Словосполучення. Тести.

1. В якому рядку подано словосполучення

А п’ятами накивати, теревені правити, повісити носа, ловити гав
Б надходить осінь, зоріє небо, обрій світліє, птахи як дзвіночки
В неозорі степи, у два ряди, добрий до дітей, далеко відомий
Г люди праці, біля школи, ні в сих ні в тих, потрібний учням
Д виоране поле, продовжений день, хтось із семи студентів, язиката Хвеська

 

2. Усі словосполучення в рядку

А лити як із відра, переходити дорогу, йшов дощ, холодна роса
Б лапатий сніг, відвідати музей, дуже холодно, пішоходи й водії
В сидіти й писати, на дорозі, Чорне море, мис Доброї Надії
Г чоловік і дружина, буду співати, вікно запотіло, під парасолькою
Д потрапити під зливу, на дворі тепло, висока гора, легенька тінь

 

3. Усі словосполучення в рядку

А мати чи батько, більш уважний, тече вода, хай живе
Б стоїть туман, у свинячий голос, Червона Шапочка, з джерела
В буду вишивати, брати на кпини, місто й село, упала на землю
Г у чистому небі, в бані парився, сумно позирав, великі будинки
Д заблищали зорі, крізь пил, гук міста, у вогні палаю

 

4. Сполучення слів, що не становлять словосполучень, подано в рядку

А край села, буду відмінником, стоять та й журяться, найбільш талановитий
Б рясна яблуня, прийнято на сесії, допомогти йому, велика роль
В садок коло хати, здатний на вчинок, навчатися далі, пам’ять тисячоліть
Г свята Ольга, вдягатися по-зимньому, ахіллесова п’ята, буду вчителем
Д з журбою радість обнялась, хочу пити, чітка відповідь, оком накинути

 

5. Усі словосполучення прості в рядку

А уславлені українські чорноземи, русява дівчина з косою, шпилі у райдужній імлі, роздоріжжя вечорів смутних

Б грати першу скрипку в громаді, вітер із Дніпра, дорожчий над усе подарунок, бути скупим на слова

В моя земля з рахманною журбою, оповита колосом і цвітом, рожеві від сонця хмари, темно-зелені грона смерек

Г виоране трактористом поле, достиглі грона винограду, налита світлом ріка, нагородити орденом Пошани

Д дума про козака Голоту, дати чітку відповідь, знехотя виконати щось, спалахи молодих блискавиць

 

 

 

6. У словосполученнях якого рядка компоненти поєднано зв’язком узгодження

А шитий сріблом, будинок ліворуч, дуже швидко, кава по-турецьки
Б медвяний дух, мудрості ясної, у місячнім сяйві, блякле небо
В брат чоловіка, настояний на травах, зроблений донькою, тривати кілька днів
Г зустріти друга, солоний хліб, смачний торт, симпатичне дівча
Д набагато краще, співоча душа, чистий зошит, вихідний день

 

7. Зв’язок керування між компонентами у словосполученнях у рядку

А волошкове поле, смерекова хата, пейзажна лірика, чисті джерела
Б пізно вночі, працюючи невпинно, виразно прочитаний, нагадати вчасно
В цвіт папороті, слава героям, дорога без кінця, зошит в лінійку
Г випити кави, велика група, глибини океану, гаптований золотом
Д сильним вітром, відсипати цукру, насипати борошна, усміхнутися всім

 

8. Компоненти словосполучень поєднані зв’язком прилягання в рядку

А кохати вірно, читання вголос, говорити схвильовано, надто багато
Б ознайомлений з наказом, вірний традиціям, зобов’язаний життям, зворушений
до сліз
В посаджене дерево, почесна грамота, сучасний погляд, п’ятиповерховий будинок
Г дуже радий, ішов пішки, готовий працювати, вологий від роси
Д співають ідучи, радий допомогти, сильний вітер

 

 

 

9. Лише іменникові словосполучення в рядку

А цвіт яблуні, поема про море, творчий доробок, уміння працювати
Б навчатися у школі, знайти дорогу, піти по гриби, сказати спересердя
В із п’яти коробок, до трьох відсотків, сьомий у списку, один за всіх
Г ручка дверей, дев’ятитй поверх, другий за алфавітом, двоє з гурту
Д щось незвідане, за кимось із них, когось похвалити, сидить склавши руки

 

10. Лише іменникові словосполучення в рядку

А цукерки „Наталка Полтавка”, проміння сонця, святкове вбрання, черешневий цвіт

Б любий друг, читати роман, переходити дорогу, суворий тато
В затихло навесні, голосно співати, холодна роса, тривалі заморозки
Г лапатий сніг, перші дні, висока гора, зустріти товариша
Д дуже холодно, переглядати кінофільм, слухати музику

 

 

 

11. Лише прикметникові словосполучення в рядку

А червона калина, письмовий стіл, грядущий рік, рідна земля
Б вручати атестат, писати переказ, шукати істину, бажати успіху
В урочисто відкритий, сповнений надій, зручний для роботи, червоний від морозу
Г білий від снігу, глибоко цінувати, вдячний учителю, дуже сильний
Д залежний від усього, змушений відмовити, передплатити газету, у вишневому садку

 

 

 

12. Лише прикметникові словосполучення в рядку

А пам’ятки України, постійний епітет, зберігатися в чистоті, людське тіло
Б трохи чудний, білий від снігу, абсолютно здоровий, чорний від сажі
В духовної чистоти, естетичні ідеали, засіяні зерном, готуючись у дорогу
Г до нового життя, яблуневі квіти, усмішка сонця, остання путь
Д урожайність рослин, за формою схожий, головні убори, за часів Київської Русі

 

13. Лише числівникові словосполучення в рядку

А вранішній туман, бурхливе море, зоряне небо, чумацький шлях
Б троє з нас, один з кращих, дванадцять місяців, перший за алфавітом
В легко на душі, дуже рано, виконаний пізніше, оцінений правильно
Г їхати втрьох, мити себе, під високим небом, відповідати першим
Д за два мільйони, чиясь книга, лежати горілиць, більше двох

 

14. Лише числівникові словосполучення в рядку

А одна друга площі, сотий за списком, перший будинок, щира бесіда
Б осінній краєвид, п’ять плюс три, кожен з нас, кращий учень
В з шостої до десятої, кількасот козаків, сьомий день, котрийсь учень
Г двоє учнів, кілька книжок, один з нас, до п’яти кілограмів
Д кожен учень, до десятої години, три четверті, сектор круга

 

15. Лише займенникові словосполучення в рядку

А кожний із слухачів, дехто з учителів, хтось невідомий, я з друзями
Б щедра душа, березовий гай, житній хліб, весільна пісня
В сплетений із ромашок, готовий до тестування, завершений вчасно, всебічно розвинений
Г я перший, слухати їх, цього вечора, те завдання
Д сам самотою, пішли удвох, скільки нас, був у нього

 

 

 

16. Лише займенникові словосполучення в рядку

А уся рідня, інший світ, кого знаю, наш телевізор
Б кожний з нас, хтось із присутніх, щось велике, ніхто з нас
В співають усі, знають нас, берегти в ній, сміятися з нього
Г високе небо, людське тіло, чистота духовності, ми з нею
Д її символами, його пам’ять, естетика самого себе, видовжені лінії

 

17. Лише дієслівними словосполученнями в рядку

А курс лекцій, стаття словника, квиток студента, виступ колективу
Б виконати завдання, працювати на совість, співати вхорі, займатися спортом
В бажання вчитись, уміння слухати, намагання з’ясувати, прагнення вдосконалюватися
Г зайти поговорити, діяти злагоджено, столиця України, навчилися читати
Д доглядати дитину, лежати горілиць, виконати завдання, досить влучно

 

 

 

18. Лише дієслівними словосполученнями в рядку

А ішла берегом, їли швидко, списано все, оманливі думки
Б дотримуватися етикету, читати голосно, вимовити розбірливо, моє щастя
В шанувати батьків, навчивсяграти, вітатися ґречно, піклується про мене
Г поводитися толерантно, утроє сильніше, далека дорога, сопіти стиха
Д стояв старий, мовчать берізки, біжить потік, йшли швидко

 

19. Лише прислівникові словосполучення в рядку

А підписано до друку, співати ідучи, доручити товаришеві, писати швидко
Б скручений вдовж, побілений двічі, складений удвоє, переписаний вкотре
В далеко за обрієм, пізно ввечері, особливо старанно, наодинці з думками
Г близько до будинків, дуже холодно, досить влучно, писати без помилок
Д діяти злагоджено, глибоко цінувати, досиь спокійно, сидить тихо

 

20. Лише прислівникові словосполучення в рядку

А близько до школи, рано вранці, удвоє довша, дуже голосно
Б зовсім недавно, ще краще, утроє скласти, кращий за нас
В голосно балакати, весело сміятися, далека дорога, високо вгору
Г набагато нижче, радо вітати, добре знати, кава по-віденськи
Д говорити по-латині, доволі довго, змінений від учора, зроблений без допомоги

 

21. Визначте, у якому реченні можна виділити п’ять словосполучень

А Хотіла б я піснею стати у цюю хвилину ясну.
Б Важкі полив’яні вузли капусти парують над рікою молоком.
В І задзвонили над джмелями дзвінки-дзвіночки лісові.
Г Послався мій шлях крізь чагарники, забарвлені осінньою позолотою.
Д Багато не треба, щоб твердо знати: людина – найвищий вимір краси.

 

22. Правильно побудовано словосполучення в рядку

А виражати подяку, вимкнути світло
Б говорити невпопад, заважати працювати
В замовити обід, бути правим
Г наступного разу, недбале ставлення
Д опанувати себе, вірно розв’язати

 

23. Правильно побудовано словосполучення в рядку

А розробити міроприємства, брати до уваги
Б приймати участь, вважати необхідним
В вважати правильним, вдячні за співпрацю
Г приймати міри, давати добро
Д дійти висновку, ставити до відома

 

24. Правильно побудовано словосполучення в рядку

А прикладати зусилля, завдавати шкоди
Б завдяки підтримці, зазнавати втрат
В згідно домовленності, з усіх запитань
Г незважаючи на труднощі, підводити підсумки
Д працювати за сумісництвом, просимо вислати

 

25. Правильно побудовано словосполучення в рядку

А піднімати питання, розглянути пропозиції
Б відношення до людей, хочемо проінформувати Вас
В у разі Вашої відмови, вибачте нас
Г внести до порядку денного, доглядати тварин
Д докласти зусилля, докоряти мені

 

 

26. Установіть відповідність між критеріями класифікації та групами словосполучень

1 за морфологічним вираженням

2 за будовою
3 за типом синтаксичного зв’язку

А узгодження, керування, прилягання
Б атрибутивні, об’єктивні, обставинні
В прості, складні
Г іменні, дієслівні, прислівникові

 

 

27. Установіть відповідність між типами синтаксичного зв’язку компонентів у словосполученні і тлумаченнями

1 узгодження
2 керування
3 прилягання

А залежним виступає повнозначне слово, позбавлене форми словозміни

Б форми словозміни залежного слова уподібнюються до форм головного слова

В головне слово вимагає від залежного певної відмінкової форми, яка не змінюється незалежно від зміни форми головного слова

Г сполука слів, що поєднані сурядним зв’язком

 

 

28. Установіть відповідність між терміном та тлумаченням.

1 синтаксис
2 морфологія
3 пунктуація
4 орфографія

А система писемних та друкованих знаків, за допомогою яких передається усне мовлення

Б сукупність правил про вживання розділових знаків

В розділ граматики, що вивчає будову та значення словосполучень і речень

Г система загальноприйнятих правил, що визначають способи передачі усного мовлення на письмі

Д розділ граматики, що вивчає граматичну будову слова

 

29. Установіть відповідність між синтаксичними одиницями та їхніми ознаками

1 слово
2 словосполучення
3 речення
4 фразеологізм

А притаманна смислова закінченість, предикативність, інтонаційна завершеність, граматичний і смисловий зв’язок між компонентами

Б виконує номінативну функцію, є узагальненою назвою групи чи класу однотипних предметів; виражає лексичне і граматичне значення

В становить розчленовану, конкретизовану назву певного явища; має систему форм; не властива інтонація закінченості; не є самостійною одиницею мовного спілкування

Г мовний засіб, щоб передати почуття героїв літературного твору

Д стійка сполука слів, що використовується для увиразнення мови

 

 

30. Установіть відповідність між термінами та їх тлумаченнями

1 прості словосполучення

2 складні словосполучення

3 синтаксично вільні словосполучення

4 синтаксично нечленовані

А складаються зі слів, кожне з яких є окремим членом речення

Б складаються з двох повнозначних або з кількох із залежною семантично неподільною частиною

В складаються із синтаксично залежних компонентів, які виконують роль одного члена речення

Г утворюєтья поширенням компонента простого словосполучення

Д фразеологічні сполуки

 

 

Словосполучення і речення. Вправи.

Вправа 1

► Спишіть словосполучення. Якою частиною мови виражене в них головне слово? Надпишіть зверху. З двома-трьома словосполу­ченнями (за вибором) складіть речення і запишіть. Яке речення за метою висловлювання ви склали?

Золота осінь, повна води, видно далеко, твори Шевченка, лю­бить співати, перші двоє, відомий серед спортсменів, всі повністю, купатися в морі.

Вправа 2

►3 указаних пар слів випишіть словосполучення. Якою частиною мови виражене в них залежне слово? Надпишіть зверху.

Білі троянди, до брата, приїхати до міста, з пагорба, на батька, схожий на батька, вдячний учителеві, грають весело, в підручнику, над деревами, за лісом.

Вправа 3

► Утворіть словосполучення з указаних слів. Уведіть 2-3 з них у речення (питальне чи спонукальне). Запишіть. Підкресліть го­ловні члени речення.

Працювати, урок; сидіти, комп’ютер; писати, клас; вчити, іно­земна мова; відпочивати, парк; спішити, театр; жити, село (місто, селище); бігти, швидко; олівці, малювання.

Вправа 4

► Перепишіть текст, визначивши в ньому речення. Розставте роз­ділові знаки і поясніть їх.

ВІЧНА СТЕЖКА

Вічною називається стежка на Тарасову гору літом і взимку в будень і свято ви побачите в Каневі багато відвідувачів з усіх куточків Укра­їни і з-за кордону не буває такого дня щоб не йшли сюди люди на Тара­сову гору поклонитись великому поету живе Тарас у пам’яті народній біля пам’ятника йому завжди духмяніють свіжі квіти (Із журналу).

Вправа 5

► Спишіть три речення — розповідне, питальне, спонукальне. До кожного з цих видів складіть своє і також запишіть.

1. Тече вода в синє море, та не витікає (Т. Шевченко). 2. А коли ж до праці навчатися, як не змолоду? 3. Пам’ятайте, живі, мир нелегко дістався народам.

Словосполучення і речення. Загальні ознаки

Матеріал для опрацювання.

Синтаксис — це розділ граматики, який вивчає будову та значення словосполучень і речень. Основними одиницями синтаксису є словосполучення, речення і складне синтаксичне ціле (текст).

Словосполучення - це смислове й граматичне об'єднання двох або кількох повнозначних слів на основі підрядного синтаксичного зв'язку: святковий день, сумлінно працювати, грона винограду.

Словосполучення не ототожнюється ні зі словом, ні з реченням.

Ознаки словосполучення:

складається з двох (кількох) повнозначних слів;

називає предмет, дію, їхні ознаки;

становить розчленовану конкретизовану назву певного явища;

виступає елементом речення;

позбавлене завершеного інтонаційного оформлювання;

не є самостійною одиницею мовного спілкування.

Словосполучення різняться за будовою і значенням (яке залежить від будови).

Словосполучення характеризують за:

будовою;

типом синтаксичного зв'язку;

ступенем семантичного злиття компонентів;

засобами зв'язку компонентів;

морфологічним вираженням головного слова;

смисловими відношеннями між компонентами.

За будовою

Прості	Складні
Утворюються з двох (зимові канікули, підготовка до іспиту, яскраве сонце) чи з кількох повнозначних слів із залежною семантично неподільною частиною (дитина років п'яти, люди літнього віку, більш здібний учень, взуття великого розміру, дівчина з блакитними очима, бути скупим).	Утворюються поширенням компонента простого словосполучення: поговорити з учителем групи продовженого дня, тримати в міцних руках.

Компоненти словосполучення граматично нерівноправні: однин з них є головним (від якого ставиться питання), а інший – залежним (яке відповідає на це питання) словом. Лексичне значення головного слова самостійне, а значення залежного слова уточнює і поширює значення головного.

Морфологічні вираження головного слова

№	Морфологічне вираження	Приклади
1.	Іменникові	щира бесіда, ручка дверей, моє щастя, пожовкле листя, уміння промовляти
2.	Прикметникові	білий від снігу, вдячний учителю, дуже сильний, залежний від усього, змушений відмовити
3,	Числівникові	двоє учнів, кілька книжок, один з нас, до п'яти кілограмів, одна друга площі
4.	Займенникові	дехто з нас, хтось із однокласників, щось інше, кожний з них, я з тобою.
5.	Дієслівні	шанувати батьків, навчився грати, вітатися ґречно, піклується про мене, ішла берегом
6.	Прислівникові	близько до школи, рано вранці, удвоє довша, дуже голосно, зовсім недавно

Зауважте!

Не є словосполученнями:

-     сполучення підмета і присудка: прийшла весна, забіліли сніги, гудуть вітри, зійшло сонце;

-     сполучення відокремлених членів речення з пояснюваним словом: річка, швидка і стрімка, крига, гладенька й міцна;

-     фразеологізми: байдики бити, впадає в око, голову сушити;

Хоч фразеологізми й не становлять словосполучення як окремої синтаксичної одиниці, проте можуть входити до складу синтаксичного словосполучення як один із його компонентів: сушити собі голову, рукою подати до школи, припнути язика з переляку.

-     форми ступенів порівняння прикметників і прислівників: більш підготовлений, найбільш говіркий, більш докладно;

-     форми майбутнього часу і наказового способу дієслів: буду говорити, будемо слухати, будуть вчити, нехай прочитають;

-     сполучення повнозначних слів із службовими: край лісу, поблизу школи, перед учнями, давай напишемо;

-     сполучення іменних частин мови з дієсловами – зв’язками: буду студентом, стане журналістом;

-     слова, поєднані сурядним зв’язком: батько й мати, ніч і день, схилився та й дивиться;

-     синтаксично нерозкладні сполучення слів та словоформ: перше вересня, усі ми.

Словосполучення будують на основі підрядного зв’язку між словами, що входять до їх складу. Суть цього зв’язку поля­гає у граматичній залежності одного слова від іншого, за якої наявність залежного (підпорядкованого) слова у певній фор­мі визначається категоріальними властивостями головного, стрижневого (підпорядковуючого).

В українській мові розріз­няють три типи підрядного зв’язку:

1) узгодження;

2) керування;

3) прилягання.

---

Узгодженням називається такий тип підрядного зв’язку, за якого форми словозміни залежного слова повністю або частково упо­дібнюються до форм стрижневого (головного) слова.

Стриж­невим (головним) словом при узгодженні виступають іменник, займенник, співвідносний з іменником, або субстантивоване слово, а залежним — прикметник, дієприкметник, займенник, співвідносний з прикметником, порядковий числівник.

Напри­клад: цікава книжки, прочитана книжка, моя книжка, перша книжка. 

При узгодженні зміна форми стрижневого (головно­го) слова неминуче зумовлює відповідну зміну залежного.

На­приклад: зимовий ранок зимового райку, зимовому ранку, зи­мовим ранком і т. ін.

Узгодження може бути повним і неповним. Повним воно є, якщо всі можливі форми залежного слова уподібнюються фор­мам головного (див. попередній приклад).

За неповного узго­дження формам стрижневого (головного) слова уподібнюються не всі можливі форми залежного, а тільки їх частина.

Так, у сло­восполученнях на зразок місто Одеса, місто Київ узгодження є лише в числі й відмінку і немає в роді (пор.: міста Одеси, міста Кисни, містом Одесою, містом Києвом, у місті Одесі, у місті Києві і т. ін.), у словосполученнях озеро Балатон, озеро Балатон узгодження наявне лише в числі (пор.: озера Балатон, озера Балатон, озером Балатон, в озері Балатон).

Керуванням називається такий тип підрядного зв’язку, за якого головне слово потребує від залежного певної відмінкової форми, що залишається постійною за будь-якої зміни головно­го слова.

Наприклад: читаю, читайте, читали б та ін. книжку. 

Керувати можуть усі повнозначні слова, а бути керовани­ми — тільки ті з них, що змінюються за відмінками.

Залежно від морфологічного вияву головного слова розрізняють керу­вання:

придієслівне (читати книжку)

приіменне (захоплення книжкою, чотири броди)

прислівникове (вниз по сходах, близь­ко від міста). 

Отже, головним словом при керуванні може бути:

1) іменник (розпорядження декана, виконання завдання, полюван­ня на зайців); 2) прикметник (останній з могікан, старший за віком);

3) числівник (п ‘ять кроків, перший зі спортсменів);

4) за­йменник (хтось із студентів, декому з нас);

5) прислівник (за­душно від спеки, недалеко від матері);

6) дієслово (зустріти то­вариша, захоплюватися полюванням, полювати на зайців).

Залеж­ним словом при керуванні найчастіше є іменник (пор. наведені вище приклади), а також займенник та будь-яке субстантивоване слово (останній з них, найвищий за всіх, перший з хороб­рих, рівнятись на кращих, одне з двох, поділити на трьох, видно кожному).

При керуванні відмінок залежного слова зумовлюється лек­сичним і граматичним значенням головного слова.

Залежно від участі прийменників у вираженні відношень між словами розрізняють керування прийменникове, опосередко­ване (піти за книжкою, знати про книжку) і безприйменнико­ве, безпосереднє (староста групи, видно кожному).

За характером сполучуваності компонентів керування бу­ває сильне і слабке.

---

Приляганням називається такий тип підрядного зв’язку, за якого залежне слово, будучи незмінним, граматично не виявляє своєї залежності від головного слова словосполучення, а по­в’язується з ним лише за змістом.

У ролі залежних слів у словосполученнях, організованих способом прилягання, зазвичай виступають прислівники і дієслівні незмінні форми—дієприслівник та інфінітив, а також ідіоми, а в ролі головних, до яких прилягають невідмінювані члени словосполучення, — дієслова (добре вчитися, посміхну­тися скупо, іти поспішаючи, намагатися допомогти), а також прислівники, зокрема так,звані предикативні (слід подумати, треба вчитися), прикметники (давно відремонтований, здатний працювати, готовий виїхати) й іменники (вміння працювати, біг наввипередки).