Складні слова. Домашнє завдання. І крс.

Заняття 20.

Вправа 16. Запишіть у дві колонки слова: 1) які пишуться через дефіс; 2) які пишуться разом.

Унтер\офіцер, вакуум\апарат, соціал\демократ, само\хід, ячміно\житній, вербо\ліз, кисло\солодкий, овоче\сховище, єдино\початок, олійноково\слобідський, м'ясо\молочний, право\бережний, обл\виконком, учитель\фізик, південно\східний, олійно\екстракційний, дизель\мотор, віце\призедент, воле\любний, індо\китайський, радіо\фізичний, яйце\подібний, історико\культурний, розтяг\стиск, їдальня\зимівниця, Індо/китай, руко/пис, блок/система, життє/пис, екс/чемпіон, зюйд/вест, авто/страда, верто/літ, дизель/поїзд, ін/новація, інженер/механік, єдино/початок, їжачок/лісовичок.

Заняття № 20

Складні прикметники

Разом пишемо:

а) складні прикметники, утворені від складних іменників, писаних разом: електросилови́й (електроси́ла), залізобето́нний (залізобето́н),лісостепови́й (лісостеп), м’ясозаготіве́льний (м’ясозаготі́вля), радіофізи́чний (радіофізика), самохі́дний (самохід), теплообмі́нний (теплоо́бмін),чорнозе́мний (чорно́зем);

б) складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгодженого з ним прикметника: загальноосві́тній (зага́льна осві́та), легкоатлети́чний (легка́ атле́тика), мовностильовий (мо́вний стиль), народногоспода́рський (наро́дне господа́рство), народнопоети́чний (наро́дна пое́зія), первіснообщи́нний (перві́сна общи́на), правобере́жний (пра́вий бе́рег), сільськогоспода́рський (сільське́ господа́рство), східнослов’я́нський(схі́дні слов’я́ни);

в) складні прикметники з другою віддієслівною частиною: волелю́бний, деревообро́бний, карколо́мний, машинобудівни́й.

Примітка. Прикметники з другою префіксальною віддієслівною частиною пишемо через дефіс: ванта́жно-розванта́жувальний, контро́льно-вимі́рювальний;

г) складні прикметники, в яких першим компонентом виступає прислівник: важкохво́рий, внутрішньозаводськи́й, загальнодержа́вний; так само й ті, в яких другим складником є дієприкметник: вищезга́даний, нижчепідпи́саний, новоутво́рений, свіжозру́баний, але тро́хи ви́ще зазна́чений(параграф), бо є пояснювальне слово.

Примітка 1. Прислівники, утворені від більшості відносних прикметників, здебільшого зберігають на собі логічний наголос і не зливаються в одне слово з наступним прикметником або дієприкметником: абсолю́тно сухи́й, ві́льно конверто́ваний, діаметра́льно протиле́жний, послідо́вно миролю́бний, рі́зко окре́слений, суспі́льно кори́сний, суспі́льно необхі́дний, хімі́чно зв’я́заний.

Примітка 2. У складних термінах прислівник — компонент, що уточнює значення складного прикметника, пишемо разом із цим прикметником: видовженотупоконі́чний, короткогрушоподі́бний, округлояйцеподі́бний;

ґ) складні прикметники (з двох або кількох компонентів), у яких основне змістове навантаження передає останній прикметник, а попередні лише звужують, уточнюють його. Такі прикметники здебільшого мають термінологічне значення: вузькодіале́ктне (мовне явище), грудочеревна́(перепона), давньоверхньоніме́цька (мова), двовуглеки́слий (газ), лінгвостилісти́чні (особливості); також — глухоніми́й, сліпоглухоніми́й;

д) складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний літерами: двадцятиповерхо́вий, семиразо́вий, стовідсотко́вий, стото́нний, двохсотдвадцятип’ятирі́чний, але 225-рі́чний;

е) складні прикметники, утворені з двох неоднорідних прикметників (зокрема ті, які виражають відношення родової ознаки до видової); поперечношліфува́льний (поперечний шліфувальний верстат).

2. Через дефіс пишемо:

а) складні прикметники, утворені від складних іменників, писаних із дефісом: ві́це-президе́нтський (ві́це-президе́нт), ди́зель-мото́рний (ди́зель-мото́р), соція́л-демократи́чний (соція́л-демокра́т), у́нтер-офіце́рський (у́нтер-офіце́р), член-кореспонде́нтський (член-кореспонде́нт).

Примітка. В окремих випадках, коли прикметник утворено від сполучення іменника з прикладкою, дефіс не ставимо: Москва́-ріка́ — москворі́цький;

б) складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному:агра́рно-сирови́нний, держа́вно-монополісти́чний, електро́нно-обчи́слювальний, культу́рно-техні́чний, лісопи́льно-стру́гальний, ма́сово-політи́чний, мо́вно-літерату́рний, навча́льно-виховни́й, науко́во-техні́чний, озе́рно-лісови́й, пло́ско-опу́клий, постача́льно-збутови́й, свердли́льно-довба́льний, суспі́льно-політи́чний, столя́рно-механі́чний; а також узвичаєні: всесві́тньо-істори́чний, літерату́рно-мисте́цький, наро́дно-ви́звольний, підзо́листо-боло́тний тощо; між компонентами цих складних прикметників, не з’єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і: агра́рний і сирови́нний, навча́льний і виховни́й тощо;

в) складні прикметники, першу частину яких закінчують -ико (-іко, -їко): геро́їко-романти́чний, істори́ко-культу́рний, меха́ніко-математи́чний, полі́тико-економі́чний, фі́зико-географі́чний;

г) складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-: військо́во-морськи́й, військо́во-спорти́вний, воє́нно-істори́чний, воє́нно-стратегі́чний.

Примітка. Складні субстантивовані прикметники військовозобов’я́заний, військовополоне́ний пишемо разом;

ґ) складні прикметники, в яких перша частина не має прикметникового суфікса, але яка за змістом є однорюрідна з другою частиною й приєднана до неї за допомогою сполучного звука о або е: ви́нно-горілча́ний, м’я́со-во́вня́ний, м’я́со-моло́чний, крохма́ле-па́токовий.

Примітка. Складні прикметники цього типу, що виступають як наукові нові терміни, пишемо разом: головоно́гі, грудочеревна́ (перепона);

д) складні прикметники, утворені з двох або кількох основ, які означають якість із додатковим відтінком, відтінки кольорів або поєднання кількох кольорів в одному предметі: блаки́тно-си́ній, гіркува́то-соло́ний, ки́сло-соло́дкий, моло́чно-бі́лий, сі́ро-голуби́й, те́мно-зеле́ний, черво́но-зеле́но-си́ній, але жовтогаря́чий, червоногаря́чий (окремі кольори);

е) складні назви проміжних сторін світу: півде́нно-схі́дний, півні́чно-за́хідний; норд-о́стівський;

є) складні прикметники, першим компонентом яких є числівник, написаний цифрами: 20-рі́чний, 10-поверхо́вий.

Складне безсполучникове речення. Домашнє завдання. ІІ курс.

            Вправа 8. Поставте потрібні розділові знаки, поясніть їх вживання. Зробіть аналіз трьох речень на вибір. 

         Хай живуть літаки хай каштани цвітуть хай симфонія музики лине у далеч космічну ракети несуть ніжну пісню людини (Л. Дмитерко). Нап'юся з живої кринички візьму доброти від землі (П. Сингаївський). Кругом так молодо яскраво каштани в Києві цвітуть (Д. Луценко). Коли прощаємось ми з другом бажаєм доброї дороги коли вітаємося з другом бажаєм доброго здоров'я (Є. Летюк). Лиш одержимі тут працюють всмак байдужістю не виплавити сталі (П. Ребро). В його словах знову чулося викручуйся сам шукай підхід на те ти й кореспондент (Ю. Мушкепшк). Рипнула хвіртка хтось зайшов на подвір'я (М. Зарудний). Облітають квіти обриває вітер пелюстки печальні в синій тишйні {В. Сосюра). Квітів багато довкіл на різні барви цвітуть троянди дуже тільки запилюжені між квіттям між колючими кущами троянд мишій та осот жене (О. Готар).

Матеріал для опрацювання.

   Безсполучниковими складними реченнями називаються такі речення, в яких окремі прості речення об'єднуються в одне ціле не сполучниками чи сполучними словами а лише інтонацією.

Між реченнями у безсполучниковому складному на письмі ставляться кома, крапка з комою, двокрапка, тире. Наприклад: Пригріло сонечко, обсохла земля, потягла орача в поле (М. Коцюбинський); Сонце підбилося високо вгору; надворі стало душно (І. Нечуй-Левицький); Цілісінький день у роботі: одно ще не скінчу, вже друге мене дожидає (Марко Вовчок); Грім гримить —хліб буде родить (нар. тв.).

КОМА

Якщо частини безсполучникового складного речення вказують на одночасність або часову послідовність явищ, подій тощо, між ними ставиться кома. Наприклад: Мороз притискує, зривається північний вітер, мете сніг через рейки (О. Десняк); Минають дні, минає літо, настала осінь (Т. Шевченко); Дзюрчали десятки фонтанів, лящали та щебетали всілякі птахи у клітках попід піддашшям, свистів стругом бондар (М. Коцюбинський); Небо порізали вогнями стріли, ударив грім, на пильних дорогах знявся вітер (О. Десняк); Пароплав обганяє плоти, високі хвилі налітають на них (М. Горький); Ти прозаїк, я поет (О. Пушкін).

КРАПКА З КОМОЮ

Якщо частини безсполучникового складного речення менше пов'язані між собою за змістом чи дуже поширені, або в середині їх є вже розділові знаки, то між ними ставиться крапка з комою. Наприклад: Веселому жартівливому меншому братові хотілося говорити; старший знехотя кидав йому по кілька слів (І. Нечуй-Левицький); З-за землі, на кривавій попрузі неба, скочила невеличка іскорка; довга променяста смуга простяглася від неї над землею; далі викотився серп огненного кільця —і пучок світу полився, розливаючись по горах, лісах, по високих будівлях (Панас Мирний); Сонце гріє, вітер віє з поля на долину; над водою гне з вербою червону калину (Т. Шевченко); Темная діброва стихла і мовчить; листя пожовтіле з дерева летить (Я. Щоголів).

ДВОКРАПКА

Двокрапка ставиться між реченнями, що входять до безсполучникового складного речення:

якщо друге речення вказує на підставу, причину того, про

мовиться у першому: Мир у світі таки буде: його хочуть усі люди (нар. тв.); Любіть книгу: вона допоможе вам розібратися в строкатому сплетінні думок, навчить вас пова-лсати людину (М. Горький);

якщо друге речення розкриває зміст першого в цілому або якогось із його членів: Ти знаєш приказку: перш ніж: запалає вогонь, мусить вибухнути сірий дим (М. Коцюбинський); В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде (нар. тв.);

якщо друге речення доповнює перше загалом або якийсь з його членів (частіше присудок): / досі сниться: під горою, між вербами та над водою, біленька хаточка стоїть (Т. Шевченко); Бачу здалеку: хвиля іскриста грає вільно по синьому морі (Леся Українка); Йдемо вулицею і ще з другого кінця побачили: в хаті світиться. Пам 'ятаю: солдати Чуйкова парк садили у центрі Європи (Д. Луценко).

ТИРЕ

Тире між реченнями^що входять у безсполучникове складне речення, ставиться:

коли йдеться про швидку зміну подій або несподіваний наслідок: Дивлюся — аж світає, край неба палає (Т. Шевченко); На ярмарку почуто поміж людом — Устима вбито (Марко Вовчок); Оглянувся —в пору вже кипить бій (О. Гончар);

коли зміст одного речення протиставляється змісту другого: Стоїш високо — не будь гордим, стоїш низько — не гнися (нар. тв.); Пан гуляв у себе в замку —у ярмі стогнали люди (Леся Українка); На небі сонце — серед нив я (М. Коцюбинський);

коли зміст першого речення порівнюється із змістом Другого: Посієш вчасно —вродить рясно (нар. тв.); Здобудеш освіту — побачиш більше світу (нар. тв.); Подивилась ясно — заспівали скрипки (П. Тичина);

коли в другій частині речення вказується на наслідок або висновок з того, про що мовиться у першому: Чайки стогнуть — то ж на бурю (М. Горький); Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Шевченко); Слово до слова — зложиться мова (нар. тв.).

Правопис імен, Імен по батькові, прізвищ. Домашнє завдання І курс.

Заняття 19.

Вправа 15.  Від поданих імен утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові.

Анатолій, Анатоль, Волеслав, Броніслав, Віктор, Віталій, Георгій, Григорій, Давид, Дем'ян, Данило, Денис, Євген, Євгеній, Костянтин, Лев, Леонід, Любомир, Максим, Марко, Матвій, Мирослав, Мусій, Никанор, Никифор, Олекса, Олексій, Радислав, Ростислав, Сава, Святослав, Станіслав, Тимофій, Тихін, Улас, Устим, Юрій, Ярема, Ярослав.

Творення і правопис імен по батькові

Чоловічі імена по батькові	Жіночі імена по батькові
Чоловічі імена по батькові творяться додаванням до основ власних імен суфікса -ович: Михайло — Михайлович, Василь — Васильович, Юрій — Юрійович, Георгій — Георгійович, Ігор — Ігорович.	Жіночі імена по батькові творяться додаванням до основ власних імен суфікса -івн(а): Михайло — Михайлівна, Юрій — Юріївна (Юрій+івна), Георгій — Георгіївна, Ілля — Іллівна, Кузьма — Кузьмівна.
Кілька чоловічих імен по батькові творяться за допомогою суфікса -ич: Лука — Лукич (і Лукович), Сава — Савич (і Савович), Кузьма — Кузьмич (і Кузьмович), Хома — Хомич (і Хомович), Яків — Якович, Ілля — Ілліч.
Як виняток, в імені Григорій при творенні імені по батькові відпадає ій — Григорович, а до основи імені Микола додаємо ай — Миколайович (і рідко — Миколович).	З відхиленням від цього правила творяться лише такі імена по батькові: Яків — Яківна, Григорій — Григорівна, Микола — Миколаївна (і рідко — Миколівна).
Чоловічі імена по батькові відмінюються як іменники ІІ відміни* мішаної групи** (їх основа закінчується на шиплячий ч (суфікс -ович). Н. Петро Іванович Р. Петра Івановича Д. Петру(ові) Івановичу(еві) З. Петра Івановича О. Петром Івановичем М. (при) Петрі(ові) Івановичу(еві) Кл. Петре Івановичу	Відмінюються жіночі імена по батькові як іменники І відміни* твердої групи** (як, скажімо, ім’я Ганна): Н. Ганна Іванівна Р. Ганни Іванівни Д. Ганні Іванівні З. Ганну Іванівну О. Ганною Іванівною М. (при) Ганні Іванівні Кл. Ганно Іванівно

Усі без винятку прізвища передаються з дотриманням норм української мови.

російську літеру є передають буквою є	Лєрмонтов, Некрасов
російську букву є передають українською є, якщо прізвище походить від слова з літерою і	Рєпін (бо ріпа), Лєсков (бо ліс), Бєлов (бо білий)
російську е передають українською є в суфіксах -єв, -єєв, якщо вони стоять після шиплячих, р або ц	Авдєєв, Бондарєв, Тимирязєв
російську и передають українською и після шиплячих та ц, а також якщо в українській мові є споріднене слово з літерою и	Пущин, Сажин, Синицин, Тихомиров (бо тихий і мир)
російську и передають українською и в суфіксах -ик, -иц, -ич, -ищ	Ганич, Бигич, Стасевич, Радищев, Куницин

Апостроф, знак м'якшення, буквосполуки йо та ьо пишуть у прізвищах за правилами української мови: Аляб'єв, Рум'янцев, Севастьянов, Васильєв, Муравйов, Корольов.

Типи підрядних речень. ІІ курс. Домашнє завдання. Українська мова.

Вправа 7

Зробити синтаксичний розбір речень. Визначити тип підрядних частин у складнопідрядних реченнях. Накреслити схеми речень.

І. 1. А чи сумуєш ти від того, що в нас в садку немає пташок співучих, не чуть пісень сріблястих про ночі зоряні, про сонце, про кохання? 2. А проте я не боюсь їх і добре знаю, хто вони. 3. Якось не помітили, коли почала йти, ішла й пройшла перед очима вся череда. 4. Тарас  Шевченко ще змалку купався у тих віршах невідомих поетів, що звуть їх на­родними піснями. 5. Тільки той, хто засвоює мовну культуру в усій її сукупності й багатогранно­сті, здатен стати творцем мовних цінностей і найпов­ніше виразити себе як особистість у будь-якій галузі суспільної діяльності. 6. Обмеження сфер, де викорис­товується національна мова, приводить до знекровлення культури.

Типи складнопідрядних речень

Тип підрядного речення	Питання / сполучники чи сполучні слова	Приклад
означальне	який? яка? яке? які?	Життя — це оббирання з реп 'яхів, що пазурами уп'ялися в душу (Л. Костенко).
	спол.: що, щоб, ніби; спол. сл.: який, ний, котрий, що, де, куди, звідки
з'ясувальне	хто? що? кого? чого?	Не можна допустити, щоб людиною керував страх (О. Гончар).
	спол.: що, як, щоб, мов, ніби, наче, аби, якби, коли, поки, доки, чи спол. сл.: який, чий, котрий, що, де, куди, звідки, як, чому
обставинне місця	де? куди ? звідки ?	Тепер я скрізь, де світло і любов (П. Филинович).
	спол. сл.: де, куди, звідки
обставинне часу	коли? як довго? доки? з яких пір?	Доки сонце зійде, роса очі виїсть (Нар. тв.).
	спол.: як, після того як, відколи, відтоді як, з тих пір як спол. сл.: коли, поки, доки
обставинне способу дії, міри і ступеня	як?яким способом?якою мірою? наскільки?	Сердега так перелякався, що аж тремтить (Л.Глібов).
	спол.: що, чим...тим, аж, що аж спол. сл.: як, скільки, наскільки
обставинне порівняльне	як?	Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина (Т. Шевченко).
	спол.: як, ніби, наче, мовби спол. сл.: як
обставинне умови	за якої умови?	Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т. Шевченко).
	спол.: якщо, коли, якби, як, раз,аби
обставинне причини	чому? через що? з якої причини?	Нам з тобою, видно, по дорозі, бо ігили й нікуди не прийшли (Л. Костенко).
	спол.: бо, що, оскільки, адже, тому що, через те що, внаслідок того що, у зв 'язку з тим що
обставинне мети	з якою метою? навіщо? для чого?	Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Т. Шевченко).
	спол.: щоб, аби, для того щоб, з тим щоб
обставинне допустове	незважаючи на що?	Хоч не рідний cuн Ярема, а щира дитина (Т. Шевченко).
	спол.: хоч, хай, незважаючи на те що, дарма що
обставинне наслідку	умовно можна поставити питання і що ж? і який наслідок?	Теплий туман наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбинський).
	спол.: так що

Прикметник як частина мови. Розряди прикметників. І курс. Домашнє завдання. Українська мова.

Вправа 14

Розподіліть подані словосполучення на три групи, до складу кожної з яких належать, відповідно, якісні, відносні або присвійні прикметники.

Ведмежа послуга, ведмежий барліг; дитячий будинок, дитяча цікавість; дерев'яний голос, дерев'яний стіл; золоте серце, золотий перстень; скляний посуд, скляні очі; кам'яна стіна, кам'яна душа; залізна воля, залізний дах; лисяча нора, лисяча вдача, лисяча шуба; каштанове дерево, каштанове волосся; вишневий цвіт, вишневий колір; петрів батіг, Петрів зошит; лебединий пух, лебедина вірність; вовчий апетит, вовчий хвіст; баранячий ріг, баранячий розум, баранячий кожух.

ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКІВ

Прикметники за значенням поділяються на якісні, відносні , присвійні. Також вони мають властивості переходити з одного розряду до іншого (залежно від іменників, з якими узгоджуються).

ЯКІСНІ ПРИКМЕТНИКИ

(який? яка? яке? які?)

Називають властивість та якість предмета, яка може виявлятися більшою чи меншою мірою.

Сприймаються органами чуття: дотиком зором смаком слухом нюхом Позначають просторові: форма розмір швидкість, час Особливості характеру людини та її психічний і фізичний стан тощо

тупий; червоний; солодкий; голосний; запашний; квадратний; короткий, довгий; швидкий, повільний; радісний, тихий, красивий; сильний, слабкий.

Якісні прикметники можуть утворювати словосполучення із залежними прислівниками дуже, надзвичайно, надто, занадто,винятково,досить тощо.

ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ

(який? яка? яке? які?)

Виражають стабільну ознаку предмета через її відношення до інших предметів, явищ, понять, станів.

Часова, просторова орієнтація	щотижневий, літній, торішній
матеріал, з якого зроблений предмет	дерев’яний, залізний, паперовий
призначення	дитячий, квартирний
явище природи	туманний, дощовий
місце	сільський, тутешній
належність тощо	український, літературний

Якісні прикметники чоловічого роду можуть вживатися в короткій формі: дрібен, ясен, здоров.

Творяться за допомогою суфіксів –н-, -ан-, -ян-, -ов-, -ев-, -ськ-: залізний, дерев’яний, вишневий, український; -льн- (у прикметниках, що вказують на відношення предмета до дії): освітлювальний.

ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ

(чий? чия? чиє? чиї?)

Виражають ознаку предмета за належністю особі чи істоті загалом, від назви якої вони утворені.

Істоти (загальні назви)	мамина хустка, лисяча нора
істоти (власні назви)	Шевченкове слово, Андріїв спів

Утворюються від іменників за допомогою суфіксів:

І відміна	ІІ відміна
кінцеві приголосні твірної осно­ви г, к, х чергуються із ж, ч, ш:  - -ин-: Ольга - Ольжин, тітка – тітчин; - -ін- (на письмі –їн-) після основи на [й]: Марія - Маріїн	-ів-, -їв- , який чергується з –ев- (-єв-): брат – братів - братова, Андрій – Андріїв – Андрієва

П р а в о п и с

З малої літери	З великої літери
- присвійні прикметники, що входять до народних назв рослин: петрів батіг (цикорій), адамове ребро (купина);   - присвійні прикметники, утворені від власних назв присвійні прикметники, що входять до складу фразеологізмів: дамоклів меч, езопова мова; присвійні прикметники, утворені від власних назв, що входять до складу наукових термінів: піфагорова теорема	- присвійні прикметники, утворені від іменників - власних назв: Шевченкова балада, Андріїв портфель, Оленина спідниця

Кінцеві приголосні основи іменників [г], [к], [х] за творення присвійних прикметників чергуються із [ж], [ч], [ш]: Ольга – Ольжин, дочка – доччин, качка – каччин, муха – мушин.

.

ЗАУВАЖТЕ!

Відносні прикметники в переносному значенні можуть переходити у розряд якісних, присвійні — у розряд відносних і якісних, якісні — у відносні.

Якісні  — відносні — якщо втрачають свої характерні властивості й починають позначати постійну властивість предмета: легка атлетика, сліпий музикант.

Відносні  — якісні — якщо втрачають ознаку, що виражається опосередковано, і набувають ознаку, яку можна сприймати безпосередньо: золотий перстень — золоті (умілі) руки, вишневий сік — вишнева (колір) сукня.

Присвійні — відносні — якщо прикметник виражає не належність предмета істотам, а позначає загальну родову віднесеність: орлине пір’я — орлине гніздо, батькове збіжжя — батьківські збори.

Присвійні — якісні —  якщо прикметники вживаються у фразеологізмах: вовча нора — вовчий апетит, левова грива — левова частина.