Однорідні члени речення. Тести. 8 клас.

 

1. Поставлено правильно розділові знаки в реченні

А Усе одбивається в пісні, як у морі: Рожева зоря і червоная кров,

І темна ненависть, і ясна любов, І промінь пожару, і місяць, і зорі.

Б Гомін різноплемінних мов, калейдоскоп облич, парний подих тропіків і гул

Атлантики все він приніс з довколосвітніх мандрів сюди, на рідний степовий берег.

В Щастя – це трикутник, а в нім є три боки – віра, надія, любов.
Г У драмі людській небагато дій – дитинство, юність, молодість і старість.

2. Однорідні означення є в реченні (деякі розділові знаки опущено)

А З другої хати доносилася сумна журлива пісня.
Б Чарами віє від необмеженого синього простору.
В Блакитний легкий вітер розганяв залишки туману.
Г На збори нашого десятого класу прийшли вчителі.
Д Щасливий я що народився на твоєму березі що пив у незабутні роки твою м’яку

сиву воду.

3. Поставлено правильно розділові знаки в реченні

А Бери-но цвіту по власній змозі, І хліба, й солі і втіхи в хату,

Лиш не забудь заплатить в дорозі Людській любові звичайну плату.

Б Учітесь, читайте і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь.
В Немає берегів ні в смерті, ні в любові, в безсмертя, й вічності немає берегів.
Г По дорозі знущань і образ, З Богом в серці й гіркою сльозою,

Крізь епохи і зболений час йшла Вкраїна моя сиротою.

Д Чи тільки терни на шляху знайду Чи стріну, може, де і квіт барвистий?

4. Двокрапку й тире треба ставити в реченні (розділові знаки вилучено)

А Моє село мої тумани Мої весінні солов’ї Досвітні роси на світанні

І грози й вигроми мої Усе що чув що передбачив, не виплакати.

Б Усе було все кануло у Лету розлуки зустрічі прощання і жалі.
В Скрізь у саду в полі у лісі панував осінній спокій.
Г На світі можна жить без еталонів По-різному дивитися на світ

Широкими очима з-під долоні Крізь пальці у кватирку з-за воріт.

Д Воно (насіння) в нас було скрізь де не повернись в горщиках у вузликах на

жердках у сінях в повітці попід стріхою в сипанках в мішечках та мішках.

 

 

5. Двокрапка й тире ставиться в реченні (деякі розділові знаки вилучено)

А То лиш багачі, мов тими мурами, від села відгороджуються височенні плоти з

терниною та битим склом на острішках, широкі брами з дашками та залізними засувами, злющі чорні собаки аж печінки собі з’їдають на линвах щоночі.

Б Переконатися пора зробиш зло не жди добра.
В Людство не усвідомить себе як єдине ціле не буде йому добра.
Г Прийми мою любов і безмежну подяку, що народився я на твоїх берегах, що пив

твою м’яку й чисту воду, що воскрес я душею біля тебе і що вся душа моя сповняється твоєю красою; і очі мої, і мій слух усі почуття заспокоєні біля тебе.

Д Гори мають незвичайну будову їхні породи зім’яті в складки химерних форм,

роздроблені й покривлені.

6. Двокрапка ставиться при однорідних членах речення в реченні (деякі розділові знаки

вилучено)

А А на Десні краса! Лози висип кручі ліс все блищить і сяє на сонці.
Б Голос духа чути скрізь по курних хатах мужицьких по верстатах ремісницьких по

місцях недолі й сліз.

В Калина під вікном рідної оселі тополя на околиці села лелече гніздо на клуні

жебонлива криничка при перехресті доріг терпкий запах лісової конвалії усе це овиди нашого дитинства, наш духовний світ.

Г Дерева а саме груші яблуні сливи вкрились буйним цвітом.
Д Красива осінь вишиває клени червоним жовтим срібним золотим.

 

 

7. Неоднорідні означення є в реченні

А І пада сніг лапатий волохатий спокійно й величаво над селом.
Б Запашна співуча гнучка і милозвучна сповнена музики і квіткових пахощів рідна

мова.

В Густа медова теплота високі налила жита.
Г Люблю я бистрину життя прозору поривну глибоку.
Д Нічка на землю упала синім прозорим серпанком.

 

 

8. Не можна замінити поданим варіантом у дужках виділене слово в реченні

А За лісом – небеса поморщені, мов хор, десь там реве (гуде) аеродром.
Б Молодиці розмовляли (щебетали) як птиці на дереві.
В Кроки стихли пише ходики на стіні відсікали і кидали додолу короткі відтинки

(відтінки) часу.

Г І ось прийшло (настало) довгождане свято.
Д Степ дзвенів (бринів) пташиними голосами.

 

 

9. Тире ставиться в реченні

А Надворі повсюди лежала роса на пожовклій траві осінній на круглій павутині

попід стріхою у хліві, на капустах у городі.

Б Чудний наш народ і сильний і сумний.
В А ніч була дивна тепла та тиха.
Г Все тут мовби однакове і похилі до води вільхи, і засніжені береги.
Д Ні темінь непроглядної ночі ні близькі й далекі вибухи мін снарядів ні навіть

невимовний страх що раз у раз підступав до грудей ніщо не могло спинити хлопця.

 

 

10. Виділене слово є узагальнювальним у реченнях

А Уся земля, мов килим під тобою, 3 усіх джерел дзвенять мої пісні.
Б За хвилю знов усе стихає І птахи, крик, і воза стук.
В Все кругом жило, змагалось, Ліс дивився і шумів.
Г Все в нас є. Скільки щастя і світла, скільки сонця сьогодні над нами.
Д Навколо все миготіло різнокольоровими вогнями.

11. Визначте тип односкладного речення

Дивились – ждали із завмерлим серцем; хто подола?

А означено-особове
Б неозначено-особове
В узагальнено-особове
Г безособове
Д називне

12. Двокрапка й тире ставиться в реченні (деякі розділові знаки вилучено)

А На бетонній мокрій стіні читаю знаки часу якісь написи, дати, імена, сліди

вибухів усе в зеленому нальоті часу, у чтруменях води.

Б Я бачу на мокрім, ще більш позеленілім бетоні викарбовано імена й прізвища

мулярів, теслярів, бетонників увесь багатотисячний колектив будівників епохи початку великих робіт.

В Чого тільки не приховує в собі наша вишивка кохання й страждання, радість і

смуток, життя і смерть.

Г Кожний вважав за честь щось подарувати своєму оборонцеві хто щит і меч

власної роботи, хто шмат домотканного полотна, хто жбан із медом.

Д Поїздка до Відня Соломії була ризикованим кроком опанувати зовсім іншу манеру

співу німецьку вокальну школу, пробувати себе в партіях, на яких не один співак втратив голос.

 

 

13. В якому реченні використано два ряди однорідних членів речення

А Золотої осені тут дуже гарно, тихо, ніхто б зроду не сказав,

що близько велике місто: під горою поп’ялися садки, мирно в долині розташувалися подвір’я нащадків славних колись кожум’як, гончарів, дігтярів та інших не дуже привілейованих ремісників, відтиснутих до Дніпра в ці яри більш багатими цехами.

Б Чарівний світ пливе переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах.
В Силові лінії Софії Київської пориваються навсібіч: у космос через релігію, у Західну

Європу, Азію та за океан через українську культуру.

Г Археологічні знахідки дають уявлення про давньоруське вбрання: сорочка, штани,

свита, клобук – високий циліндричний головний убір із покривалом.

Д Рисою підмічати смішне частково пояснюються дивні прізвиська, котрі козаки

давали новачкам, які приходили на Січ: Непийпиво, Лупиніс, Загубиколесо, Задерихвіст тощо.

 

 

14. Неоднорідні означення використані в реченні (розділові знаки вилучено)

А Хата швидко сповнилась м’якими вечірніми тінями.
Б А сьогодні над Харковом зупинилися табуни південних хмар і йде справжній

тропічний дощ густий запашний і надзвичайно теплий.

В Хоч був тато грізним а проте дуже нас жалував.
Г Розплелись розсипались розпались наче коси вересневі дні.
Д Широкою вкритою туманом долиною верталися додому.

 

 

15. Виділені слова є однорідними присудками

А Пенсне поблискувало то тепло, то суворо.
Б Шевченко вважають основоположником нової української літературної мови,

бо йому вдалося, поєднавши книжні, народопісенні, фольклорні, діалектні елементи з живою розмовною мовою, утвердити в літературні норми їх використання.

В Шевченко утвердив і виховав національну гідність українського народу.
Г Він був живописцем, драматургом, прозаїком, гравером, філософом, критиком,

і передусім геніальним поетом.

Д Плавай, плавай, лебедонько, по синьому морю.

 

 

16. Виділені слова є однорідними присудками

А У найскрутніші дні село давало йому притулок, годувало, плекало моральне

здоров’я і силу, чарувало красою природи, звичаями, піснями.

Б Збирають світлі, золоті меди веселокрилі і прозорі бджоли.
В Все частіше то там, то тут чувся веселий сміх.
Г Ні човна, ні весел, ні співів, тільки сніг і вітер, і весна.
Д Запахла осінь в’ялим тютюном та яблуками, та тонким туманом.

 

 

17. Виділені слова є однорідними підметами в реченні

А Біля хати зашуміли внуки – радість і надія у житті.
Б В саду цвіли бузина і калина.
В Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем.
Г Шумить і шепче, і тривожить зрадливий дощ із-за кутка.
Д Над широким Дніпром у промінні блакить, і висока, і тиха могила.

18. Виділені слова є однорідними підметами в реченні

А Усі говорили про вчорашню війну, як про щось давно минуле, сповнене не стільки

жахів, як героїчних подвигів.

Б Вожак тільки журно курликає над нашою хатою, над селом чи над містом,

над полем чи над лісом.

В Від чабанів пахло і вітром, і сонцем, запашними травами, духмяним степом,

зіллям.

Г Тут і ягнята, і жінки, і дітки сидять у дощ під шкурами кибитки.
Д Моє щастя, і ніжність, і гнів я у пісні б хотів зберегти.

 

 

19. Виділені слова є однорідними додатками в реченні

А На ходу Соломія висмикувала стебло або корінь водорості.
Б Вся кучерява долина здається буйними, зеленими, морськими, прозорими хвилями.
В Київ – це не Афіни, Рим, Париж або Стамбул, він не такий стародавній, але

в нього свій чар і своя славна історія, яка дає право назвати це місто великим.

Г Історичні міста великі не тому, що завжди залишались однаковими, а тому, що

змінювалися, оновлювалися, зростали, навіть умираючи, знову воскресали й возносилися з руїн і попелу.

Д Гарячою, зеленою барвою горить на сонці ячмінь.

 

 

 

20. Виділені слова є однорідними додатками в реченні

А Вже листопад піднявся з-за дубів, і гай знімає золоту перуку.
Б Дали в дорогу різних почастунків, лящів, тарані і місцевих трунків.
В До них належить Київ, столиця України, древній стольний град Київської Русі,

одне з найчарівніших міст світу.

Г Сплять озера і гаї.
Д На пагорбах росли смереки й кипариси.

 

 

21. Виділені слова є однорідними обставинами в реченні

А Традиційний одяг виразно розкриває прикмети певного народу, його матеріальної

та духовної культури.

Б Верховіття дерев, шпилі замкових веж та гострі зуби частоколів барвилися зелено,

мов стара мідь.

В Вони в один раз починають крилами і тріпотати, і співати, тьохкають,

щебечуть аж заливаються, аж у вухах лящить.

Г Князь вибіг, скочив на коня, поводи стягнув.
Д З безмежним коханням, із захопленням із невимовним жалем дивилася на нього.

 

 

 

22. Виділені слова є однорідними обставинами в реченні

А Пішли до одного золотаря, тутешнього-таки, що великий митець був кувати

персні, кільця, кісники, запонки, чільця і всяку іншу жіночу оздобу зі срібла та золота.

Б До світлиці влетів шум Дніпра, запах весняних квітів і спів солов’я
В Глибину тиші не зменшує ні сюрчання коників десь у траві, ні шелест тополиного

вершечка.

Г Важкий човен помаленьку й мляво сунувся по воді.
Д Тихо-тихо шумлять-перешіптуються осокори.

 

 

 

23. Два ряди однорідних членів речення є в реченні (розділові знаки вилучено)

А Всіх приберу й нагодую усіх удоволю і розважу як господар дбалий і багатий.
Б Чи сумно вам, чи радісно читать оповідання про велику драму?
В То хочеться над вами заридать, то заспівать з раптового нестяму.
Г Зерно і камінь, суша і вода достойні будуть зображені в картині.
Д Неправдою далеко зайдеш, та назад не вернешся.

 

24. Поширені однорідні члени речення є в реченні

А Тут і рубіни, і хризоліти, і топази, і гірський кришталь, і аметист.
Б І вам згадається садок високий, ґанок, летючі зорі, тиха літня ніч.
В Ні човна, ні весел, ні квіток, ні співів, тільки сніг і вітер, і весна, весна.
Г Запахла осінь в’ялим тютюном та яблуками, та тонким туманом.
Д По діброві вітер віє, гуляє по полю.

25. Виділені слова є однорідними означеннями в реченні

А Обличчя в жінки було чуже, незнайоме.
Б Сірі води густо спливали з сірого неба на посірілу землю.
В Ніч була хмарна, беззоряна.
Г Мати заклопотана, зажурена, марна.
Д Ніжні, тихі зорі спадали на землю.

26. Виділені означеннями є однорідними в реченні (розділові знаки вилучено)

А У полі зацвітуть пахучі голубі фіалки.
Б На берег накочувала біла висока пінява хвиля.
В Берези милі білокорі чекають райдугу свою.
Г У сірому туманному світанку загорівся бій.
Д Чималий мисник осміхався здоровими полив’яними мисками.

 

27. Виділені слова є однорідними в реченні (розділові знаки вилучено)

А Як я вас люблю, лісові осінні гості.
Б Ми їхали порожньою рудуватою дорогою.
В Навколо нас розлягався фантастичний казковий краєвид.
Г Каштани хитають привітним теплим гіллям.
Д Якісь солодкі любі спогади колисали його серце.

 

28. Виділені слова є неоднорідними в реченні (розділові знаки вилучено)

А Наука розкриває таємниці природи й неба.
Б Небо висвічувалось чистою ясною блакиттю.
В Маяли над нами жовті голубі червоні метелики.
Г Настала ніч, довга беззоряна глуха.
Д Сумними довгими ключами летять у вирій журавлі.

29. Кома не ставиться в реченні перед виділеним сполучником (деякі розділові знаки опущено)

А І в промисловості і на транспорті все ширше і ширше впроваджується автоматика

й телемеханіка.

Б Багатство й слава не приносять радості, а призводять до ворогувань і клопотів.
В Пахло і весною і листям і квітами.
Г Все частіше то там то тут чувся веселий сміх.
Д Закони вод вітрів і хмар і світла відкрились нам у ті далекі дні.

 

 

 

30. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

А Василя Лупула, князя Молдови, описують як людину надзвичайно вродливу й

величну, розумну й високоосвічену, що знала кілька мов: грецьку, латинську, французьку і турецьку.

Б Церкву й нині з шанобою та цікавістю оглядають не лише історики та вчені, а й

туристи з різних країн, бо вона вражає своєю величністю і неймовірною красою.

В Усе: і дзвінке повітря, і дзвінкі гори, і ліси починало, здавалось, від кожного слова

бриніти, як грандіозна мембрана.

Г Чарівний світ пливе переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах.
Д Серед цих передоснов – традиції, закони предків і віра – ті святині, що переходячи

у спадок, не дають забувати, „чиїх батьків чиї діти”.