Велика літера

 

1. З великої літери пишуться індивідуальні імена людей, по батькові, прізвища, псевдоніми, конспіративні клички, прізвиська: Іван Петрович Котляревський, Леся Українка, Каменяр, Кобзар.

а) У складних прізвищах, псевдонімах та іменах, які пишуться через дефіс, кожна складова частина починається великою літерою: Нечуй-Левицький, Марія-Тереза;

б) Прізвища людей, уживані в загальному значенні, але які не втратили свого індивідуального значення (не стали загальними назвами), пишуться з великої літери: Потрібні нам і Гоголі, і Щедріни (П. Сліпчук).

в) Імена та прізвища людей, які стали загальними назвами людей або предметів, пишуться з малої літери: донжуан, дизель, рентген;

г) Якщо прізвища (імена) вживаються зневажливо, вони пишуться з малої літери: гітлери, квіслінги

Увага! Назви народів, племен, а також назви людей за національною ознакою або за місцем проживання пишуться з малої літери: араби, киянин, поляни.

2. З великої літери пишуться індивідуальні назви:

а) міфологічних істот і богів: Антей, Аполлон, Венера;

б) дійових осіб у байках, казках, драматичних творах: Ворон, Лісовик, Дід Мороз.

Увага! Якщо назви персонажів із казок, творів для дітей і т. ін. не виступають дійовими особами окремих творів, а використовуються як загальні, вони пишуться з малої літери: баба-яга, іван-покиван.

3. З великої літери пишуться назви найвищих посад України та міжнародних посад; також найвищих державних посад інших країн згідно з вимогами дипломатичного протоколу: Генеральний секретар ООН, Президент України, Прем'єр-міністр Канади. (Але з малої літери пишуться назви титулів, рангів, чинів, посад, учених ступенів - декан, принц, академік).

4. Клички свійських тварин, а також приручених чи дресированих звірів і птахів пишуться з великої літери: Сірко (собака), Раві (слон).

5. Астрономічні назви, народні назви сузір'їв і галактик пишуться з великої літери: Велика Ведмедиця, Чумацький Шлях.

Увага! Родові означення при астрономічних назвах пишуться з малої літери: зірка Альтаїр, комета Галлея.

6.Назви сторін світу, якщо маємо на увазі краї чи народи, пишуться з великої літери: Далекий Схід, Північна Буковина.

7. Географічні і топографічні власні назви пишуться з великої літери, крім службових слів і видових означень (мис, море, затока): Азія, Берингове море, гора Говерла.

8. Назви вулиць, шляхів, каналів, течій, а також майданів, парків, архітектурних пам'яток, храмів і т. ін. пишуться з великої літери: Андріївський узвіз, бульвар Тараса Шевченка.

Увага! Якщо у власних назвах означувані слова брід, вал, міст, шлях, яр тощо не сприймаються як родові поняття, то вони пишуться з великої літери: Ярославів Вал.

9. У назвах груп або союзів держав і найвищих міжнародних організацій усі слова, крім родових позначень, пишуться з великої літери: Співдружність Незалежних Держав, Міжнародний комітет Червоного Хреста.

10. Назви держав та автономних адміністративно-територіальних одиниць пишуться з великої літери: Арабська Республіка, Карельська Автономна Республіка.

11. У назвах державних, громадських організацій, партій України та інших держав перше слово пишеться з великої літери: Збройні сили України.

12 У назвах міністерств, їхніх головних управлінь та установ місцевого значення перше слово пишеться з великої літери: Міністерство транспорту і зв'язку України, Вінницька обласна державна адміністрація.

13.Власні назви навчальних закладів, науково-дослідних установ, театрів, музеїв, підприємств пишуться з великої літери: Будинок актора, Інститут української мови.

14.Назви знаменних подій, свят, епох тощо пишуться з великої літери: День учителя, Новий рік (але Свято Перемоги, День Незалежності України).

15. Присвійні прикметники, утворені від власних особових назв, а також прикметники із суфіксом -ськ- пишуться з великої літери, якщо вони мають значення "імені когось", "пам'яті когось": Франкові поезії, Нобелівська премія, Шевченкові дні. (але франківські сонети, шевченківська символіка).

Увага! З малої літери пишуться прикметники, що входять до фразеологізмів і наукових термінів: ахіллесова п'ята, бертолетова сіль.

З великої літери та в лапках пишуться:

1. Назви художніх творів, наукових праць, газет, журналів, історичних пам'яток: поема "Мойсей", журнал "Український тиждень", "Руська правда" (з великої літери, але без лапок - назви релігійних книг: Біблія, Тора, Коран).

2. Назви аеропортів, станцій, санаторіїв, готелей тощо: аеропорт "Бориспіль", станція метро "Ботанічний сад" (але Київський вокзал, станція Шепетівка).

3. Назви літаків, автомобілів та інших машин, фірмові та сортові назви: цукерки "Київ вечірній", літак "Руслан".

4. Назви орденів, відзнак: медаль "За відвагу" (але орден князя Ярослава Мудрого, орден Держави).

Вправа 1. Напишіть слова і словосполучення з великої або малої літери. Поясніть правила їх написання.

І. (к)обзар, (м)арко (в)овчок, (к)аменяр, (к)арпенко-(к)арий, (р)обінзон, (п)лутоній, (а)хіллес, (ш)евченкіана, (к)вітка-(о)снов’яненко, (а)нтей, (д)емон, (л)ісовик, (п)інчер, (л)иска, (п)антелеймон (к)уліш, (в)асиль (с)имоненко, (о)м, (к)юрі, (ж)учка, (г)нідко, (р)усалка, (і)васик- (т)елесик.

ІІ. (г)рінченків словник, (ш)евченкові поезії, (п)ушкінські рукописи, (г)ордіїв вузол, (ш)евченківські читання, (а)ндрієві книжки, (б)ертолетова сіль, (п)етрів батіг, (р)ентгенівські промені, (ф)ранківські сонети, (я)рослав (м)удрий, (н)обелівська премія, (с)ізіфова праця, (п)отебнянські читання, (г)айморова порожнина, (ч)ернігівські дівчата, (ф)ранківська кімната, (ф)ільчина грамота.

ІІІ. (к)иєво-(м)огилянська (а)академія, (к)иєво-(п)ечерська лавра, (і)нститут (к)ардиології ім. М.Д. Стражеска при (а)кадемії (м)едичних (н)аук України, (м)іністр (о)світи і (н)ауки (у)країни, (д)ень (н)езалежності (у)країни, (м)аріїнський (п)алац, (у)країнська (е)кологічна (а)соціація “(з)елений (с)віт”, (н)аціональний (б)анк (у)країни, (т)ранснаціональна (р)адикальна (п)артія, (у)країнсько- (к)анадське спільне (п)ідприємство “(к)обза”, (м)іністерство (з)акордонних справ (у)країни, (у)правління (в)нутрішніх (с)прав (к)иївського (м)іськвиконкому, (с)пілка (о)фіцерів (у)країни, (б)удинок (у)чителя.

IV. (п)резидент (у)країни, (г)енеральний (п)рокурор (у)країни, (з)аслужений (у)читель, (г)енеральний (к)онструктор, (п)резидент (ф)ранції, (д)октор (п)едагогічних (н)аук, (ч)лен-(к)ореспондент НАН (у)країни, (г)олова (р)ади (н)аціональностей, (г)енерал-(л)ейтенант, (з)аслужений (д)іяч (м)истецтв, (м)аршал (а)віації, (а)дмірал (ф)лоту, (п)редставник (п)резидента (у)країни у (л)уганській (о)бласті, (п)осол США в (у)країні, (с)тарший (н)ауковий (с)півробітник (і)нституту (м)овознавства НАН (у)країни.

 

 Вправа 2. Правильно напишіть слова і словосполучення з великої або малої літери, обґрунтуйте написання.

(к)онституційний (с)уд (у)країни, (а)ндріївський (у)звіз, (л)ауреат (д)ержавної премії імені Тараса Шевченка, (м)уза, (д)ід-(м)ороз, д)охристиянська (д)оба, (р)еспубліка (м)олдова, (а)соціація міст (у)країни, (м)іжнародний (б)лагодійний (ф)онд конкурсу В. Горовиця, (п)апа (р)имський, (р)имський(п)апа, (є)пископ, (р)ектор (к)иївського (у)ніверситету, (р)осіянин, (п)рокурор, (п)резидент 48 України, (г)еркулес, (і)ссик-(к)уль, (м)итрополит, (а)нгел, (б)огородиця, (і)сус (х)ристос, (н)ародний (а)ртист України, (а)рхангел (м)ихаїл, (р)обінзон, (м)іністр (о)світи і (н)ауки України, (а)кадемік ВШ України, (г)олова профкому, (к)обзар, (д)епутат (в)ерховної (р)ади, (д)і (в)ітторіо, (д)’(а)ламбер, (д)е (г)олль, (к)аменяр, (ч)ервона (ш)апочка, (у)країнська (с)оціал-(д)емократична (п)артія, (ч)атир-(д)аг, (в)улиця (г)енерала (п)отапова, (м)іністерство (к)ультури (у)країни, (з)ал (з)асідань (в)ерховної (р)ади (у)країни, (м)істо (ж)овті (в)оди, (п)енсільванія- (а)веню.

Подовження і подвоєння приголосних.

 

Подовження і подвоєння приголосних

Вправа 5. Спишіть, вставляючи, де потрібно, букву н.

     Вогня…ний, вогнен…ий, несказан…ий, незапрошен…ий, бездоган…ий, нездолан…ий, левин…ий, припинен…ий, височен…ий, апельсин...овий, шален…ий, самовіддан…ий, священ…ий, вітрян…ий, письмен…ий, незлічен…ий, пташин…ий, кін...ий, ячмін...ий, росян...ий, туман...ий, чавун...ий, мідн...ий, бездон…ий, зрошен…ий, востан…є, стомлен…ий, безнастан…о, вікон…ий, незвідан…ий, гостин…ий, стриман…ий, віддан…ий, старан…о, напоєн…ий, притаман…ий, напружен…ість, бездоган…ість, зацікавлен…ість, засніжен…ий, натхнен…ий, здійснен…ий, довгождан…ий, одноден…ий, первоздан…ий, насін...євий, бекон...ий, вчен...я, індичен...я, качин...ий, качан...ий, ен...ий, солом’ян…ий, гарбузин…я, вільшан…ик.

Вправа 6. Замість крапок поставте, де потрібно, пропущені літери відповідно до правил подовження приголосних. Суцвіт…я, попідтин…ю, повноліт...я, повніст…ю, нал...ю, весіл…я, навман…я, узбереж...я, роздоріж…я, папорот…ю, дерт...ю, радіомовлен…я, засил...я, попідвікон...ю, безчест...я, ніч...ю, відкрит...ів, безліч…ю, шерст…ю, Іл…я, мудріст...ю, клун...я, щаст…я, скрин…я, жит...я, жит...євий, лист...я, безліс…я, ріл…я, мід...ю, скатерт...ю, пам’ят…ю, суд...ів, л...ється, постат...ю, повін...ю, молод...ю, молодіст...ю, жовч…ю, у піднебес...і, радіст..ю, стат…ею, ста...ей.

В українській мові приголосні звуки можуть подовжуватися.

Подовжуються звичайно зубні та шиплячі*: знання, віддаль, беззмінний, життя, обличчя, збіжжя. Подовжені приголосні вимовляються трохи протяжніше, ніж звичайні, і на письмі позначаються подвоєними буквами: беззахисний, старанний, відкриття, бездоріжжя.

Але подвоєні букви не завжди читаються як подовжені звуки: міськком [м’ісˊком], страйкком [страйком], Вінниччина [в’інничина], возз’єднаний [возйеднаний]. Найчастіше це трапляється в іншомовних словах: Голландія [голанˊдˊійа], Калькутта [калˊкута], Ясси [йаси], меккський [мексˊкий] (але: Мекка [мекка]).

* Класифікація приголосних (натисніть, щоб відкрити)

Подовжені м’які приголосні
Подовжуються м’які зубні і пом’якшені шиплячі приголосні, якщо вони стоять між двома голосними: а) в іменниках середнього роду на -я: знаряддя, чуття, галуззя, колосся, знання, затишшя, обличчя, бездоріжжя; б) в іменниках жіночого роду ІІІ відміни орудного ("ким?", "чим?") відмінка однини перед кінцевим -ю: тінь— тінню, сіль — сіллю, мазь — маззю, мідь — міддю, ніч — ніччю, подорож — подорожжю, туш — тушшю; в) у словах Ілля, суддя, стаття, породілля, рілля, зрання, спросоння, навмання, попідтинню, попідвіконню. У похідних словах подовження між двома голосними зберігається: життя — життєвий, життєвість, життєрадісний; суддя — суддівський, суддівство.	Якщо м’який приголосний стоїть не між двома голосними, то подовження не відбувається: знання — знань, багаття — багать, Поділля — подільський, ніччю — жовчю, Побужжя — Поволжя.
	У назвах молодих істот (середній рід) подовження немає: теля, гуся, щеня;
	Подовження не зберігається в словах: стаття — (багато) статей, постатейний, життя — житейський.
Подовжується звук л в особових формах дієслова лити та похідних від нього дієсловах: ллю, виллєш, наллю, зілляти;
Подвоєння букв
Подвоюються букви на межі значущих частин слова, якщо одна з них кінчається, а друга починається на ту саму букву: віддати (від+дати), беззвучний (без+звучний), законний (закон+ний), годинник (годин+ник), розрісся (розріс+ся), піднісся (підніс+ся), піввідра (пів+відра), юннат (юний+натураліст), страйкком (страйковий+комітет).
Подвоюється ч в іменниках, утворених від прикметників на -цьк(ий): Вінниччина (вінницьк+ина), козаччина (козацьк+ина), Німеччина (німецьк+ина).	Виняток — Галичина (походить від Галич).
Подвоюються внаслідок різних збігів букви ще в словах бовваніти, ссати, лляний (і льняний), овва, ввесь і похідних.
Подвоюється н між голосними в прикметниках на - ний, - ній, якщо ці прикметники утворені від іменників з основою на н: туман — туманний, стіна — стінний, вікно — віконний, осінь — осінній.	Якщо ж твірна основа кінчається на інший звук, то н у прикметнику не подвоюється: буква — буквений, реформа — пореформений, журавель — журавлиний, дерево — дерев’яний, не ждати — нежданий.
Подвоюється н у наголошених суфіксах - е́нн(ий), - а́нн(ий): а) у прикметниках, які вказують на більшу, ніж звичайна, чи найбільшу міру якості: страшенний, здоровенний, нескінченний, невблаганний, незрівнянний, недоторканний; б) у небагатьох прикметниках-старослов’янізмах: свяще́нний (звичайно: святий), огне́нний (звичайно: вогняний), благословенний, блаженний, мерзенний, окаянний.	В інших прикметниках (та дієприкметниках) у суфіксах - ен(ий), - ан(ий) буква н не подвоюється: шалений, скажений, навіжений, жаданий (вказують на звичайну міру якості), нескі́нчений, незрі́вняний, намальований, написаний, з’єднаний.
Подвоюється н з різних причин також у словах старанний, притаманний, захланний, останній.
У словах, похідних від прикметників, написання нн зберігається: туманний — туманно, туманність; нескінче́нний — нескінченно, нескінченність; письменний — письменник; віконний — віконниця;	У похідних від прикметників словах написання одного н зберігається: шалений — шалено, шаленість; вихований — вихованість; захоплений—захоплено, захопленість (хоч: виховання, захоплення).
Подвоєння букв в іншомовних словах
Увага! Написання подвоєних букв у власних іншомовних назвах треба кожного разу перевіряти за “Орфографічним словником” та різними довідниками.
У власних іншомовних назвах і похідних словах подвоєння букв зберігається, як вони пишуться в тих мовах, звідки їх узято: Андорра, андоррський, Марокко, марокканець, Голландія, голландський, Абіссінія, Ассірія, Брюссель, Бонн, Ніцца, Яффа, Дарданелли, Міссісіпі, Апенніни, Діккенс, Шиллер, Лонгфелло, Торрічеллі, Кассандра, Одіссей.	Нема подвоєння у власних назвах: Гавана, Касабланка, Бразилія, Мадагаскар та ін.
Винятки: тонна, манна, ванна, мадонна, бонна, вілла, булла, брутто, нетто, мотто, контрреволюція, ірраціональний, сюрреалізм. інновація, імміграція (але: еміграція, емігрант).	У загальних іншомовних назвах букви звичайно не подвоюються: колектив, каса, маса, група, сума, шосе, колона, алегорія, хобі, бароко, гуни, фін, інтермецо, беладона.
В деяких недавно запозичених іменах подвоєння букв зберігається: Аполлон, Віссаріон, Геннадій, Палладій, Еммануїл, Алла, Белла, Ізабелла, Стелла, Інна, Сусанна, Жанна, Маріанна, Емма, Віолетта, а також Іванна, Ганна.	В українізованих запозичених іменах відповідно до вимови букви звичайно не подвоюються: Іполит, Кирило, Сава, Пилип, Агнеса, Інеса.

 

7 клас. Часи дієслова.

 Опрацювати  впр. 103, с. 58-59 (усно). Зробити конспект.

Виконати впр. 104 (письмово), 105 (усно)

Виконати впр. 106, 107

Домашнє завдання:, опрацювати параграф 7, в конати впр 108.

7 клас. Михайло Стельмах.

 С. 90-91, опрацювати біографію. Зробити конспект.

Читати "Гуси-лебеді летять", аналізувати, записати аналіз в зошит.

Домашнє завдання: читати, переказувати.

Порядок слів у реченні. Логічний наголос

 Виконати впр. 91 (усно)

Опрацювати теоретичний матеріал на ст. 44. Зробити конспект.

Виконати впр.92. (усно)

Виконати впр. 93 (письмово).

Виконати впр. 96-98

Домашнє завдання: параграф 9, виконати впр. 99.

Прикладка як різновид означення.

 

Прикладка як різновид означення

Прикладкою називається означення, виражене іменником, яке одночасно визначає, характеризує предмет і дає йому другу назву. Крім іменника, прикладка також може відноситися до займенника або будь-якої іншої частини мови, ужитої в ролі іменника. Прикладка зазвичай узгоджується з означуваним словом у роді, числі й відмінку (Проживав у нас довго собака Пірат (О. Довженко)). Лише прикладки, які є власними назвами гір, озер, станцій, планет, не узгоджуються з означуваним словом у непрямих відмінках (Альпіністи підкорили вершину гори Еверест).

Прикладки бувають непоширені, тобто виражені одним словом, і поширені — виражені кількома словами (Я передплачую газету «Голос України»). Якщо прикладка і означуване слово — загальні іменники, не пояснювані іншими словами, то вони пишуться через дефіс (Десь-не-десь лежали на землі дуби-великани… (О. Кобилянська)).

Дуже важливо правильно розрізняти, яке слово в прикладкових сполуках виступає головним, а яке — залежним: 1) Якщо в реченні особа названа власним ім’ям і загальною назвою, то прикладкою виступає загальна назва (Гетьман Хмельницький завзято вів козаків у наступ). 2) Якщо особу названо двома загальними назвами, то прикладкою є друга з них, яка пояснює, уточнює першу, і пишуться ці слова через дефіс (До кімнати зайшла дівчина-санітарка). 3) У поєднанні власної та загальної назв географічних об’єктів прикладкою виступає власна назва (Місто Київ — столиця України). Загальна назва географічного об’єкта може виступати прикладкою до власної, якщо в реченні стоїть після неї (Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та (П. Тичина)) або якщо дає їй образну характеристику (Красень Дніпро несе свої води в Чорне море). 4) Прикладками є назви, що конкретизують загальну назву предмета, дають йому образну характеристику (жук-короїд, заєць-русак, вовчик-братик, хлопець-богатир). Якщо такі прикладки стоять у реченні після означуваного слова, вони пишуться із ним через дефіс (Вся долина зеленава в квітах-зорях, в майських травах (П. Усенко)).

 

8 клас. Леся Українка. Давня казка. Тести.

 

1.За жанром «Давня казка» Лесі Українки:
а) поезія в прозі;
б) верлібр;
в) поема;
г) казка.

2. Головний герой твору «Давня казка»:
а) садівник;
б) кріпак;
в) поет;
г) пан.

3.Де відбулася перша  зустріч поета з лицарем?
а) У саду;
б) у лісі;
в) на вулиці;
г) у гаю.

4. Кохану лицаря Бертольда звали:
а) Діонісія;
б) Ізабелла;
в) Ізідора;
г) Валькірія.

5. Що вважав своїм багатством поет?
а) Широту душі;
б) все, що його оточувало;
в) вірність і повагу рідних;
г) власну творчість.

6. На якому музичному інструменті грав поет?
а) Скрипці;
б) сопілці;
в) кобзі;
г) мандоліні.

7. Яку квітку кинула кохана лицареві як подяку за серенаду?
а) Ромашку;
б) рожу;
в) тюльпан;
г) гвоздику.

8.Скільки тривала облога міста, у якому опинився Бертольдо зі своїм військом?
а) Тиждень;
б) місяць;
в) дві місяці;
г) півроку.

9. «Краще смерть, ніж вічний сором!» - це слова:
а) поета;
б) співців;
в) лицаря;
г) воїнів.

10. Що обіцяв поетові лицар «за талант співацький»?
а) Багато грошей;
б) розкішне життя;
в) хату в замку;
г) кар’єрний ріст.

11.Що почули слуги Бертольда, підходячи до хатини поета?
а) спів поета;
б) бренькіт мандоліни;
в) розмову селян;
г) декламування віршів.

12.Чим займаються сьогодні поетові нащадки?
а) «Слово гостреє гартують»;
б) «тюрми міцнії будують»;
в) схиляють «чола в тузі»;
г) втішаються, «як у раю».

13.Щодня на розмову приходив поет до:
а) друга;
б) лицаря;
в) діброви;
г) музи.

14.Поет боявся, щоб від нього не втекли:
а) думки;
б) рими;
в) однокласники;
г) мрії.

15.З якою метою Бертольдо з прислугою вирушив у гай?
а) Відпочивати;
б) збирати гриби;
в) на побачення;
г) на полювання.

16.Які риси характеру переважали у лицаря?
а) Сміливість, привітність;
б) упертість, гордість;
в) волелюбність, лагідність;
г) непокірність, порядність.

17.Для чого, за словами поета, «нема на світі ні застави, ні границі»?
а) широти кругозору;
б) поваги рідних;
в) вільних дум;
г) вдосконалення особистості.

18.За що віддав би все багатство поета лицар?
а) за поцілунок коханої дівчини;
б) за збільшення кількості воїнів;
в) за матеріальне збагачення;
г) за  ріст в очах конкурентів.

19.Скільки часу тривало весілля Бертольда та Ізідори?
а) Три дні;
б) тиждень;
в) місяць;
г) два місяці.

20.Хто заспокоїв розчароване військо Бертольда?
а) лицар;
б) поет;
в) Ізідора;
г) військові співці.

21. «Утікай, поки здоровий» - це:
а) улюблений вислів лицаря;
б) талісман Бертольда;
в) девіз війська;
г) заклик поета.

22. Про що співали у місті співці?
а) Про важке життя людей;
б) про розкішне життя панів;
в) про вірність та волю;
г) про щасливе майбутнє.

23. Поет відмовився від «золотих  лаврів», бо:
а) боявся деградувати;
б)  поетом вже не буде;
в) зрадить думам-блискавицям;
г) буде нещасливим.

24.Коли «скінчиться давня казка», то:
а) між нащадками зніметься «боротьба тяжка, завзята»;
б) «думи-чарівниці» не матимуть «ні застави, ні границі»;
в) «настане правда нова»;
г) «поет від свого люду не почує слів догани».

5 клас. Самостійна робота за твором В.Симоненка "Цар Плаксій та Лоскотон"

 

Відповідь та чи ні

· В.Симоменко народився в с.Біївці на Київщині.

· Навчаючись у школі,майбутній письменник був дуже здібним учнем.

· Будучи маленьким хлопчиком він пережив війну,голод,скруту.

· Ці пережиті події у дитинстві вплинули на характер хлопця, зробивши його дуже серйозним і відповідальним.

· Школа, до якої ходив письменник була поряд із його будинком.

· В.Симоненко прожив довге і щасливе життя.

· Плаксій разом з Лоскотоном(герой твору В.Симоненка « Цар Плаксій та Лоскотон») боряться за радість, волю, щастя народних мас.

· Найбільше Плаксій полюбляв пити газовану воду.

· У Лоскотона були великі вуса.

· Плакота-найстарша дочка Плаксія.

· У торбині Лоскотон носив сміх.

· Казка написана прозовою мовою.

Повна, розгорнута відповідь

· Де знаходилася краса-країна Сльозолий?

· Хто був її царем?

· Яким був цар Плаксій?

· Чим займалася сім’я Плаксія?

· Хто ще проживав у диво-царстві?

· Яким був дядько Лоскотон?

· Якої вдачі він був?

· Чому цар Плаксій не любив Лоскотона?

· Що він наказав зробити?

· Чому Лоскотона не могли знайти? (

· Хто спіймав Дядька Лоскотона?

· Хто прийшов на допомогу Лоскотону в темницю?

· Як здолав Лоскотон Плаксія?

· Чому переміг Лоскотон? (

Будова слова. Контрольна робота.

 

Завдання 1-8 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відпо­віді.

1.  У якому рядку всі слова відповідають такій морфемній будові: префікс, корінь, суфікс, закінчення?

А Провулок, вибірково, легенький;

Б засніжений, налетіти, священний;

В весняний, похмуро, винахід;

Г прибережний, безмежний, обручка.

2.  Префікс при- мають усі слова в рядку:

А пр..сісти, пр..звище, пр...подобний;

Б пр..землений, пр..йти, пр..рва;

В пр..красний, пр..мружити, пр..вітати;

Г пр..єднати, пр..лягти, пр..морський.

3.  Спільнокореневими є всі слова в рядку:

А ніч, нічний, уночі;

Б сонце, сонця, на сонці;

В проводити, підводний, вода;

Г весна, навесні, весну.

4.  У якому рядку всі слова відповідають такій морфемній будові: префікс, корінь, суфікс, закінчення?

А Прекрасно, сіренький, знання;

Б приміський, підберезник, перекручений;

В веселенький, винахід, надмірний;

Г беззахисний, невинно, розмова.

5. Яка морфема (значуща частина слова) служить для утворення форм одного й того самого слова?

А Суфікс;                                         

Б префікс;

В корінь;                                          

Г закінчення.

6. У якому рядку всі слова утворені за допомогою двох префіксів?

А Неперевершений, непримиренний, недійсний;

Б попривозити, позакривати, неподільний;

В позашлюбний, подорожний, непохитний;

Г ненормований, вирішити, знебарвлений.

7. Значущі частини слова, що служать для утворення нових слів, — це:

А префікс і    суфікс;                       

Б префікс і корінь;

В суфікс і корінь;                            

Г суфікс і закінчення.

8. Префікс с- мають усі слова в рядку:

А ..питати, ..шити, ..фотографувати;

Б ..чесати, ..гуртувати, ..бігати;

В ..пекти, ..трусити, ..кривдити;

Г ..танцювати, ..чистити, ..тримати.

► Завдання 9 має на меті встановлення відповідності між ряд­ками. До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відпо­відник, позначений буквою.

9. Визначте, у яких реченнях виділені слова мають префікси:

1 роз-

2 без-

3 зі-

4 з

===============

А А коли випадали погожі безхмарні дні, під сон    цем на пагорбках з-під снігу проступали чорні       лисини вологої землі (В. Нестайко).

Б А за річкою, попід кучерявим зеленим лісом, вся

     гора вкрита розкішними килимами ярини (М. Ко­цюбинський).

В Давно зібрали яблука в колгоспному саду, давно зжовкла на пасовиську трава (О. Донченко).

Г І над усім тим розкинулось погідне блакитне небо, лунає в повітрі весела пісня жайворонкова

    (М. Коцюбинський).

Д Шаблю на друга зніс побратим (А. Малишко).

 

Префікс. Суфікс. Продовження.

 Опрацювати впр.146 "Емоційне забарвлення" (усно)

Впр 147, (усно)

Виконати впр. 148, 149.

Домашнє завдання: параграф 19, впр.150

Українська література. 5 клас. Василь Симоненко

Опрацювати с. 73-74.

Зробити конспект біографій В.Симоненка.

Читати "Цар Плаксій та Лоскотон", с.74-77

Підмет і присудок. Самостійна робота. 8 клас.

 

1. Укажіть речення, у якому  підмет виражений  словосполученням:

А. Малина і вишні цього року  не вродили.

Б. Я сам іду до товариша.

В. Усі ми дужі дружбою своєю.

Г. Було їх там чоловіка з тридцять.

2. Укажіть речення, у  якому неозначена форма дієслова (інфінітив) не є підметом:

А. Прожити вік – не поле перейти.

Б. Любити свій край – не є злочином.

В. Першою думкою Остапа було тікати.

Г. Життя прожити треба чесно.

3. Укажіть речення, у якому немає підмета:

А. Гримнуло кілька пострілів.

Б. Ой у полі жито копитами збито.

В. У душі моїй пісень і мрій море.

Г. Сучасне завжди по дорозі з минулого в майбутнє.

4. Укажіть речення, у якому  підмет виражений прикметником у значенні іменника:

А. Два хитрих мудрого не переважать.

Б. Старого горобця на полові не обдуриш.

В. Он ідуть закохані і юні.

Г. Чуже переступи, та не займи.

5. Укажіть речення з однорідними підметами:

А. Батько з сином пішли на тік молотити.

Б. Між втікачами були Остап із Соломією.

В. Бувалі і старі повчали молодих.

Г. Восени дні стають  коротшими, а ночі – довшими.

6. Укажіть речення з простими дієслівними присудками:

А. Я хочу погостювати в батька-матері.

Б. У нас піснями тепла вся земля.

В. Ще мене з колиски люба мати вчила мову рідну шанувати.

Г. Не багатство ти шануй, не вроду, мову бережи свого народу.

7. Укажіть речення з простим  дієслівним присудком, вираженим фразеологізмом:

А. Це була лебедина пісня композитора.

Б. До лісу було рукою  подати.

В. Ми змусили його розв`язати язика.

Г. Я стою непорушно і печу раків.

8. Укажіть речення з дієслівним складеним присудком:

А. Твір я буду писати завтра.

Б. Подруга буде їхати додому поїздом.

В. Дівчина почала вишивати скатертину.

Г. Зараз же сідай і пиши лист до матері.

9. Укажіть речення, в якому вжито складений іменний присудок:

А. Учні були вчора на екскурсії у заповіднику.

Б. Вони не сподівались побачити стільки цікавого.

В. Але маршрут був дуже добре знайомий.

Г. Діти обіцяли приїхати ще раз.

10. Укажіть речення,  у якому  правильно вжито складений іменний присудок:

А. Зустріч була хвилююча.

Б. У черзі хлопець стояв перший.

В. Хлопці стали сильні.

Г. Оксана дуже непосидюча й весела.

11. Укажіть речення,  у якому є тире між підметом і присудком (розділові знаки пропущено):

А. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм.

Б.  Руки дівчини зробилися як лід.

В. Червона рожа над усі квіти гожа.

Г. Тільки труд життя основа краса  всевладного життя.

12. Складений іменний присудок відсутній у реченні

А Сперечатись з Гомером – справа марна.
Б А діти – мов букети піднебесні.
В Ти, бачу, гайдамакам був би рад.
Г Отари сірих хмар лежать безрушно й сонно.

 

13. Складений дієслівний присудок вжито в реченні

А Поговорили на раді та й розійшлись, забули.
Б На Січ почали вчащати посли від турка.
В Давнє золото було розміняно на мідяки дрібних, а інколи й приватних починань.
Г Турки рідко користались із рушниць.

 

14. Правильно визначено граматичну основу в реченні

А Кривоніс викресав вогню, запалив люльку, присів під повіткою й задумався.
Б Кошовий першим встромляє носака у стремено і, перекинувши ногу через коня,
вгрузає у сідло.
В Гетьман з писарем обмірковували політичні питання.
Г Отаман, приклавши руку до грудей, покірно схилив голову.
Д Я дуже люблю міста Київ і Львів.

 

 

15. Виділене слово є підметом у реченні

А Надворі дмухав весняний скажено-веселий вітер.
Б Хвилястий вітер пелехатий мені спокою не дає.
В Правду вітер той шепоче і розважить зорі хоче.
Г Нас пригоди впинить не в силі.
Д Не раз серед ночі маленький Устим прокидався від стукоту у вікні.

 

16. Припустились помилок у визначенні граматичної основи в реченні

А Осінь на околиці рве пожовкле листя, і дощами колеться, і вітрами злиться.
Б По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні.
В Прийшли під осінь ще зелені клени...
Г На світанку вишнева хмарина білим цвітом окутала сад.
Д Вийшовши з готелю, Лаврентій з жоною й дітьми попростував до Дніпра.

17. Інверсія відсутня в реченні

А І крізь хатнії віконця рознесеться, залунає По занедбаному краю пісня волі, пісня

сонця!

Б Колись давно північною добою В повітрі легкому дрімаючих степів Мене ласкав

малу під стріхою сільською Коханий, рідний спів.

В Так давно не звучала бандура моя.
Г Щось мариться мені в палких обіймах ночі.
Д І не бідне, і не погане село Бужани.

18. Визначте, яким членом речення є виділене слово

І всюди встигав побувати писар Війська Запорозького.

А простим дієслівним присудком
Б складеним дієслівним присудком
В складеним іменним присудком
Г додатком
Д обставиною

19. Правильно визначено присудок у реченні

А Хмельницький був іншої думки.
Б А дівчина була як сонце.
В Панська ласка – що вовча дружба
Г На провесні вовчі зграї ставали дедалі нахабнішими.
Д Настя була м’якої вдачі.

20. Яким членом речення виступають виділені слова

Учіться ставити себе на місце іншої людини.

А додаток
Б присудок
В підмет
Г означення
Д обставина

21. В якому з поданих речень є іменний складений присудок

А Земля почала зеленіти тендітною травою.
Б Я вірші почав писать під вечір золотий.
В Як прагне людство в злагоді іти назустріч сонцю, радості й труду!
Г Ми чисті перед совістю, нащадками й планетою.
Д Між людьми буду жить молодий і крилатий.

22. В якому з поданих речень є складений дієслівний присудок

А Він був незвичний, той смуток.
Б Поет всюди залишається господарем свого настрою.
В Василь Стус – справді великий поет.
Г В труді твори красу життя.
Д Почав жевріти схід сонця.

23. Простий підмет ужито в реченні

А Я і ти – два світи у безмежному Божомі небі.
Б Ми з братом щиро любилися зроду, змалку.
В Залізняк і Гонта відмовилися відповідати на запитання.
Г В нічну розвідку пішло четверо.
Д Двоє хлопців і двоє дівчат ішли Петровською алеєю.

24. Простий підмет ужито в реченні

А „Кру” та „кру” журливо лине в далину імлисту.
Б „Лісова Пісня” Лесі Українки глибоко хвилює читачів і глядачів.
В Правда з кривдою старою б’ються під горою.
Г Йде людина в надра темні, чудеса творить підземні.
Д Аби кожна комаха мед брала, то один жук би найбільше міг набрати.