1. Складений іменний присудок відсутній у реченні
А Сперечатись з Гомером – справа марна.
Б А діти – мов букети піднебесні.
В Ти, бачу, гайдамакам був би рад.
Г Отари сірих хмар лежать безрушно й сонно.
2. Складений дієслівний присудок вжито в реченні
А Поговорили на раді та й розійшлись, забули.
Б На Січ почали вчащати посли від турка.
В Давнє золото було розміняно на мідяки дрібних, а інколи й
приватних починань.
Г Турки рідко користались із рушниць.
3. Правильно визначено граматичну основу в реченні
А Кривоніс викресав вогню, запалив люльку, присів під
повіткою й задумався.
Б Кошовий першим встромляє носака у стремено і,
перекинувши ногу через коня, вгрузає у сідло.
В Гетьман з писарем обмірковували політичні
питання.
Г Отаман, приклавши руку до грудей, покірно схилив
голову.
Д Я дуже люблю міста Київ і Львів.
4. Виділене слово є підметом у реченні
А Надворі дмухав весняний скажено-веселий вітер.
Б Хвилястий вітер пелехатий мені спокою не дає.
В Правду вітер той шепоче і розважить зорі хоче.
Г Нас пригоди впинить не в силі.
Д Не раз серед ночі маленький Устим прокидався від
стукоту у вікні.
5. Припустились помилок у визначенні граматичної основи в реченні
А Осінь на околиці рве пожовкле листя, і
дощами колеться, і вітрами злиться.
Б По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса
на баскім коні.
В Прийшли під осінь ще зелені клени...
Г На світанку вишнева хмарина білим
цвітом окутала сад.
Д Вийшовши з готелю, Лаврентій з жоною й
дітьми попростував до Дніпра.
6. Визначте, яким членом речення є виділене слово
І всюди встигав побувати писар Війська Запорозького.
А простим дієслівним присудком
Б складеним дієслівним присудком
В складеним іменним присудком
Г додатком
Д обставиною
7. Правильно визначено присудок у реченні
А Хмельницький був іншої думки.
Б А дівчина була як сонце.
В Панська ласка – що вовча дружба
Г На провесні вовчі зграї ставали дедалі
нахабнішими.
Д Настя була м’якої вдачі.
8. Яким членом речення виступають виділені слова
Учіться ставити себе на місце іншої людини.
А додаток
Б присудок
В підмет
Г означення
Д обставина
9. В якому з поданих речень є іменний складений присудок
А Земля почала зеленіти тендітною травою.
Б Я вірші почав писать під вечір золотий.
В Як прагне людство в злагоді іти назустріч сонцю, радості й труду!
Г Ми чисті перед совістю, нащадками й планетою.
Д Між людьми буду жить молодий і крилатий.
10. В якому з поданих речень є складений дієслівний присудок
А Він був незвичний, той смуток.
Б Поет всюди залишається господарем свого настрою.
В Василь Стус – справді великий поет.
Г В труді твори красу життя.
Д Почав жевріти схід сонця.
11. Простий підмет ужито в реченні
А Я і ти – два світи у безмежному Божомі небі.
Б Ми з братом щиро любилися зроду, змалку.
В Залізняк і Гонта відмовилися відповідати на запитання.
Г В нічну розвідку пішло четверо.
Д Двоє хлопців і двоє дівчат ішли Петровською алеєю.
12. Простий підмет ужито в реченні
А „Кру” та „кру” журливо лине в далину імлисту.
Б „Лісова Пісня” Лесі Українки глибоко хвилює читачів і глядачів.
В Правда з кривдою старою б’ються під горою.
Г Йде людина в надра темні, чудеса творить підземні.
Д Аби кожна комаха мед брала, то один жук би найбільше міг набрати.
13. Підмет виражено неозначеною формою дієслова
А Ще тумани сиві не зійшли з полів.
Б Не знає, на якому дереві хліб росте.
В Пан залишиться паном, щоб він не базікав.
Г Одне з найпочесніших місць у культурному набутку українського
народу належить писанкарству, у якому розкрилися висока духовність і небуденний
талант нашого народу.
Д Вчитися – ніколи не пізно.
14. Простий дієслівний присудок ужито в реченні
А Суха морська трава може шелестіти під ногами.
Б Село стоїть у всій своїй одвічній красі, душевній просвітленості.
В Нам треба триматись разом.
Г На Великдень перший раз зозуля може закувати.
Д Вірний приятель – то найбільший скарб.
15. Складений іменний присудок ужито в реченні
А Історія писанки як символу сонця, безсмертя, весняного відродження
сягає в далеке минуле й пов’язана з ритуалом весняного відновлення природи.
Б Власноруч розмальовані писанки – найліпше великоднє вітання.
В Християни, які перейняли звичай писати писанки, побачили в ньому
знак віри у вічне життя.
Г Яка це добра і світла година, коли село йде на Великдень до церкви.
Д Як гарно бджолам тут на просторах, у білому квітучому царстві!
16. Іменну частину складеного присудка виражено прикметником у реченні
А А церква й довкола церкви – мов великий живий квітник.
Б Що в тебе вийшло – тарантас чи дишло?
В Добре діло – правду говорити сміло.
Г Вечір був м’який, теплий, настояний на степових пахощах.
Д Мабуть, природа створила хлібну зернину в мить високого
натхнення, яке витратила вона й на саму людину.
17. Складений дієслівний присудок ужито в реченні
А Почало рясно осипатися на бульварах Києва жовтогаряче листя.
Б І в чи не найголовнішому слові нашої мови „життя” предки не лише
воздали заслужену хвалу житу-годувальнику, а й визнали його правічні заслуги в
долі людства.
В І зернину, у цей маленький тугий злиточок матерії, стільки вкладено
життєвої енергії, добра, безсмертя, що його таїна й досі здається нам магічною.
Г Людей, які прийняли з доброю місією, із чистим серцем чи доброю
новиною, на нашій землі завжди зустрічали з хлібиною на вишитому рушничку.
Д Одвічним спокоєм, урівноваженістю віяло від усього, що впадало
Григорію в око.
18. Однорідними підметами ускладнено речення
А Серпень з вереснем схрестили довгі шпаги несмертельні.
Б Думав я, що в кожнім серці є сьогодні, вчора, завтра.
В Розсипає в прах піраміди, а зерно колоситься, і минають століття,
зникають народи, тільки зерно залишається.
Г Століттям мова народу була тією повноводною рікою, яку ми називаємо
поетичністю, адже вона виражає наші емоції та найінтимніші почуття.
Д Поетичність жила в слові, і слово було немислиме без неї, як
немислима річка без води, повноводність – без глибини, душа – без дихання.
19. Однорідними присудками ускладнено речення
А Буду я навчатись мови золотої.
Б Юначе, знай, бережи, збагачуй велике духовне надбання свого
народу – рідну українську мову.
В Українська мова живе в прекрасних піснях твого народу.
Г Хто збагнув відтінки й пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як
честю рідної матері, як добрим ім’ям родини, той любить Вітчизну.
Д Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє
рідне слово, – це людина без роду й племені.
20. Підмет виражено прикметником у реченні
А Чисте небо не боїться ні блискавки, еі грому.
Б Любить свій край – це для народу жити, боротися за юне, за нове.
В Минуле в пам’яті живе, сьогоднішнє в душі палає.
Г Чотири літа пролетіло.
Д Там над водою купка людей лагодилась сідати в човен.
21. Підмет виражено прикметником у реченні
А Ось ідуть закохані і юні.
Б „Бабине літо” висіло на віттях як прядиво.
В У синім небі Чумацький Шлях показує дорогу.
Г Скільки днів пролетіло над нами.
Д Один з партизанів підвівся на стременах.
Немає коментарів:
Дописати коментар