Складні випадки вживання ненаголошених голосних. І курс.Домашнє завдання.

 Вправа 3.

Запишіть слова у дві колонки: у першу - з ненаголошеним е, у другу - з ненаголошеним и.

З..рно, вер..с, л..ман, м..далі, ваз..лін, ш..рокі, вер..сень, п..ніцилін, кр..латої, м..сколиз, чер..да, трен..р, пш..ниця, велос..пед, бр..ніти, н..потріб, вес..ло, ц..ферблат, гл..бочінь, з..рном, б..режу, п..ньок, м..тро.

Ключ. У кожному слові підкресліть останню букву - прочитаєте народну мудрість.

Впарава 4.

Перепишіть слова і вставте пропущені букви е, и. Поясніть їх правопис. Виділіть слова, написання яких перевіряється за словником.

Розд…влятися, т…хнічний, гал…рея, пробл…матичний, кр…вавий, стр…міти, заб…рати, невм…рущий, завм…рати, т…рплячий, прод…ш…вити, мат…мат…ка, усвідомл…ний, зб…р…гти, кр…тичний, б…р…жливий, нем…лосердний, пов…ртатися, ущ…мити, неприм…ренний, справ…дливий, м…нулий, тр…мтіти, дзв…нить, ос…литися, зв…чайний, гр…міти, дж…р…ло, вс…р…дині, в…селка, ш…л…стіти, принц…повий, р…кторат.

Матеріал для опрацювання.

В українській мові лише три голосні в ненаголошеній позиції вимовляються невиразно. Це о, е, и.

1. Слід пам’ятати, що в складах з ненаголошеним о пишеться та сама літера, що й під наголосом, напр.: голубка, бо голуб, розумний, бо розум, робити, бо робить.
У деяких словах сумнівний о наголосом не перевіряється, напр.: союз, лопух, сокира. Правопис цих слів треба запам’ятати.

2. В окремих словах перед постійно наголошеним а(я) у вимові і на письмі маємо а, напр.: багатий, багато, багач, багатство (пор. рос.: богатый, богатство), гарячий, гарячка, гаразд, кажан, калач, качан, хазяїн, багатир (багач), гаряче (але: солдат, лопата, гончар, корявий, поганий, ропа, товар, богатир (велетень), монастир).

1. Ненаголошені е та и в ненаголошеній позиції у вимові наближаються один до одного.

Слід пам’ятати, що в ненаголошених складах пишеться та сама літера, що й під наголосом, напр.: великий, бо велич, земля, бо землі, клекотати, бо клекіт, держи, бо одержати, неси, бо несений, шепотати, бо шепіт, щеміти, бо щем; криве, бо криво, широкий, бо широко.
Слова левада, леміш, кишеня, минулий, які мають постійний наголос, перевіряються за словниками.

2. Е також пишеться:

а) У групах -ере-, -еле-: дерево, берег, серед; селезень, шелест, пелена, зелень.

б) У суфіксах -ен-, -еня-, -енк-, -еньк-, -есеньк-, -ечк-,

-тель, -ер: доручений, гусеня, Петренко, ніженька, гарнесенький, сонечко, учитель, восьмеро.

в) Якщо е при зміні слова випадає: вітер, бо вітру, березень, бо березня, хлопець, бо хлопця, травень, бо травня.

3. И завжди пишеться:

а) У групах -ри-, -ли- між приголосними у відкритих складах: тривога, дрижати, кривавий, стримати, глитати.

б) Зрідка ненаголошений и в групах -ри-, -ли- перевіряється наголосом: тримати

(стримувати), кришати (крихта), блищати (блиск).

У ряді слів не під наголосом відповідно до вимови пишеться

-рі-,  -лі-: дрімати, дрімливий, дрімота, тріщати, перебріхувати, злітати.