Прийменник як частина мови.

Прийменник

Прийменник — службова частина мови, яка разом із відмінковими закінченнями іменників (або займенни­ків) слугує для вираження підрядних зв'язків між сло­вами в реченні.

Наприклад, у реченні Там тополі у полі на волі (захід сонце за обрій поніс) з буйним вітром свавольним і диким струнко рвуться кудись в далечінь (П. Тичина) без слів у, на, за, з, в обійтися не можна: вони хоч і не мають самостійного значен­ня, проте вказують на зв'язки між явищами дійсності.

В українській мові використовується близько сотні прийменників.

За походженням усі прийменники поділяються на такі групи:

а) первинні: без, в, від, для, до, з, за, на, над, під, по, при, про, ради, через',

б) вторинні (утворені від первинних): попід, понад, побіля, поміж, попри, поза,

задля, заради, з-під, з-понад, з-про­

між, щодо',

в) відприслівникові: близько, внаслідок, всупереч, вслід, довкола, замість, кругом, насеред, навкруги, навпроти, на­

передодні, навколо, назустріч, осторонь, обабіч, поперек, позад, після, поруч, поряд, упродовж, відповідно до, за­

лежно від, згідно з тощо;

г) відіменникові: край, кінець, коло, перед, протягом, шляхом, за допомогою, під час, у напрямі до, на шляху до, у

зв 'язку з, в силу, в результаті, внаслідок;

г) віддієслівні: завдяки, виключаючи, незважаючи на.

Прийменники поєднуються з іменниками (або займенни­ками) у непрямих відмінках. Причому вони можуть вживати­ся або лише з одним відмінком, або з двома та більше.

Наприклад, тільки з родовим відмінком поєднуються прийменники без, біля, близько, від, для, до, під, з-за, з-під, коло, проти, серед; тільки із знахідним — про, через, крізь. Прийменники над, під, перед, поза сполучаються із знахідним
і орудним відмінками; прийменники з, за, між — із родовим, знахідним і орудним відмінками; в (у) — із родовим, знахідним і місцевим відмінками тощо.

Прийменники стоять перед іменниками і можуть відділя­тися від них означеннями: до хати — до рідної хати, до своєї хати. Лише кілька прийменників можуть стояти й після імен­ника: порядку ради, підступам наперекір, йому навздогін.

ПРИЙМЕННИКИ ВЖИВАЮТЬСЯ З ФОРМАМИ ВІДМІНКІВ

 

Відмінки	Одного	Двох	Трьох	Приклади
Родовий	без, біля, коло, від, до, для, з-за, з-під, крім, окрім, після, проти, ради, серед, близько, кінець, вздовж, вглиб, край, замість, опісля та ін.	поперед	між, поміж, проміж, з, в (у)	пісня без слів; садять вздовж алеї; поперед нас пройшов; сидить кінець столу, позичив у знайомого
Давальний	всупереч, навздогін, назустріч, наперекір, напереріз			біг навздогін нам, вийшло всупереч споді­ванням
Знахідний	крізь, повз, попри, про, через	в (у), за, на, над, о(об), перед, по, поза, понад		крізь туман не видно; приїде через місяць; стукав у вікно; пішов поміж столи
Орудний		за, над, пе­ред, під, по, поза, понад	між, поміж, проміж, з	видніється за лісом; стоїть перед очима; розмова (поміж) між друзями; зустрічі з ним
Місцевий	при	на, по, о (об)	в (у)	стоїть при дорозі; під­німається по драбині; встає о шостій годині
Місцевий відмінок ніколи не вживається без прийменника