Вправа
1. Складіть і запишіть речення з поданими частинами.
1. ... , проте
зробив добре. 2. Думав про те, ... . 3. ... , зате зібрали
гарний урожай. 4. Я люблю його за те, ... . 5. Як би я
хотів, ... . 6. Якби я мав вільний час, ... . 7. Щоб бути
здоровим, ... . 8. Що б тобі розповісти про ... . 9. Незважаючи
на те, ... . 10. Не зважаючи на дощ, ... .
Вправа
2. Запишіть прислів'я, вставляючи на місці крапок пропущені сполучники.
З'ясувати функцію кожного з них. Пояснити вживання розділових знаків.
1) Наука в ліс не веде,
... з лісу виводить. 2) ... добре жити, треба працю любити. 3) ... такий до
роботи, ... до розмови. 4) В очі любить, ... за очі гудить. 5) М'яко стелить,
... твердо спати. 6) Не той урожай, ... в полі, а той... в коморі. (Нар.
творч.)
Довідка: що, а, як,
щоб, проте, що, якби, та.
Вправа
3. Запишіть речення. Випишіть у дві колонки сполучники сурядності та
підрядності.
1) Вже й місяць
підбився височенько, вийшов з-за дерев у ярку та й став посеред неба. 2) А в
сторожці пахло сонцем, що цілий день угрівало долівку та стіни сухими теплими
ящиками з-під насіння та деревієм. (Гр. Тютюнник) 3) Насувалася ніч, але гомін
на полях не стухав. (Марко Вовчок) 4. День був ясний, сонячний, проте холодний.
(Ю. Мушкетик) 5. Листя щодалі, то більше опадало. (Д. Міщенко)
Вправа
4. Допишіть речення так, щоб вийшли складні. Вживайте сполучники сурядності.
1) По землі побігли
веселі струмки, ... 2) Небо було чисте, ... . 3) Земля розцвітала, ... . 4)
Чувся веселий пташиний спів, ... .
Вправа
5. Подані вирази Замініть стійкими словосполученнями з парними сполучниками
сурядності ні — ні.
Зразок:
розгубитися, не знаючи, що робити — ні в сих, ні в тих.
1) Сказати невлад,
недоречно. 2) Дуже переляканий, вражений, здивований. 3) Безпричинно,
безпідставно приставати. 4) Надзвичайно втомитися.
Довідка: ні рук, ні ніг
не чути; ні з сього, ні з того; ні живий, ні мертвий; ні в тин, ні в ворота.
Вправа
6. Розкрийте дужки, записуючи сполучники окремо або разом.
1. Я знаю, ти р своєму
плині ... нікому спуску не даєш.: (а) ні державі, ні людині, ні сивині, (а) ні
дитині (М. Вінграновський). 2. Ти будеш жить від роду і до роду, (до) поки хліб
росте, поки буяє цвіт (М. Волинець). 3. Тому і тривожно за слово гаряче, (а) би
не потрапили в мислі огризки (П. Воронько). 4. Та усе ж мені хочеться дуже,
(що) б стозвуко звучало й моє. Рідне слово... (В. Крищенко). 5. Якого (ж) ми
будемо племені-роду, (як) що буде в устах наша мова згасать? (А. Демиденко) 6.
Є почуття такі прозорі, (що) коли (б) з них відлити зорі, вони б світились, як
небесні (П. Воронько). 7. Довго співали дівчата, довго гуляли хлопці, (не)
зважаючи (на) те що другого дня треба було рано вставати (І. Нечуй-Левицький).
8. (В) той (час) як надворі все вигоряло, барометр уже третій день показував у
конторі дощ (О. Гончар). 9. Даю тобі цей меч, дарма (що) ти не сильна (Леся
Українка). 10. Добре, дуже б добре було, якби (то) воно так і сталося, як
гадається (Т. Шевченко). 11. Тільки (но) Хаєцький сів з товаришами снідати, як
за вікнами вдарила важка гармата (О. Гончар). 12. Ніч мине, як вже не раз
минала, — то (ж) недарма темрява тремтить (Леся Українка).
Вправа
7. Перепишіть, розкриваючи дужки.
Поясніть правопис сполучників.
1. Як (би) не крутила
хуртовина, блисне промінь — крига розтане (3. Гончарук). 2. Як (би) я була
зіркою в небі, я б не знала ні туги, ні жалю (Леся Українка). 3. Що (б) прийшло
на землю сподіване щастя, треба великої праці (М. Коцюбинський). 4. Вітри
проспівають над хвилями нив про (те), як в негоду він край боронив (П. Усенко).
5. Як (би) оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила
арфу золоту (Леся Українка). 6. Де б він не був, що (б) з ним не трапилося,
звик ніколи не схиляти голову (Петро Панч). 7. Блискавки тримав поет в руці —
то (ж) блискавки він кидав із трибуни (П. Тичина). 8. Хотіла б я піснею стати у
сюю хвилину ясну, що (б) вільно по світі літати, що (б) вітер розносив луну
(Леся Українка). 9. У мене одна думка: як (би) нам нашу красну мову так високо
підняти, як підняв її Шевченко у пісні (Панас Мирний). 10. На те й лихо, що (б)
з тим лихом боротися (Т. Шевченко). 11. Скорить повинні дощову ми непокірну
хмару, — то (ж) сіймо у ріллю нову пшеницю яру (М. Рильський).
- Сполучник. Тести.
1. Визначте скільки сполучників у
реченні
Пахло
глиною, і крізь вікно лилося тьмяне світло; він роздивлявся навколо й
дивувався, що ніколи не помічав цього раніше.
А 2
Б 3
В 4
Г 5
Д 6
2. Сполучники пишуться через дефіс
у рядку
А начеб(то),
тож(бо), якби(то), але(ж)бо
Б тому(то), тільки(но), тим(то), отож(то)
В тоб(то), ніби(то), коли(б)то, мовби(то)
Г отож(бо), якби(ж)то, цеб(то), тому(то)
Д бо(ж), хоч(би), колй(б)то, цеб(то)
3. Усі сполучники сурядності в
рядку
А щоби,
котрий, також, зате
Б але, й, та, або
В де, з тим щоб, однак, чий
Г хоч, як, одначе, і
Д тому що, зате, який, ні
4. Усі сполучники підрядності в
рядку
А якщо,
бо, наче, та
Б який, чий, і, як
В немовби, неначе, або, аби
Г тобто, неначе, зате, як
Д коли, куди, щоб, як
5. Слово з дужками є сполучником і
його слід писати разом у рядку
А Я
люблю тебе, друже, за(те), що в очах твоїх море синіє.
Б Як(би) не було ночі, то не знали б, що таке день.
В Як(би) там не було, комусь належало це перевірити...
Г Вони боролися за(те), щоб ми сьогодні жили у вільній країні.
Д Він говорить те(ж), що й інші свідки.
6. За роллю в мові сполучники
поділяють на групи
А сурядності
і підрядності
Б якісні і відносні
В похідні і непохідні
Г прості, складні і складені
Д пасивні і активні
7. Сполучник підрядності вжито в
реченні
А Усе
іде, але не все минає.
Б То шумів зелений лист, то в вінку мінявся злотом ряст весняний.
В Гарний хлопець, та не для мене.
Г А в рум’янці така сила, що всі квіти погасила.
Д Лице рум’яне, та серце кам’яне.
8. Скільки
сполучників з-поміж наведених слів
Попід,
між, зате, проте, кожний, всякий, багацько, а, за, під, та, коли, може, якщо,
в, щоб, коли б, у, передусім, в основному, незважаючи на, через те що, тому що.
А 3
Б 7
В 1
Г 10
Д 8
9. Твердження є правильними
А сполучники
підрядності вживаються для зв’язку частин у будь-якому складному реченні
Б сполучники
сурядності поєднують слова між собою, є членами речення
В сполучники підрядності служать для зв’язку однорідних членів речення
Г сполучник – службова частина мови
Д сполучник – самостійна частина мови
10. Назвіть номери сполучників, які
пишуться через дефіс
1
(отож)то; 2 (ані)ж; 3 (мов)би; 4 (коли)б; 5 (так)що; 6 (ніби)то; 7 (тим)то; 8
(тому)то; 9 (от)же; 10 (себ)то; 11 (тільки)но; 12 (якби)то; 13 (неначеб)то
А 1,
2, 7, 9, 11
Б 1, 7, 8, 11, 12
В 2, 3, 8, 11, 12
Г 5, 6, 7, 8, 12
Д 1, 7, 9, 11, 13
11. Слово, що з дужками, є
сполучником і його слід писати разом у реченні
А Оголошено,
(що)б усі прийшли вчасно.
Б (Що)б ви не думали, а я буду працювати.
В (Як)би краще виконати завдання?
Г (За)те її люблю, мою Україну убогу...
Д Не думай (про)те, що сталося.
12. Виділене слово не є сполучником
і його слід писати окремо в реченні
А Людині
треба, (що)б її робота залишалася після неї жити.
Б Не хочу я, (що)б знов пекла мене війна в журбі.
В (Як)би мені крила, у небо б злетіла.
Г Не знаю, (як)би склалась моя доля, коли б біля неї не стояла, мов
благання, моя зажурена мати.
Д (Як)би хліб та одежа, їв би козак лежа.
13. Усі сполучники прості в рядку
А зате,
та, якби, якщо
Б і, або, чи, мов
В але, мовби, начеб, втім
Г чи, начебто, немовбито, проте
Д як, мов, що, ніж
14. Усі сполучники складні в рядку
А зате,
якби, якщо, мовби
Б начеб, начебто, тому що, і
В немовби, немовбито, через те що, та
Г ніби, нібито, немов, мов
Д адже, отож, притому, для того щоб
15. Усі сполучники складені в рядку
А незважаючи
на те що, чи... чи, так що, щоб
Б тому що, завдяки тому що, не то... не то, проте
В тому що, через те що, перед тим як, для того щоб
Г коли, як, доки, після того як
Д щоб, незважаючи на те щоб, бо, якщо
16. Усі сполучники сурядні в рядку
А а,
й, та, як
Б бо, але, проте, зате
В то... то, чи то... чи то, а, але
Г або, чи, хоч, наче
Д зате, однак, і, ні... ні
17. Усі сполучники підрядні в рядку
А коли,
доки, через те що, щоб
Б якщо, якби, коли б, чи
В як, наче, неначе, порте
Г ані... ані, щоб, аби, коли
Д зате, аби, щоб, хай
18. Усі сполучники протиставні в
рядку
А однак,
та, а, як
Б а, але, проте, зате
В або, чи, хоч, коли
Г і, та, а, але
Д поте, але, однак, ані... ані
19. Усі сполучники сурядні єднальні
в рядку
А а,
але, та, і
Б й, та, і... і, або
В і, та, ні... ні, ані... ані
Г аби, і, ні... ні, проте
Д або, хоч, або... або, чи... чи
20. Усі сполучники умовні в рядку
А щоб,
аби, якби, коли б
Б якщо, якби, коли б, як
В якщо, бо, тому що, так що
Г наче, неначе, як, хай
Д для того щоб, якщо, коли б, щоб
21. Усі сполучники допустові в
рядку
А хоч,
незважаючи на те що, дарма що, хай
Б хай, щоб, аби, після того як
В доки, бо, тому що, коли б
Г хоч, хоча, хай, щоб
Д нехай, хоча, так що аж, для того щоб
22. Усі сполучники причинові в
рядку
А завдяки
тому що, щоб, бо, як
Б аби, для того щоб, нехай, хоч
В хоч, наче, мовби, щоб
Г так що, бо, тому що, незважаючи на те що
Д бо, тому що, через те що, у зв’язку з тим щоб
23. Усі сполучники підрядні часові
в рядку
А як,
поки, щоб, для того щоб
Б аби, доки, поки, коли
В перед тим як, після того як, коли, доки
Г перед тим як, як, аби, наче
Д що, щоб, як, доки
24. Слово зі скісною рискою є
сполучником і його слід писати разом у реченні
А Що/б жить
– ні в кого права не питаюсь.
Б Я люблю тебе, друже, за/те, що не можна тебе не любити.
В Як/би не крутила хуртовина, блисне промінь – крига розтає.
Г Співай же за мною про/те, як весною усе відживається знов.
Д Не грайся хлібом – то/ж/бо гріх.
25. Слово зі скісною рискою є
сполучником і його слід писати разом у реченні
А Ну що/б,
здавалося, слова...
Б Як/же я тепер вернуся до батька, до матері?
В В криницю старості не заглядай, про/те, яким ти будеш, не гадай.
Г Що/б не робив, роби тільки найкраще!
Д Взимку холодно, за/те комарі не кусаються.
Немає коментарів:
Дописати коментар