ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЕННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА ЗНО.
ВИКОРИСТАННЯ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОГО АНАЛІЗУ ДЛЯРОЗКРИТТЯ ТЕМ ТВОРІВ НА ЗНО.
УНІВЕРСАЛЬНІ ПРИКЛАДИ І ПОСТАТІ:
1. Творчість Т.Г.Шевченка.
2. Маруся Чурай як історична та літературна постать.
3. Мойсей як біблійна особа та герой літературного твору.
4. Київські князі доби Київської Русі як герої творів та історичні постаті.
5. Творчість поетів-шістдесятників.
206 років з дня народження великого Кобзаря
Тараса григоровича шевченка
«борітеся-поборете»
РОЗПОВСЮДЖЕНІ ТЕМИ ДЛЯ ТВОРІВ НА ЗНО
- Чи завжди той, хто має вищу освіту, успішніший за того, хто не здобував вищу освіту, однак займався самоосвітою?
- Яка праця більше варта поваги – фізична чи інтелектуальна?
- Які чинники впливають на формування людини як особистості?
- Чи можливе ідеальне суспільство без ідеальної сім’ї?
- Чому почуття національної єдності є одним із важливих у людському житті?
- Чому громадянське суспільство вважається ідеальним суспільством?
- «Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь».
ВІДОМІ ЦИТАТИ З«І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ,
І НЕНАРОЖДЕНИМ» Т.Г.ШЕВЧЕНКА.
«Бо хто матір забуває, Того Бог карає, Того діти цураються, В хату
не пускають».
«В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля».
«І оживе добра слава, Слава України».
«Не минайте ані титли, Ніже тії коми».
«Нема на світі України, Немає другого Дніпра».
«Якби ви вчились так, як треба, То й мудрость би була
своя».
«У нас воля виростала, Дніпром умивалась, У голови гори
слала, Степом укривалась»!
«Обніміться ж, брати мої, Молю вас, благаю»!
Ці цитати можна
наводити у творах з темами на кшталт «У чому полягає суть виховання молоді»,
тобто, патріотичне виховання, потреба в освіті, що формує вільну особистість,
потреба єдності не лише серед учасників соціуму як такого, але й у масштабах
цілої країни. Завдання студента у цьому випадку
полягає в тому, щоб пояснити цитату та інтерпретувати до заданої теми.
Що має бути відомо студентам про постать
Марусі Чурай? По-перше, що це реальна історична особа, яка жила приблизно у
1625-1653 роках у Полтаві. По-друге, це головна героїня однойменного роману у
віршах Ліни Костенко. Завдяки детальному аналізу твору можна сформувати готове
власне висловлення з тем, що стосуються цінностей, мистецтва та культури. Як
можна використати твір? Ідея твору-возвеличення Марусі Чурай — хранительки національних оберегів, інтелектуальної
й незалежної жінки; утвердження в образі Марусі Чурай найкращих рис
українського жіноцтва — багатої духовності, співучості, ліризму, романтичної
вдачі, незалежності натури, що засвідчують незнищенність національного духу,
глибоку віру в духовну силу й могутність українців. Це допоможе довести
аргументи, що мистецтво займає важливе місце у житті людини, як складова її
духовної особистості, або ж сформувати
думку, що кожна особистість індивідуальна і повинна формувати власне бачення
світу, а не копіювати оточуючих, втрачаючи індивідуальність; також можна
довести тезу, що сучасна молодь має навчитися усвідомлювати себе громадянином
своєї країни, бо це усвідомлення є складовою національної самосвідомості. Також
це дасть змогу розкрити тему, наприклад, складності людських взаємин, яку можна
розширити і твором Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном», що вивчається на
другому курсі, ідея якого - возвеличення любові як високої
християнської цінності, що вивищує людину над буденністю, очищує її душу.
Культура, мистецтво,
духовність, складність людських стосунків.
1.Ліна Костенко «Маруся
Чурай»
2.Григір Тютюнник «Три
зозулі з поклоном»
3.Леся Українка «Лісова
пісня»
«Мойсей», Іван Франко.
Проблематика:
1. життя і
смерті;
2. буття особи і нації;
3. вождя і народу;
4. волі й рабства;
5. історичного шляху нації;
6. пробудження національної свідомості, віри в ідеали;
7. лідера, який дбає не про власну славу, достаток чи благополуччя, а про
свій народ.
Завдяки окресленим
проблемам можна довести тези , що стосувалися б національної самосвідомості,
призначення особи, місця у житті, служіння ідеї, цінності людського життя,
самовідданості справі.
СІМ’Я, СПІЛКУВАННЯ, ЛЮДСЬКІ СТОСУНКИ, ВЗАЄМОПОВАГА.
1.Іван Нечуй-Левицький,
«Кайдашева сім’я»
2.Іван Карпенко-Карий,
«Мартин Боруля»
3.Мольєр,
«Міщанин-шляхтич»
Тезу, що б стосувалася
проблеми спілкування, реального чи віртуального, можна довести на прикладі
твору Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Зрозуміло, що прямої вказівки
на віртуальне спілкування у творі немає, але можна зробити акцент на тому, що
позбуваючись нормального людського спілкування під впливом зовнішніх історичних
подій (несправедлива для селян земельна реформа 1861), чи внутрішнього сімейного
нерозуміння між людьми (негативне ставлення Марусі Кайдашихи до невісток,
фактично, як до кріпачок), сімейні дріб’язкові конфлікти вбивають у людині
красу та здатність до позитивного емоційного спілкування, роблять людину
агресивною та нерозумною (негативна трансформація духовно красивих, поетичний
та витончених Лавріна та Мелашки). Також цю тезу можна довести за допомогою
твору Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля», де абсурдне прагнення простого
селянина-землероба за будь-яку ціну довести своє примарне дворянство призводить
до конфліктів у сім’ї та поза родиною, втрачається здатність до емоцій, людина
стає черствою, жорстокою та лицемірною і
наражає на небезпеку рідних та друзів, втрачає зв'язок з реальністю. В цей
список можна поставити і п’єсу Мольєра «Міщанин-шляхтич», яку нерідко
порівнюють з твором «Мартин Боруля», де головний персонаж міщанин Журден втрачає зв’язок з реальністю та
нормальні позитивні стосунки з рідними.
ЛЮБОВ ДО РІДНОГО КРАЮ, СИЛА
ЛЮДСЬКОГО ДУХУ, ПРАГНЕННЯ НЕ ЗГУБИТИ У ТЯЖКИХ ВИПРОБУВАННЯХ САМОІДЕНТИЧНОСТІ,
НЕПОВТОРНОСТІ СВОЄЇ ДОЛІ, СЛУЖІННЯ ІДЕЇ.
Творчість
поетів-шістдесятників можна використати для доведення тез, що стосувалися б
боротьби за майбутнє народу, проблеми добра і зла, справедливості,
цілеспрямованості. Якщо взяти окремо, наприклад, Творчість Василя Стуса чи
Василя Симоненка, то можна окреслити такі мотиви їхньої поезії: незламність,
здатність залишатися людиною за будь-яких обставин, любов до рідного краю,
утвердження сили людського духу, прагнення не згубити у тяжких випробуваннях
самоідентичності, неповторності своєї долі. Можна використати твори
поетів-шістдесятників:
1.ВАСИЛЬ СТУС, «ГОСПОДИ, ГНІВУ ПРЕЧИСТОГО».
2. ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО, «ЗАДИВЛЯЮСЬ У ТВОЇ ЗІНИЦІ».
3. ЛІНА КОСТЕНКО, «СТРАШНІ СЛОВА, КОЛИ ВОНИ МОВЧАТЬ».
4. ІВАН ДРАЧ, «БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК».
Наприклад, аналізуючи вірш Ліни Костенко
«Страшні слова, коли вони мовчать», де основний мотив-це ліричний роздум про
суть мистецтва, роль слова в житті людини, можна довести тезу, яка б
стосувалася мети в житті людини, сили людського слова, служіння мистецтву. Якщо
аналізувати вірш Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці», то можна
помітити, що основна думка вірша - це роздуми над долею рідної землі, її
історії; розкриття щирих синівських почуттів поета до своєї Батьківщини. В
цьому випадку доводимо тезу, що стосувалася б любові до рідного краю, сина до
матері, служіння ідеї, сенсу життя. Іван Драч у своїй «Баладі про соняшник» намагається донести до
читача думку, що молодь повинна тягнутися до прекрасного, зокрема до поезії.
Доводимо тезу, яка б стосувалася служіння мистецтву, сенсу життя тощо.
Немає коментарів:
Дописати коментар