Граматична основа речення.

Граматична основа речення

 

Друзі, ви вже знаєте, що Речення — це основна граматично оформлена, інтонаційно завершена мовна одиниця, яка виражає самостійну думку. Воно може складатися з одного слова або групи слів. Граматичну основу часом ще називають предикативним центром речення. Вона є основною частиною речення і складається з його головних членів — підмета і присудка. Трапляються речення, в яких є тільки один із них.

Пригадуєте, навіть кожен синтаксичний розбір речення починається зі знаходження його граматичної основи!

---

Підмет — головний член речення, що називає предмет або поняття й відповідає на питання хто? що? За будовою підмети поділяються на прості (виражені одним словом) і складені (виражені кількома словами): Вітриз розгону поламали скрипку (Л. Костенко). Багато літ перевернулось, води чимало утекло (Т. Шевченко).

Способи вираження підмета	Приклади
іменник	Шипшина важко віддає плоди (Л. Костенко).
займенник	Той безперервно стягає поля, сей іноземних заводить телят (Г. Сковорода).
інша частина мови в значенні іменника	Старий [прикметник] підбадьорював своїх дітей енергійними вигуками (0. Гончар). З хвилини на хвилину можуть бити поранені [дієприкметник] (Ю. Збанацький). У великій світлиці за столом сиділо троє [числівник] (Ю. Мушкетик). Це «добре» [прислівник] прозвучало тепер м’яко (Ірина Вільде).
інфінітив	Жити — це не значить тільки брати, а й давати (Д. Ткач).
словосполучення, що узгоджується з присудком у множині	Серпень з вереснем схрестили довгі шпаги (М. Рильський). Порівняйте: Батько з дочкою вийшли на балкон. Батько з дочкою вийшов на балкон.
словосполучення з двох займенників	Нехай кожен із нас пізнає себе (Ю. Мушкетик). Усі ми прагнемо мири (3 газети).
словосполучення з кількісним значенням	Мільярди вір зариті у чорнозем, мільярди щасть розвіяні у прах (В. Симоненко).
фразеологізм	Бити байдики — улюблена справа ледарів.
складна власна назва	«Так ніхто не кохав» — яскравий зразок інтимної лірики. Андрій Семенович запізнюється.

 

---

Присудок — головний член речення, що називає дію, стан або змінну ознаку діяча й відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться? у якому він стані? який він є? хто або що він є? За будовою розрізняють простий і складений присудок.

Простий дієслівний присудок може виражатися дієсловом або фразеологізмом: Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня (Л. Костенко). Важко з напруженням дихає кінь, він вибивається з останніх сил (О. Донченко).

Зауважте! Простим дієслівним присудком вважаються аналітичні форми дієслів майбутнього часу: Будуть вишні, акації й клени так привітно, тепло шуміть (В. Сосюра).

Тип присудка	Спосіб вираження	Приклади
Складений дієслівний	допоміжне дієслово + інфінітив: допоміжним дієсловом найчастіше бувають такі слова: починати, продовжувати, закінчувати (фазове дієслово); могти, хотіти, мусити, мати, пробувати, наміритися, уміти (вираження волевиявлення); певен, згоден, ладен, рад (короткі форми прикметників)	Яким вогнем спокутувати мишу хронічну українську доброту?! (Л. Костенко).  Я менш за все схильний  проповідувати благодушність (М. Рильський). Жваво, з юнацькою енергією заходився Семен ставити хату (М. Коцюбинський). Я для вас рад жити (І. Франко). Сократ почав промовляти.( Ю. Мушкетик).
Cкладений іменний	– дієслово-зв’язка + іменна частина: – дієслова-зв’язки: бути, являти, становити, ставати, робитися, називатися, вважатися і под. – іменною частиною може бути іменна частина мови, тобто іменник, прикметник, займенник або числівник у формі називного чи орудного відмінка, а ще — дієприкметник.	Брат став дизайнером. У нас був дід диже схожий на Бога (О. Довженко).  Картинками старих дитячих книг здається далеч(М. Рильський).

Зауважте! Дієслово-зв’язку у формі теперішнього часу часто пропускають (на її місці, як правило, ставиться тире): Здоров’я – всьому голова (Нар. тв.).

Зауважте! Не вважаються складеним дієслівним присудком два граматично пов’язаних дієслова, якщо кожне з них означає окрему дію і виконуються ці дії в різний час: Батько пішов косити. Батько спочатку пішов, а лише потім почав виконувати наступну дію — косити. Отже, слово пішов у цьому реченні — простий дієслівний присудок, а косити — обставина мети (з якою метою пішов?).