понеділок, 4 квітня 2016 р.

Сталь для меча

     Ніколи ні перед ким не гнутися - ось моє кредо... Я борюся, я знаю, лише я одна здатна змінити своє життя... Тому що я люблю життя у всіх його проявах, щоб воно мені не приготувало, чи радості, чи невдачі... Я не боюся невдач-вони спонукають мене до дії...  Я не шукаю легких шляхів, вибираю найважчу стежку, оскільки це гартує мою волю, як вогонь гартує сталь перед тим, як вона повинна стати мечем... Я не засуджую зрадників-вони навчили мене бути сильною, бажаю добра своїм ворогам-вони навчили мене боротися,  не проклинаю лицемірів-вони навчили мене розбиратися в людях... Живіть і здраствуйте, нехай Всевишній буде вам суддею на вашому шляху. А Я БУДУ СИЛЬНОЮ І ЛЮБИТИМУ СВІТ ТАКИМ, ЯКИМ ВІН Є, ЛЮБИТИМУ ЛЮДЕЙ, ЛЮБИТИМУ ЖИТТЯ, БО Я ЖИВА...


Будь сильною- шепоче стиха небо,
порину у його безмежну душу,
у скронях, ніби пульс, твердило-мушу,
я мушу йти, боротися, так треба...

Так треба?-може, здатись?... Зупинитись?...
Чи... може... утекти-там тихо, тепло...
Моє єство вже кам'яне. окрепло
і відучилось плакати й жалітись

Немає коментарів:

Дописати коментар