Граматична основа речення.

Граматична основа речення

 

Друзі, ви вже знаєте, що Речення — це основна граматично оформлена, інтонаційно завершена мовна одиниця, яка виражає самостійну думку. Воно може складатися з одного слова або групи слів. Граматичну основу часом ще називають предикативним центром речення. Вона є основною частиною речення і складається з його головних членів — підмета і присудка. Трапляються речення, в яких є тільки один із них.

Пригадуєте, навіть кожен синтаксичний розбір речення починається зі знаходження його граматичної основи!

---

Підмет — головний член речення, що називає предмет або поняття й відповідає на питання хто? що? За будовою підмети поділяються на прості (виражені одним словом) і складені (виражені кількома словами): Вітриз розгону поламали скрипку (Л. Костенко). Багато літ перевернулось, води чимало утекло (Т. Шевченко).

Способи вираження підмета	Приклади
іменник	Шипшина важко віддає плоди (Л. Костенко).
займенник	Той безперервно стягає поля, сей іноземних заводить телят (Г. Сковорода).
інша частина мови в значенні іменника	Старий [прикметник] підбадьорював своїх дітей енергійними вигуками (0. Гончар). З хвилини на хвилину можуть бити поранені [дієприкметник] (Ю. Збанацький). У великій світлиці за столом сиділо троє [числівник] (Ю. Мушкетик). Це «добре» [прислівник] прозвучало тепер м’яко (Ірина Вільде).
інфінітив	Жити — це не значить тільки брати, а й давати (Д. Ткач).
словосполучення, що узгоджується з присудком у множині	Серпень з вереснем схрестили довгі шпаги (М. Рильський). Порівняйте: Батько з дочкою вийшли на балкон. Батько з дочкою вийшов на балкон.
словосполучення з двох займенників	Нехай кожен із нас пізнає себе (Ю. Мушкетик). Усі ми прагнемо мири (3 газети).
словосполучення з кількісним значенням	Мільярди вір зариті у чорнозем, мільярди щасть розвіяні у прах (В. Симоненко).
фразеологізм	Бити байдики — улюблена справа ледарів.
складна власна назва	«Так ніхто не кохав» — яскравий зразок інтимної лірики. Андрій Семенович запізнюється.

 

---

Присудок — головний член речення, що називає дію, стан або змінну ознаку діяча й відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться? у якому він стані? який він є? хто або що він є? За будовою розрізняють простий і складений присудок.

Простий дієслівний присудок може виражатися дієсловом або фразеологізмом: Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня (Л. Костенко). Важко з напруженням дихає кінь, він вибивається з останніх сил (О. Донченко).

Зауважте! Простим дієслівним присудком вважаються аналітичні форми дієслів майбутнього часу: Будуть вишні, акації й клени так привітно, тепло шуміть (В. Сосюра).

Тип присудка	Спосіб вираження	Приклади
Складений дієслівний	допоміжне дієслово + інфінітив: допоміжним дієсловом найчастіше бувають такі слова: починати, продовжувати, закінчувати (фазове дієслово); могти, хотіти, мусити, мати, пробувати, наміритися, уміти (вираження волевиявлення); певен, згоден, ладен, рад (короткі форми прикметників)	Яким вогнем спокутувати мишу хронічну українську доброту?! (Л. Костенко).  Я менш за все схильний  проповідувати благодушність (М. Рильський). Жваво, з юнацькою енергією заходився Семен ставити хату (М. Коцюбинський). Я для вас рад жити (І. Франко). Сократ почав промовляти.( Ю. Мушкетик).
Cкладений іменний	– дієслово-зв’язка + іменна частина: – дієслова-зв’язки: бути, являти, становити, ставати, робитися, називатися, вважатися і под. – іменною частиною може бути іменна частина мови, тобто іменник, прикметник, займенник або числівник у формі називного чи орудного відмінка, а ще — дієприкметник.	Брат став дизайнером. У нас був дід диже схожий на Бога (О. Довженко).  Картинками старих дитячих книг здається далеч(М. Рильський).

Зауважте! Дієслово-зв’язку у формі теперішнього часу часто пропускають (на її місці, як правило, ставиться тире): Здоров’я – всьому голова (Нар. тв.).

Зауважте! Не вважаються складеним дієслівним присудком два граматично пов’язаних дієслова, якщо кожне з них означає окрему дію і виконуються ці дії в різний час: Батько пішов косити. Батько спочатку пішов, а лише потім почав виконувати наступну дію — косити. Отже, слово пішов у цьому реченні — простий дієслівний присудок, а косити — обставина мети (з якою метою пішов?).

 

Головні члени речення. Тести.

1. Складений іменний присудок відсутній у реченні

А Сперечатись з Гомером – справа марна.
Б А діти – мов букети піднебесні.
В Ти, бачу, гайдамакам був би рад.
Г Отари сірих хмар лежать безрушно й сонно.

 

2. Складений дієслівний присудок вжито в реченні

А Поговорили на раді та й розійшлись, забули.
Б На Січ почали вчащати посли від турка.
В Давнє золото було розміняно на мідяки дрібних, а інколи й приватних починань.
Г Турки рідко користались із рушниць.

 

3. Правильно визначено граматичну основу в реченні

А Кривоніс викресав вогню, запалив люльку, присів під повіткою й задумався.
Б Кошовий першим встромляє носака у стремено і, перекинувши ногу через коня, вгрузає у сідло.
В Гетьман з писарем обмірковували політичні питання.
Г Отаман, приклавши руку до грудей, покірно схилив голову.
Д Я дуже люблю міста Київ і Львів.

 

4. Виділене слово є підметом у реченні

А Надворі дмухав весняний скажено-веселий вітер.
Б Хвилястий вітер пелехатий мені спокою не дає.
В Правду вітер той шепоче і розважить зорі хоче.
Г Нас пригоди впинить не в силі.
Д Не раз серед ночі маленький Устим прокидався від стукоту у вікні.

 

5. Припустились помилок у визначенні граматичної основи в реченні

А Осінь на околиці рве пожовкле листя, і дощами колеться, і вітрами злиться.
Б По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні.
В Прийшли під осінь ще зелені клени...
Г На світанку вишнева хмарина білим цвітом окутала сад.
Д Вийшовши з готелю, Лаврентій з жоною й дітьми попростував до Дніпра.

 

6. Визначте, яким членом речення є виділене слово

І всюди встигав побувати писар Війська Запорозького.

А простим дієслівним присудком
Б складеним дієслівним присудком
В складеним іменним присудком
Г додатком
Д обставиною

 

7. Правильно визначено присудок у реченні

А Хмельницький був іншої думки.
Б А дівчина була як сонце.
В Панська ласка – що вовча дружба
Г На провесні вовчі зграї ставали дедалі нахабнішими.
Д Настя була м’якої вдачі.

 

8. Яким членом речення виступають виділені слова

Учіться ставити себе на місце іншої людини.

А додаток
Б присудок
В підмет
Г означення
Д обставина

 

9. В якому з поданих речень є іменний складений присудок

А Земля почала зеленіти тендітною травою.
Б Я вірші почав писать під вечір золотий.
В Як прагне людство в злагоді іти назустріч сонцю, радості й труду!
Г Ми чисті перед совістю, нащадками й планетою.
Д Між людьми буду жить молодий і крилатий.

 

10. В якому з поданих речень є складений дієслівний присудок

А Він був незвичний, той смуток.
Б Поет всюди залишається господарем свого настрою.
В Василь Стус – справді великий поет.
Г В труді твори красу життя.
Д Почав жевріти схід сонця.

 

11. Простий підмет ужито в реченні

А Я і ти – два світи у безмежному Божомі небі.
Б Ми з братом щиро любилися зроду, змалку.
В Залізняк і Гонта відмовилися відповідати на запитання.
Г В нічну розвідку пішло четверо.
Д Двоє хлопців і двоє дівчат ішли Петровською алеєю.

 

12. Простий підмет ужито в реченні

А „Кру” та „кру” журливо лине в далину імлисту.
Б „Лісова Пісня” Лесі Українки глибоко хвилює читачів і глядачів.
В Правда з кривдою старою б’ються під горою.
Г Йде людина в надра темні, чудеса творить підземні.
Д Аби кожна комаха мед брала, то один жук би найбільше міг набрати.

 

13. Підмет виражено неозначеною формою дієслова

А Ще тумани сиві не зійшли з полів.
Б Не знає, на якому дереві хліб росте.
В Пан залишиться паном, щоб він не базікав.
Г Одне з найпочесніших місць у культурному набутку українського народу належить писанкарству, у якому розкрилися висока духовність і небуденний талант нашого народу.

Д Вчитися – ніколи не пізно.

 

14. Простий дієслівний присудок ужито в реченні

А Суха морська трава може шелестіти під ногами.
Б Село стоїть у всій своїй одвічній красі, душевній просвітленості.
В Нам треба триматись разом.
Г На Великдень перший раз зозуля може закувати.
Д Вірний приятель – то найбільший скарб.

 

15. Складений іменний присудок ужито в реченні

А Історія писанки як символу сонця, безсмертя, весняного відродження сягає в далеке минуле й пов’язана з ритуалом весняного відновлення природи.

Б Власноруч розмальовані писанки – найліпше великоднє вітання.
В Християни, які перейняли звичай писати писанки, побачили в ньому знак віри у вічне життя.

Г Яка це добра і світла година, коли село йде на Великдень до церкви.
Д Як гарно бджолам тут на просторах, у білому квітучому царстві!

 

16. Іменну частину складеного присудка виражено прикметником у реченні

А А церква й довкола церкви – мов великий живий квітник.
Б Що в тебе вийшло – тарантас чи дишло?
В Добре діло – правду говорити сміло.
Г Вечір був м’який, теплий, настояний на степових пахощах.
Д Мабуть, природа створила хлібну зернину в мить високого натхнення, яке витратила вона й на саму людину.

 

17. Складений дієслівний присудок ужито в реченні

А Почало рясно осипатися на бульварах Києва жовтогаряче листя.
Б І в чи не найголовнішому слові нашої мови „життя” предки не лише воздали заслужену хвалу житу-годувальнику, а й визнали його правічні заслуги в долі людства.

В І зернину, у цей маленький тугий злиточок матерії, стільки вкладено життєвої енергії, добра, безсмертя, що його таїна й досі здається нам магічною.

Г Людей, які прийняли з доброю місією, із чистим серцем чи доброю новиною, на нашій землі завжди зустрічали з хлібиною на вишитому рушничку.

Д Одвічним спокоєм, урівноваженістю віяло від усього, що впадало Григорію в око.

 

18. Однорідними підметами ускладнено речення

А Серпень з вереснем схрестили довгі шпаги несмертельні.
Б Думав я, що в кожнім серці є сьогодні, вчора, завтра.
В Розсипає в прах піраміди, а зерно колоситься, і минають століття, зникають народи, тільки зерно залишається.

Г Століттям мова народу була тією повноводною рікою, яку ми називаємо

поетичністю, адже вона виражає наші емоції та найінтимніші почуття.

Д Поетичність жила в слові, і слово було немислиме без неї, як немислима річка без води, повноводність – без глибини, душа – без дихання.

 

19. Однорідними присудками ускладнено речення

А Буду я навчатись мови золотої.
Б Юначе, знай, бережи, збагачуй велике духовне надбання свого народу – рідну українську мову.

В Українська мова живе в прекрасних піснях твого народу.
Г Хто збагнув відтінки й пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як добрим ім’ям родини, той любить Вітчизну.

Д Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, – це людина без роду й племені.

 

20. Підмет виражено прикметником у реченні

А Чисте небо не боїться ні блискавки, еі грому.
Б Любить свій край – це для народу жити, боротися за юне, за нове.
В Минуле в пам’яті живе, сьогоднішнє в душі палає.
Г Чотири літа пролетіло.
Д Там над водою купка людей лагодилась сідати в човен.

 

21. Підмет виражено прикметником у реченні

А Ось ідуть закохані і юні.
Б „Бабине літо” висіло на віттях як прядиво.
В У синім небі Чумацький Шлях показує дорогу.
Г Скільки днів пролетіло над нами.
Д Один з партизанів підвівся на стременах.