Сьогодні річниця трагедії під Іловайськом.

Крізь дим крайнебо прошива приціл…
Пробач, що не писав тобі листи…
Сто двадцять міліметрів прямо в ціль…
Без мене навесні садам цвісти… 

Прости… Я повернутись обіцяв…
Палає сталь, зрешечені мости.
Там… На пероні… Клявся я… Не знав…
Рвуть міни землю на куски… Прости…

Прости, мені… Замкнула коло смерть
з проваль своїх метаючи хрести…
Відрекошетило життя… ущерть
біль груди затопив... Не жди… Прости…

Прийду до тебе… Лиш тепер у сні…
Не врятував тебе від самоти…
Не я зустріну сонце навесні,
без мене навесні садам цвісти…