Частка як службова частина мови
Які труднощі у вас виникають щодо часток? Знаєте особливості їхнього написання? Розрізняєте їх за групами, видами і розрядами? Якщо вагаєтеся у відповіді, то наш матеріал для вас! Якщо ж ви впевнені у своїх знаннях, то гайда ділитися правилами із тими, хто цього ще не знає!)
Частка – це службова незмінна частина мови, яка надає окремим словам чи реченням додаткових смислових відтінків і служить для утворення нових слів або окремих граматичних форм:
Тільки той ненависті не знає, Хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка).
Частка не є членом речення.
Розряди часток за значенням
Формотворчі | Словотворчі | Заперечні | Модальні |
а) утворюють умовний спосіб дієслів: б, би (зробила б); б) утворюють наказовий спосіб дієслів: хай, нехай, бодай; в) творять зворотні дієслова: -ся, –сь (сміється, знайшовсь); г) творять найвищий ступінь порівняння прикметників і прислівників: най-, що-, як- (найкращий, щонайвище). | утворюють нові слова: будь-, -небудь, казна-, хтозна-, бозна-, аби-, де-, -сь, чи-, що-, як-, чим- (будь-як, абищо, колись, щодня, якраз, чимало, чимшвидше) | Заперечують висловлене: не, ні, ані (не образив, ні про що, аніскільки) | надають окремому слову в реченні або цілому реченню додаткових відтінків (так, еге, лише, ледве чи, це, власне, саме) |
Про написання часток див. розділ «Орфографія. Правопис часток»! | |||
Види модальних часток
№ | Види | Приклади | ||
1. | Питальні | чи, хіба, невже: Чи справді так було, чи, може, хто збрехав? (Л.Глібов). | ||
2. | Стверджувальні | так, еге, егеж, атож, аякже, авжеж: Так, я хочу крізь сльози сміятись… (Леся Українка). | ||
3. | Підсилювальні | як, що за, та, що то за, і, й, а, о, ой, ще: О Україно! О рідна ненько! Тобі вірненько присягнем! (М.Вороний). | ||
4. | Вказівні | ось, от, це, оце, то, ото, он, ген, онде: Онде балочка весела, в ній хороші красні села (Леся Українка). | ||
5. | Означальні | саме, якраз, справді, точно, власне, рівно: Сиділи ми в садочку, там саме зацвітав і сипався з каштанів білий цвіт (Леся Українка). | ||
6. | Видільні (обмежувально-видільні) | навіть, тільки, лише, лиш, лишень, хоч, хоча б, аж, же, ж, таки, уже, собі, все ж: Лиш боротись – значить жить! (І.Франко). | ||
7. | Спонукальні | Годі, бодай, давай, ну, бо, но: Уперед! Годі скніти рабами! (П.Грабовський). | ||
8. | Кількісні | Майже, приблизно, мало не, трохи не, чи не, ледве не: На майдан вийшло майже все село. | ||
9. | Власне модальні (висловлюють сумнів, непевність, припущення) | мов, мовляв, чи, наче, ніби, мовби, мабуть, навряд, навряд чи, ледве чи, ба, ой, ну й: Навряд чи десь по інших країнах світу співають так гарно, як у нас на Україні (О.Довженко). | ||
Групи часток за походженням
Непохідні | Похідні (утворені від інших частин мови) |
Їх походження встановити не можливо: чи, о, но, і | Утворені з інших частин мови: мовби, хоча б, онде, якраз, навряд чи, ніби |
Групи часток за будовою
Прості | Складні | Складені |
непохідні, їхнє походження визначити важко | утворені з двох чи більше непохідних слів (пишуться разом) | утворені з повнозначних слів і сполучників (пишуться окремо) |
й, і, а, ні, як, он, це, он, ген | нібито, мовби, авжеж, атож, аякже, ото, онде | навряд чи, ледве чи, що за, ну й, куди там, де й, хоча б |
Розрізнення часток та інших частин мови
Частки | Сполучники |
Нехай той люд потомлений хоч трохи відпочине! (І.Франко); Полохлива ворона і куща боїться (Нар. тв.). | Поєднують однорідні члени речення або прості речення у складному: Хоч я втомився, але тебе радий бачити (хоч приєднує підрядну частину складного речення). Добре слово краще за цукор і мед (Нар. тв.) – і поєднує однорідні члени речення. |
Прислівники | |
Точно такий подарунок ми придбали вчора бабусі. | Відповідають на питання: Відстань визначили точно (як?). |
Правопис не з різними частинами мови
Завдання на правопис частки не може викликати труднощі в майбутніх абітурієнтів. Тому варто розглянути усі можливі випадки, коли вживаємо не з різними з різними частинами мови.
Перш за все, слід розрізняти заперечну частку не, яка завжди пишеться окремо, і префікс не-, який завжди пишеться разом.
Як частка, не заперечує якесь явище, ознаку чи дію, відкидає їх чи перекреслює. Префікс не- творить нові слова, часто з протилежним змістом.
Тому щоб написати не з будь-яким словом правильно, спочатку треба визначити, до якої частини мови воно належить.
Іменник
РАЗОМ:
коли слово без не не вживається: неук, невдаха;
у префіксах недо-, що мають значення неповної дії: недоробка, недооцінка;
якщо слово можна замінити синонімом: нещастя (лихо), неволя (рабство).
ОКРЕМО:
якщо заперечує лексичне значення слова. Найчастіше в таких реченнях є протиставлення: Не сум, а жаль мене бере великий. (П. Куліш);
протиставлення в реченні може бути відсутнє, проте його можна домислити: Не борода робить чоловіка мудрим. Не свинячим рилом лимони нюхати. (Нар. творч.)
ЧЕРЕЗ ДЕФІС пишеться частка не, вживана як префікс в іменниках – власних назвах: не-Європа.
Прикметник
РАЗОМ:
коли слово без не не вживається: негайний, невгамовний;
коли можна замінити його синонімом: невисокий (низький), невеселий (сумний);
не пишеться разом з прикметниками дієприкметникового походження на -анн(ий), -янн(ий), -енн(ий): неподоланний, незрівнянний, незліченний.
ОКРЕМО:
якщо не вживається для заперечення наявності ознак предмета: не веселий хлопець, а сумний;
якщо між не і прикметником-присудком за змістом речення можна вставити слова є, був, була тощо: Після дощу капелюх не потрібний (не буває потрібний). (Нар. творч.);
якщо прикметники мають пояснювальні слова з ні або далеко, аж ніяк, зовсім: нікому не відомий, далеко не приємний.
Прислівник
РАЗОМ:
якщо слово не вживається без не: негайно, невинно;
коли його можна замінити синонімом: недалеко (близько), невисоко (низько);
коли прислівник закінчується на -анн(о), -янн(о), -енн(о): несказанно, незбагненно, незрівнянно;
у складі префікса недо-, який означає якість, що виявляється неповною мірою: недовгочасно, недосконало.
ОКРЕМО:
при наявності протиставлення: Роби не кревно, а певно.(Нар. творч.);
коли в реченні щось заперечується: Говори не пишно, щоб на зле не вийшло.(Нар. творч.);
з підсилювальними прислівниками та незмінними присудковими словами: не дуже, не зовсім, не можна;
при словах, що пишуться через дефіс: не по-людськи, не по-українському.
Дієприкметник
РАЗОМ:
якщо слово без не не вживається: невблаганий;
у складі префікса недо-, який означає якість, що виявляється неповною мірою: недочутий;якщо дієприкметник виступає означенням без пояснювального слова: лежав незаповнений бланк, знявся нестихаючий шум.
ОКРЕМО:
при протиставленні: не шанований, а зневажений;
якщо при дієприкметнику-означенні є пояснювальне слово: не знаний (де?) тут, не полоханий (ким?) ніким;
коли дієприкметник виступає присудком: Поле не міряне, вівці не лічені, пастух рогатий. (Нар. творч.).
Дієслово
РАЗОМ:
без не не вживається: незчутися, ненавидіти;
частка не надає дієслову нового значення (можна замінити синонімом): непокоїтися (хвилюватися), неславити (ганьбити);
у складі префікса недо-, що означає неповноту дії: недобачати, недочувати.
В інших випадках дієслова з не пишуться окремо!
Слід розрізняти присудкове слово немає (нема), яке завжди пишеться разом з не, та дієслово в 3-й особі однини теперішнього часу, яке з не пишеться окремо:
У нього немає хисту до поезії. Він не має такого хисту.
(Немає, нема = (рос.) нет, не має = (рос.) не имеет.)
З чотирма дієсловами не пишеться разом або окремо, залежно від їхнього значення:
нездужати (хворіти) — не здужати (не змогти);
неславити (ганьбити) — не славити (не прославляти);
непокоїтися (хвилюватися) — не покоїтися (не спочивати);
нестямитися (втратити самовладання) — не стямитися (не прийти до тями).
Дієприслівник
Разом, коли слово без не не вживається: нехтуючи, ненавидячи; у префіксі недо-, який указує на неповноту дії: недобачаючи.
В інших випадках не з дієприслівниками пишеться окремо: не знаючи, не сказавши.
З чотирма дієприслівниками не пишеться разом або коремо, залежно від їхнього значення:
нездужаючи (хворіючи) – не здужавши (не змігши);
неславлячи (ганьблячи) – не славлячи (не прославляючи);
непокоячись (хвилюючись) – не покоячись (не спочиваючи);
нестямившись(втративши самовладання) – не стямившись (не прийшовши до тями).
Якщо це числівник, сполучник, частка, вигук, прийменник, більшість займенників, то частка не пишеться окремо.
Немає коментарів:
Дописати коментар