після голосного і перед голосним, на початку слова перед будь-яким приголосним і у кінці слова перетворюються на короткі нескладові голосні [я], [ї] (вояк, гаї).

Нормативним для української мови є чергування [у] та [в][і] та [й] у мовному потоці, яке залежить від кінця попереднього і початку наступного слова (наш учитель, наша вчителька)

СКЛАД

Слова в українській мові поділяються на склади. Склад - це частина слова, що складається з одного чи кількох звуків і вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря: кни-га, по-ле, га-зе-та, на-го-лос, Ін-тер-нет.

Склад може бути утворений з одного чи кількох звуків, причому один з них повинен обов'язково бути голосним. В зв'язку з тим, що саме голосні звуки утворюють склад, їх називають складотворчими.

В залежності від кількості склідів слова поділяються на односкладові, двоскладові, трискладові і багатоскладові: вік-но, слог, ма-ту-ся, кі-не-ма-то-граф.

Склад, що закінчується на голосний звук, називають відкритим (а-рі-я, ка-ли-на).

Склад, який закінчується на приголосний звук - закритим (ліс, май-дан).

Існує декілька правил поділу слів на склади:

НАГОЛОС

Наголос - це вимова одного із складів з більшою силою.

Наголос завжди падає на голосний звук в складі, напр., чудо'во, бi'гати, вече'ряти.

Голосний звук і склад, на який падає наголос, називається наголошеним; усі інші голосні і склади - ненаголошеними (у слові вi-тер склад ві- наголошений)..

Наголошений склад вимовляється з більшою силою, ніж усі інші.

Наголошеними можуть бути різні за порядком склади (рiч-ка, пе-ре-рва).

Наголос може переміщуватися з однієї частини слова на іншу при зміні форми цього слова (нога' - но'ги).

За допомогою наголосу іноді розрізняються лексичні значення слів (за'мок - замо'к, му'ка - мука' ) та їхні граматичні форми (стi'ни - називний відмінок множини і стіна'- родильний відмінок однини).

Більшість слів в українській мові має один наголос, але складні слова можуть мати два і навіть більше наголосів (багатомільйонний).

Смисловий наголос - це вимова одного із слів чи словосполучення в реченні з посиленням голосу (Це я' хотів піти звідси - не хтось інший, а саме я)

Фонетика і орфографія. Тести.

 

Фонетика.

1. У якому рядку літера «я» позначає 2 звуки?

а) явір, сядьмо, трав’яний, б) стоянка, сміятися, в’язати, в) латаття, між’яр’я, осяяти,

г) взуття, втямки, дерев’яний, д) вугілля, лляний, пів’яблука,

2. У якому рядку у слові букв більше ніж звуків?

а) защемлення,     б) зобов’язання,    в) пісня,    г) заощадження,     д) відщеплювання,

3. У якому рядку у слові звуків більше ніж букв?

а) ялівець,   б) ущерть, в) кинджал,          г) консьєрж,         д) щуреня,

4. У якому рядку кількість звуків і букв збігається?

а) окраєць, взуттєвий, шістсот, б) сиджу, ящичок, з’являється, в) яготинський, піччю, щиголь, г) люблю, дзвякаєш, тьмяніємо, д) щабель, віяння, контрастний,

5. У якому рядку фонетична транскрипція відбиває правильну вимову?

а) копієчка [копíйечка], сьогодні [с'огóдн'і],

б) ліщина [л'ішчúна], озеро [óзеро],

в) п’ятірня [пйат'ірн'а], вітрисько [в’ітрúс'ко],

г) святковий [св’аткóвий], очерет [оч рéт],

д) сум’яття [сум’йáт':а], вогонь [вгóн']

6. У якому рядку виділені літери позначають один і той же звук?

а) тінь, туман, шістнадцять, боротьба,      б) дорога, город, футбол, солодкий,

в) сонях, волосся, роса, просьба,               г) вітаєшся, шум, піддашшя, шовк,

д) коло, оклад, коромисло, Великдень,

7. У якому рядку усі слова мають звук [з]?

а) мороз, паморозь, розпис,             б) передзвін, кукурудза, зуб,

в) зима, підзолотити, казка,              г) роззява, розженешся, зруб,

д) призовий, приказка, ґедзь

8. Встановіть відповідність.

1. звуків і букв порівну           а) ущільнення

2. звуків на 1 менше, ніж букв         б) убоїще

3. звуків на 1більше, ніж букв          в) гілляччя

4. звуків на 2 більше, ніж букв         г) защемлений

                                       д) щоденник

 9. У якому рядку у всіх словах є звук [й]?

а) край, майоріти, їдальня, розіграти,        б) вйокати, Йосип, маслюк, морквяні,

в) йод, водограй, їжачок, діамант,             г) Київ, копієчка, соєвий, левеня,

д) яблуня, під’їзд, комп’ютер, ательє

10. У якому слові замість крапок один раз треба писати літеру «и»?

а) в..с..лковий,     б) ш..л..стіння,     в) в..л..чезний,     г) б..р..стяний,           д) б..р..говий

11.  У якому слові замість крапок один раз треба писати літеру «и»?

а) д..р..в’яний,      б) об..р..жний,      в) зап..р..чний,     г) н..вм..рущий,           д) б..ж..вий

12. У якому слові замість крапок один раз треба писати літеру «и»?

а) д..р..кторія,      б) д..р..гент,         в) д..скр..мінація,           г) д..с..дент,    д) м..т..лик

13. У якому слові замість крапок один раз треба писати літеру «и»?

а) д..р..жабль,      б) ас..м..тричний,           в) д..сц..пліна,      г) в..н..грет,           д) р..п..ртуар

14. У якому слові замість крапок один раз треба писати літеру «е»?

а) л..с..ця, б) л..в..ця, в) в..р..дота, г) т..гр..ня, д) м..ш..ня

15. У якому слові допущено помилку?

а)  роззирається, б) блискітка, в) далечінь, г) тревожний, д) межовий

16. У якому слові допущено помилку?

а) асиміляція, б) дилетант, в) прецедент, г) коригувальник, д) експеремент

17. У якому слові допущено помилку?

а) смородина, б) зайчиня, в) прядиво, г) марево, д) значення

18. У якому слові допущено помилку?

а)  речитатив, б) претендент, в) презедент, г) територія, д) інвестування

19. У словах якого рядка замість крапок треба писати літеру «е»?

а) ш..потіти, вж..вати, обд..рання, обм..нати,

б) ж..тловий, ч..словий, ц..фровий, в..шневий,

в) в..р..щати, в..ликий, ч..рговий, кр..латий,

г) ц..гляний, тр..мати, ч..тання, нап..сання,

д) ш..л..стіти, з..м..льний, вовч..ня, справ..дливий

20. У словах якого рядка замість крапок треба писати літеру «е»?

а) б..р..жок, пал..чка, кр..ниця, відкр..ття,

б) п..л..нá, п’ят..ро, гр..бок, з..мівник,

в) квіт..нь, оз..л..нення, гр..чаний, ап..льсин,

г) чуж..на, з..л..ний, мар..во, д..ржавний,

д) сем..ро, згар..ще, приб..рання, трав..нь

21. У словах якого рядка замість крапок треба писати літеру «и»?

а) в..сочінь, п..линка, к..шеня, к..п’ятити,

б) л..генда, скр..готіти, в..сляр, бл..щить,

в) п..ріг, абр..кос, посміхов..сько, смал..ць,

г) прим..ритися, зар..во, ш..рочінь, ст..блина,

д) ст..жина, зуп..нятися, сон..чко, щ..друвати,

22. У словах якого рядка замість крапок треба писати літеру «и»?

а) ч..твертий, поч..нати, мороз..во, ож..ледь,

б) скл..піння, др..жачий, гр..мотіння, л..вада,

в) в..рховина, б..р..гиня, к..ш..ньковий, буз..на,

г) заруч..ни, кол..скова, зд..вований, х..мерний,

д) невм..рущість, гус..ниця, м..р..хтіння, слон..к

23. У словах якого рядка замість крапок треба писати літеру «е»?

а) вчетв..ро, марм..лад, с..режки, спост..реження,

б) м..р..живо, д..р..ктор, м..тушня, п..чатка,

в) м..нувш..на, поз..чати, пов..черяти, кр..жина,

г) хр..бет, л..дацюга, прогр..міти, л..бонь,

д) д..белий, л..монний, смуж..чка, стр..міти,

24. У словах якого рядка замість крапок треба писати літеру «е»?

а) вир..нути, скр..піти, хр..зантеми, розч..сати,

б) кл..новий, с..рпанок, м..нулий, суп..речливий,

в) тв..рдиня, ч..новник, п..ч..ніги, чуж..нецький,

г) тр..нування, л..м..нтувати, кр..шталь, бл..скавиця,

д) р..бро, пл..чистий, кр..мезний, ап..льсин,