понеділок, 21 вересня 2020 р.

Складні випадки вживання ненаголошених голосних. І курс.Домашнє завдання.

 Вправа 3.

Запишіть слова у дві колонки: у першу - з ненаголошеним е, у другу - з ненаголошеним и.

З..рно, вер..с, л..ман, м..далі, ваз..лін, ш..рокі, вер..сень, п..ніцилін, кр..латої, м..сколиз, чер..да, трен..р, пш..ниця, велос..пед, бр..ніти, н..потріб, вес..ло, ц..ферблат, гл..бочінь, з..рном, б..режу, п..ньок, м..тро.
Ключ. У кожному слові підкресліть останню букву - прочитаєте народну мудрість.

Впарава 4.
Перепишіть слова і вставте пропущені букви е, и. Поясніть їх правопис. Виділіть слова, написання яких перевіряється за словником.
Розд…влятися, т…хнічний, гал…рея, пробл…матичний, кр…вавий, стр…міти, заб…рати, невм…рущий, завм…рати, т…рплячий, прод…ш…вити, мат…мат…ка, усвідомл…ний, зб…р…гти, кр…тичний, б…р…жливий, нем…лосердний, пов…ртатися, ущ…мити, неприм…ренний, справ…дливий, м…нулий, тр…мтіти, дзв…нить, ос…литися, зв…чайний, гр…міти, дж…р…ло, вс…р…дині, в…селка, ш…л…стіти, принц…повий, р…кторат.


Матеріал для опрацювання.
В українській мові лише три голосні в ненаголошеній позиції вимовляються невиразно. Це о, е, и.
1. Слід пам’ятати, що в складах з ненаголошеним о пишеться та сама літера, що й під наголосом, напр.: голубка, бо голуб, розумний, бо розум, робити, бо робить.
У деяких словах сумнівний о наголосом не перевіряється, напр.: союз, лопух, сокира. Правопис цих слів треба запам’ятати.
2. В окремих словах перед постійно наголошеним а(я) у вимові і на письмі маємо а, напр.: багатий, багато, багач, багатство (пор. рос.: богатый, богатство), гарячий, гарячка, гаразд, кажан, калач, качан, хазяїн, багатир (багач), гаряче (але: солдат, лопата, гончар, корявий, поганий, ропа, товар, богатир (велетень), монастир).
1. Ненаголошені е та и в ненаголошеній позиції у вимові наближаються один до одного.
Слід пам’ятати, що в ненаголошених складах пишеться та сама літера, що й під наголосом, напр.: великий, бо велич, земля, бо землі, клекотати, бо клекіт, держи, бо одержати, неси, бо несений, шепотати, бо шепіт, щеміти, бо щем; криве, бо криво, широкий, бо широко.
Слова левада, леміш, кишеня, минулий, які мають постійний наголос, перевіряються за словниками.
2. Е також пишеться:
а) У групах -ере-, -еле-: дерево, берег, серед; селезень, шелест, пелена, зелень.
б) У суфіксах -ен-, -еня-, -енк-, -еньк-, -есеньк-, -ечк-,
-тель, -ер: доручений, гусеня, Петренко, ніженька, гарнесенький, сонечко, учитель, восьмеро.
в) Якщо е при зміні слова випадає: вітер, бо вітру, березень, бо березня, хлопець, бо хлопця, травень, бо травня.
3. И завжди пишеться:
а) У групах -ри-, -ли- між приголосними у відкритих складах: тривога, дрижати, кривавий, стримати, глитати.
б) Зрідка ненаголошений и в групах -ри-, -ли- перевіряється наголосом: тримати
(стримувати), кришати (крихта), блищати (блиск).
У ряді слів не під наголосом відповідно до вимови пишеться
-рі-,  -лі-: дрімати, дрімливий, дрімота, тріщати, перебріхувати, злітати.

Речення. Домашнє завдання. ІІ курс.

 Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Уставте, де потрібно, пропущені літери, апостроф, розкрийте дужки.

1. На стр... мкім пр.. .гірку відділен...ім від інших страшними дебрями порослім густо в...личезними буками та смереками покритім ломами й обвалищами дерев було віддавна головне легов...ще медведів (І. Франко). 2. Івже забута Богом і людьми живе Маруся в захистку зими (Л. Костенко). 3. Освітлені вибухами водяні смерч... від мін та снарядів розт...нали пітьму (О. Довженко). 4. Марина мовчки дивилася на чоловіка променистими оч...ма сповнен...ими безмежного щастя (А. Шиян). 5. Ген килим витканий із птиць летить над морем (Л. Костенко). 6. Пригнічена такими думками ходила Олена, як побита (не) обзивалася (не, ні) до кого й словом (Гр. Тютюнник). 7. Обабіч дороги рівної ак...уратної і припорошен...ої чистим білим снігом чорніли страшні й потворні згарища (Ю. Смолич). 8. Окрил...ні своїм блискавичним успіхом панове ротмістри (від) разу вдарили на замок (Я. Качура). 9. Софія впала на землю притулила ч...ло до сплетен...их вузлом рук і (не) втішно (по) дитячому заридала (М. Стельмах). 10. Увесь мокрий але з лицем роз...ясненим радіст...ю вискочив Максим із плоту на берег і кинувся до ніг батькові (І. Франко). 11. Вітер розгулювався холодний пронизл...вий (О. Гончар). 12. Захоплен...ий своєю змаганиною з конем Сивоок не зауважував безліч... подій і речей, які його оточували (П. Загребелъний).

четвер, 10 вересня 2020 р.

Синтаксис. Словосполучення. ІІ курс.

 Вправа 1

► Спишіть словосполучення. Якою частиною мови виражене в них головне слово? Надпишіть зверху. З двома-трьома словосполу­ченнями (за вибором) складіть речення і запишіть. Яке речення за метою висловлювання ви склали?

Золота осінь, повна води, видно далеко, твори Шевченка, лю­бить співати, перші двоє, відомий серед спортсменів, всі повністю, купатися в морі. Білі троянди, до брата, приїхати до міста, з пагорба, на батька, схожий на батька, вдячний учителеві, грають весело, в підручнику, над деревами, за лісом.

Вправа 2

► Утворіть словосполучення з указаних слів. Уведіть 2-3 з них у речення (питальне чи спонукальне). Запишіть. Підкресліть го­ловні члени речення.

Працювати, урок; сидіти, комп’ютер; писати, клас; вчити, іно­земна мова; відпочивати, парк; спішити, театр; жити, село (місто, селище); бігти, швидко; олівці, малювання.


Словосполучення.

Словосполучення — поєднання слів, у граматично з двох або більше повнозначних слів, пов'язаних між собою синтаксично, яку використовують як лексично-семантичний матеріал номінативної (знакової) функції в реченні й поза ним. Найпростіша синтаксична одиниця мови, утворена з двох або кількох повнозначних пов'язаних між собою в граматичному плані і за змістом.

За будовою:

Прості. Прості складаються з двох повнозначних слів, між якими один вид синтаксичного зв'язку, наприклад: Крута гора. Піти додому.

Складні. Складні складаються з одним головним словом для кількох простих словосполучень. Наприклад: Маленькі друзі брата.

За головним словом (ГС):

Іменні, мають 4 різновиди: іменникові, прикметникові, числівникові та займенникові.

Прислівникові.

Дієслівні.

понеділок, 7 вересня 2020 р.

Звуковий склад мови. Фонетична транскрипція. І курс.

Вправа 1. Запишіть подані слова фонетичною транскрипцією. Визначте, скільки звуків і букв у кожному слові.

Кум, загоню, цвенькати, віджати, дзиґа, підгір’я, розумний, своєю,землемір, лілея, хитрющий, юшка, яблуко, джмелі, чебрець, рішучо, поїдьмо, припав, затуливши, саджанець.

Вправа 2.  Записати слова. Вставити у словах пропущені літери.

Бер…зня, хлоп…ць, бр…ніти, тр…мати, справ…дливий, тр…щати, зел…нь, ш…потіти, д…ржати, тр…вога, др…мота, перебр…хувати, дер…во, в…сна, бер…г, гл…бокий, л…щина, пш…ниця, в…ликий, к…шеня, вос…ни, кр…ниця, стр…вожений, п…ріг, л…мон, бер…жливість, дир…гент, дир…кція, діл…ння, пел…на, непр…м…ренний, к…п’яток, ш…стнадцять, х…лити, к…п’ячений, к…рування, л…тіти, бл…щати, прол…тати, см…ркає, прол…тіти, кол…ктив, здр…гатися, гр…міти, джер…ло.