Прикметник як частина мови. Домашнє завдання. І курс.

Вправа 19. Розподіліть подані словосполучення за розрядами прикметників: а) ослячі вуха, осляча впертість, ослячі чоботи; баранячий ріг, баранячий кожух, баранячий розум; лебединий пух, лебедина подушка, лебедина вірність; лисяча голова, лисяча хитрість, лисяча шуба; яструбині крила, яструбина злість; вовчий апетит, вовчий хвіст; качиний ніс, качині повадки, качине м’ясо; 

б) ведмежа послуга, ведмежий барліг; дитячий будинок, дитяча цікавість; дерев’яний голос, дерев’яний стіл; золоте серце, золотий перстень; скляний посуд, скляні очі; кам’яна стіна, кам’яна душа; залізна воля, залізний дах; лисяча нора, лисячий погляд; каштанове дерево, каштанове волосся; вишневий цвіт, вишневий колір; петрів батіг, Петрів зошит; 

в) сердечні стосунки, шкіряна сумка, пташине молоко, рідна земля, колючий дріт, міський транспорт, відважний вчинок, соснова шишка, Михайлів зошит, студентський квиток, хлібний квас, учорашня зустріч, жовте листя, затяжна робота, братова квартира, журнальний столик, миколаївські парки, вершкове масло, жіночі прикраси.

Матеріал для опрацювання

ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ І ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ

За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і словотворчими особливостями прикметники поділяються на якісні, відносні і присвійні:

якісні — велика, духмяне, опуклий, гарячі;

відносні — дерев’яні, військова, приміський;

присвійні — сестрин, вчителів, заяча, мамин.

Виділяються також проміжні групи прикметників, що поєднують присвійне і відносне значення:

присвійно-якісні — ластів’яче, дівоча, орлиний;

відносно-якісні — творчий, срібна, вишневе.

ЯКІСНІ ПРИКМЕТНИКИ

Якісні прикметники виражають такі ознаки предмета, що можуть виявлятися більшою чи меншою мірою (хоробрий, теплий, довгий).

Найголовнішою граматичною ознакою якісних прикметників є їх здатність утворювати форми ступенів порівняння.

Граматичні ознаки, що відрізняють якісні прикметники від присвійних:

приєднують прислівник із значенням міри або ступеня вияву ознаки (мало, надто, надзвичайно, трохи): відомий — трохи відомий, мало відомий;

вступають у антонімічні відношення: свіжий — черствий, великий — малий;

утворюють якісно-означальні прислівники або іменники з узагальненим значенням прикмети: чуйний — чуйно; добрий — добро;

утворюють ступені порівняння: білий — біліший, найбіліший

за допомогою суфіксів зменшеності і збільшеності та префікса пре- утворюють похідні прикметники: тонкий — тонесенький, тонюсінький; здоровий — прездоровий;

окремі прикметники можуть мати коротку форму (ясен, весел, певен).

ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ

Відносні прикметники виражають ознаку предмета опосередковано — через відношення до іншого предмета, явища, дії або стану (туманний ранок, працьовита людина, земляний вал).

Відносні прикметники виражають ознаки:

за призначенням предмета (підйомний кран, читальна зала);

за належністю організації чи установі (міська адміністрація, військова частина);

за матеріалом (дерев’яний будинок, залізні двері);

за просторовими і часовими ознаками (прикордонний край, приміський вокзал);

за відношенням до вимірів предметів (п’ятипроцентна позика, сорокаградусний мороз).

 ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ

Присвійні прикметники вказують на належність предмета кому-небудь і відповідають на питання чий? чия? чиє?

Найчастіше присвійні прикметники виражають належність предмета певній людині або (рідше) тварині (мамина казка, Сергіїва шапка, собача шкіра). Але інколи, у випадку уособлення неживих предметів, можуть вживатися прикметники з присвійним значенням, похідні і від назв неістот (сонячна мати-земля).

Присвітні прикметники творяться:

від назв людей за допомогою суфіксів -ів (їв), -ин (-їн): товаришів, Сергіїв, братів;

від назв тварин за допомогою суфіксів -ач (-ий), -яч (ий), ин (-ий), їн (-ий): орлине крило, заячий хвіст;

в деяких прикметниках, похідних від назв тварин, виступають суфікси -ин, -їв: зозулине дитя, соловейкова пісня.

Присвійні прикметники, утворені від назв людей, у називному і знахідному відмінках мають коротку форму (Павлів, синів, батьків), а прикметники, похідні від назв тварин, мають повну форму (собачий, коров’ячий).

Вживаючись у переносному значенні, відносні і присвійні прикметники можуть переходити в розряд якісних:  срібний перстень (відн.) — срібний голос (якісн.)